Постанова № 138643999, 31.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16171/26

Провадження № 3/643/2352/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т.М., розглянувши справу, яка надійшла від Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Наказом тво наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за №541 від 03 листопада 2025 року підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до функціональних обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підполковника ОСОБА_1 під час виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , покладаються організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Так, підполковник ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою та перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи недбало, всупереч інтересам служби та вимогам статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, статей 8 та частини четвертої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, а також Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, не забезпечив належної організації та контролю за оформленням документів щодо призову військовозобов`язаного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зокрема, до завершення проходження військово-лікарської комісії та встановлення придатності ОСОБА_3 до військової служби було оформлено його призов, знято з військового обліку та внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про призов на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 , які не відповідали фактичним обставинам.

Зазначені дії (бездіяльність) стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків, неналежного контролю за діяльністю Підлеглого особового складу та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей, що призвело до непризову ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 та необхідності його повторного призову іншим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до висновків службового розслідування від 02.07.2026 зазначені дії свідчать про недбале ставлення підполковника ОСОБА_1 до військової служби в умовах особливого періоду,

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок. Подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, вину визнав в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ч.2. ст.172-15 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення № 58 від 27.07.2026, згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ;

- даними Витягу із наказу начальника т.в.о. командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » полковника ОСОБА_4 № 541 від 03.11.2025, відповідно до якого підполковника ОСОБА_1 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- даними прав та обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_5 25.12.2025;

- заявою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_6 в порядку ст.214 КПК України;

- даними наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з основної діяльності) №55 від 02.07.2026 про результати службового розслідування;

- даними матеріалів Акту службового розслідування від 26.06.2026.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення.

Керуючись ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, що наявні в матеріалах справи, суд вважає за необхідне покласти на особу стягнення в у виді штрафу в межах мінімального розміру санкції передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись, ст.ст.268, 283 ,284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, (Рахунок отримувача: UA928999980314020542000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код ЄДРПОУ): 37874947, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу: «сплата штрафу по справі про адміністративне правопорушення»).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова.

Суддя Т.М. Довготько