Рішення № 138643474, 31.07.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

31.07.2026 2/394/575/26

372/2111/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в с-щі Новоархангельську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, зазначивши в позові про те, що 22.12.2021 року між ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74572241. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 10171,00 грн., строк кредитування 30 днів; мета кредиту - для задоволення особистих потреб; спосіб безготівково, шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 ; базова процентна ставка/фіксована 1,99%; дата повернення позики 21.01.2022 року; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 2,70%; пеня 2,70%; орієнтована реальна річна процентна ставка 906,08%; орієнтовна загальна вартість позики 12296,23 грн. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Проте відповідач порушив умови договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання. За договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року, ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року, на користь ТОВ «Сіроко фінанс», а відповідно ТОВ «Сіроко фінанс» набуло права вимоги, згідно з Реєстром боржників №025-040122 від 04.01.2022 року.

За договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, ТОВ «Сіроко фінанс» відступило право вимоги за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року, на користь ТОВ «Деал фінанс груп», а відповідно ТОВ «Деал фінанс груп» набуло права вимоги, згідно з Реєстром прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 року. Згідно з Реєстром прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 року до відповідного договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року у «Деал фінанс груп», виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 23124,79 грн.

Станом день звернення до суду, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року становить 23124,79 грн., з яких: 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12959,79 грн. сума заборгованості за відсотками.

З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал фінанс груп» заборгованість та судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

02.06.2026 року справа надійшла до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області за підсудністю із Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026 року було відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання та витребувано документи, що містять банківську таємницю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при зверненні до суду в своїй заяві, просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду відзив, яким не визнав вимоги позивача щодо стягнення з нього нарахованих процентів та витрат на професійну правничу допомогу, з підстав викладених в ньому. З огляду на те, що являється військовослужбовцем Збройних Сил України, подав заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є кредитні правовідносини. Між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються умовами договору, нормами Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.12.2021 року між ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74572241. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 10171,00 грн., строк кредитування 30 днів; мета кредиту - для задоволення особистих потреб; спосіб безготівково, шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 ; базова процентна ставка/фіксована 1,99%; дата повернення позики 21.01.2022 року; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 2,70%; пеня 2,70%; орієнтована реальна річна процентна ставка 906,08%; орієнтовна загальна вартість позики 12296,23 грн. (а.с. 12).

Правила надання грошових коштів у позику (а.с. 16-26), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 13) є складовими частинами кредитного договору.

Згідно копії квитанції, 22.12.2021 року ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» через банк-енквайра ТОВ «ФК «Фінекспрес», на виконання договору позики №74572241, здійснило транзакцію по перерахуванню накартку № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_1 грошової суми: в розмірі 10171,00 грн. (а.с. 15, 49).

Згідно відомості, ТОВ «І безпечне агентство безпечних кредитів» провадило нарахування та погашення процентів ОСОБА_1 , після надання йому 22.12.2021 року позики в розмірі 10171,00 грн., відповідно до умов договору позики №74572241 від 22.12.2021 року. (а.с. 11-12).

Відповідно до довідки №КД-000120514/ТНПП від 12.02.2026 року, наданої ТОВ «ФК «Фінекспрес», між ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Фінекспрес» укладено договір на переказ коштів 23-01-18/5 від 23.01.2018 року. На виконання договору позики №74572241 від 22.12.2021 року ТОВ «ФК «Фінекспрес» було здійснено транзакцію по перерахуванню на банківську картку № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 10171,00 грн. (а.с. 14).

За договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року, ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року, на користь ТОВ «Сіроко фінанс», а відповідно ТОВ «Сіроко фінанс» набуло права вимоги, згідно з Реєстром боржників №10/06/22 від 10.06.2022 р. (а.с. 28-30, 31).

Згідно платіжних інструкцій №561 від 28.09.2022 року, №562 від 28.09.2022 року, №563 від 29.09.2022 року ТОВ «Сіроко фінанс», на підставі договору факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року, здійснив транзакцію з переказу грошових коштів на рахунок ТОВ «І безпечне агентство необхідних кредитів» в розмірі 3058400,00 грн., 34000000,00 грн., 6715839,49 грн. (а.с. 32-33).

За договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, ТОВ «Сіроко фінанс» відступило право вимоги за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року, на користь ТОВ «Деал фінанс груп», а відповідно ТОВ «Деал фінанс груп» набуло права вимоги, згідно з Реєстром прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 року (а.с. 34-37).

Згідно з Реєстром прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 року до відповідного договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року у «Деал фінанс груп», виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 23124,79 грн. (а.с. 38).

Згідно платіжної інструкції №5799340761.1 від 06.02.2026 року, №579942753.1 від 12.03.2026 року, ТОВ «Деал фінанс груп», на підставі договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, здійснив транзакцію з переказу грошових коштів на рахунок ТОВ «Сіроко фінанс» в розмірі 1500000,00 грн., 1635706,81 грн. (а.с. 39-40).

