Ухвала суду № 138643330, 30.07.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/851/26

Провадження № 1-кс/353/95/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокум.Тлумач

Слідчий суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026091240000087, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання надійшло до суду «30» липня 2026 року о 11 год. 26 хв.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026091240000087, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2026 року, відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього вручено о 09 год. 00 хв. 30.07.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 , що підтверджується його особистим підписом у розписці про отримання копії клопотання (а.с. 83) та стверджено ним безпосередно у судовому засіданні, та його захиснику адвокату ОСОБА_5 о 09 год. 00 хв. 30.07.2026 року, що підтверджується його особистим підписом у розписці про отримання копії клопотання (а.с. 84).

В клопотанні заступника начальника відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_6 зазначено, що на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 27.03.2025 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 до лав Збройних Сил України.

Надалі, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того, останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.

Так, солдат ОСОБА_4 28.07.2026 року близько 06 години 00 хвилин перебував на вул. Шевченка, що у м. Тлумач Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Перебуваючи біля житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 побачив припаркований та залишений без нагляду автомобіль марки «MersedesBenz 112», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває у постійному користуванні ОСОБА_7 , після чого у останнього виник раптовий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

Надалі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до вищевказаного автомобіля марки «Mersedes-Benz 112», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пересвідчився у відсутності в салоні користувача даного автомобіля, відчинив його дверцята, які не були зачинені на замок, та сів за кермо вказаного транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи за кермом автомобіля марки «Mersedes-Benz 112», реєстраційний номер НОМЕР_2 , скориставшись тим, що ключ запалювання знаходився всередині, запустив двигун автомобіля, увімкнув передачу та рушив з місця паркування транспортного засобу в напрямку КНП «Тлумацька ЦМЛ», що за адресою: вул. Винниченка, 84, м. Тлумач, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, маючи при цьому реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 100000 грн.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, зареєстрований по АДРЕСА_2 , громадянин України, не одружений, з середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», неодноразово судимий, останній раз вироком Менського районного суду Чернігівської області від 29.01.2024 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.05.2020 року та визначено остточне покарання у вигляді 4 років 01 місяця позбавлення волі. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 16.04.2025 року відповідно до ст. 81-1 КК України умовно-достроково звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, встановленого вироком Менського районного суду Чернігівської області від 29.01.2024 року, невідбута частина якого склалає 11 (одинадцять) місяців 26 (двадцять шість) днів, для проходження військової служби за контрактом.

28 липня 2026 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано напідставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України; 29.07.2026 року ОСОБА_4 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України оголошено (вручено) повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: повідомленням про початок досудового розслідування від 28.07.2026 року (а.с. 10); постановою про визначення (призначення) групи прокурорів від 28.07.2026 року (а.с. 11); постановою про створення слідчої групи від 28.07.2026 року (а.с. 12); протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.07.2026 року (а.с. 13); заявою ОСОБА_7 від 28.07.2026 року (а.с. 14); поясненнями ОСОБА_7 від 28.07.2026 року (а.с. 15); протоколом огляду місця події від 28.07.2026 року (а.с. 16-17); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.07.2026 року (а.с. 18-19); протоколом огляду предмету від 28.07.2026 року (а.с. 22-23); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.07.2026 року (а.с. 29-30); протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.07.2026 року (а.с. 32-35); протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.07.2026 року (а.с. 36); протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.07.2026 року (а.с. 37); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 29.07.2026 року (а.с. 67-68).

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 289 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років, що свідчить про можливість підозрюваного здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, а також суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, може бути визнане більш небезпечним ніж втеча, оскільки ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, неодружений;

- незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1 , свідків, так як досудове розслідування триває, у кримінальному провадженні проводяться заходи з метою встановлення та допиту всіх свідків, яким що небудь відомо про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має незняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, останній раз 29.01.2024 року засуджений вироком Менського районного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.05.2020 року та визначено остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 01 (місяця) позбавлення волі. Вище вказане свідчить про можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 29.07.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно врахувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Заступник начальника відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області начальник слідчого відділення майор поліції ОСОБА_6 вказує, що у зв`язку з наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Прокурор в судовому засіданні просив до п. 2 прохальної частини згаданого клопотання внести уточнення, а саме додати зобов`язання: в разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибути в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби. Клопотання з уточненням підтримав, з підстав викладених в ньому, просив задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, не визнає, вночі він змерз дуже сильно, сів у зазначений автомобіль, де переночував, а потім поїхав ним до лікарні, а автомобіль залишив біля лікарні. Він потребує лікування, в нього на днях має бути операція та вирішуватися питання щодо його придатності до військової служби.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що прокурором не доведено жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_11 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

29.07.2026 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 , відповідно до вимог статтей 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (а.с. 24-26).

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, тобто є нетяжким злочином.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст. 5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу, що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив, що в розумінні ст. 5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри. Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі Харченко проти України та у п. 170 рішення Суду у справі Лабіта проти Італії тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків, передбачених законом, є належним засобом.

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення та особі підозрюваного.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованного підозрюваному злочину, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 не має тісних соціальних зв`язків, проживає в іншій області на значній відстані від органу досудового розслідування, не одружений, немає постійного місця роботи, військовослужбовець, отримав вогнепальне осколкове поранення, внаслідок чого проходив лікування, раніше неодноразово судимий, а також те, що для належного проведення та завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних та слідчих (розшукових) дій, необхідність в яких виникне в ході досудового розслідування.

У рішенні «Марченко проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи характеризуючі дані підозрюваної особи, тяжкість вчиненого злочину та те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне призначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного також додаткові обов`язки, а також зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибути в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Вислухавши думку