У відповідності до розрахунку, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Деал фінанс груп» за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року за період з 10.06.2022 року по 10.02.2026 року, загальний розмір якої становить 23124,79 грн., з яких: 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12959,79 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 52-53).

З огляду на витребувану судом інформацію, АТ КБ «Приват банк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 **72) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), по якій відслідковується транзакція по зарахуванню 25.08.2024 року грошової суми в розмірі 8000,00 грн., долучивши Виписку по рахунку№ НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 22.12.2021 року по 25.12.2021 року, долучивши відповідну виписку (а.с. 87-89).

Разом з тим, відповідач направив на адресу суду відзив, в якому проти виплати тіла кредиту не заперечував, проте просив дати оцінку правильності та обґрунтованості розрахунку процентів, поданих позивачем. Зазначив, що перебуває на Службі у Збройних Силах України в/ч НОМЕР_6 з 27.05.2023 року по теперішній час, є офіцером Десантно-штурмових військ та виконує службові обов`язки, пов`язані із захистом держави. Вважає нараховані позивачем відсотки на суму 12953,79 грн., такими, що суперечать законодавству України. Наполягав, що на підставі ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до нього з початку і до закінчення Особливого періоду проценти за користування кредитом не нараховуються, а також просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 93-97).

Згідно копії Довідки №1634 від 09.02.2026 року, старший лейтенант військової служби за контрактом ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_6 (а.с. 98).

Відповідно до копії Довідки №418 від 25.01.2026 року, ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та оборони держави, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 110).

Згідно копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 являється командиром взводу військової частини НОМЕР_6 (а.с. 99-104).

Відповідно до копії Посвідчення серії НОМЕР_8 від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 105).

З огляду на копію Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ОСОБА_1 уклав контракт на 3 роки, який в подальшому був продовжений (а.с. 106-109).

На підставі обґрунтованих доводів, викладених у відзиві та долучених до нього копій документів, просив: - відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, - зменшити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або Законом, та не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв дії ділового обороту. Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Публічна пропозиція (оферта) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови, які є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконала своїх обов`язків за договором в строки, передбачені Кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не добросовісно віднеслась до виконання своїх зобов`язань для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «Деал фінанс груп », ні на рахунок первісного кредитора.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Ч.1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд розглядає справу на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Мотиви суду

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором позики належним чином не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором №74572241 від 22.12.2021 року за період з 10.06.2022 року по 10.02.2026 року, загальний розмір якої становить 23124,79 грн., з яких: 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12959,79 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно копії Довідки №1634 від 09.02.2026 року, старший лейтенант військової служби за контрактом ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_6 .

Відповідно до копії Довідки №418 від 25.01.2026 року, ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та оборони держави, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 являється командиром взводу військової частини НОМЕР_6 (а.с. 99-104).

Відповідно до копії Посвідчення серії НОМЕР_8 від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

З огляду на копію Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, ОСОБА_1 уклав контракт на 3 роки, який в подальшому був продовжений.

Згідно з п. 19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021 пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються». Останніми змінами, пункт 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля», а також доповнено словами "а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави". Відповідно до абз. 5ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом. Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

З огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України у військовій частині в/ч НОМЕР_6 з 27.05.2023 року по теперішній час, суд вважає, що він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Таким чином, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Разом з тим, норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» не звільняють військовослужбовців від виконання зобов`язання за кредитним договором повністю.

Згідно з довідки - розрахунку заборгованості за кредитним договором №74572241 від 22.12.2021 року за період з 10.06.2022 року по 10.02.2026 року, загальний розмір якої становить 23124,79 грн., з яких: 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12959,79 грн. сума заборгованості за відсотками.

Аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з врахуванням вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Отже, суд за результатами розгляду справи приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал фінанси груп» підлягає стягненню за кредитним договором №74572241 від 22.12.2021 року, заборгованість за тілом кредиту - в розмірі 10171,00 грн. В задоволенні позову, в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 12953,79 грн. слід відмовити, оскільки на ОСОБА_1 поширюються положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів та неустойки за користування кредитом.

Розподіл судових витрат

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано копії: Договору про надання правової допомоги; Акту про підтвердження надання правничої допомоги адвокатом; Детального опису робіт наданих адвокатом; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 4500,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги у цій справі, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута в перше ж судове засідання, тому з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 1000,00 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно задоволених вимог. Ціна позову 23124,79 грн., позовні вимоги задоволені в розмірі 10171,00 грн., що становить 43,98% від загальної суми позову.

Отже, підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі пропорційному частково задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1170,92 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1046, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за договором позики №74572241 від 22.12.2021 року в сумі 10171 (десять тисяч сто сімдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» судовий збір в сумі 1170 (одна тисяча сто сімдесят) грн. 92 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», місцезнаходження: вул. Садова, 31 кв. 33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205, код ЄДРПОУ 44280974.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID-паспорт громадянина України № НОМЕР_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та місце фактичного проживання: АДРЕСА_2

Суддя: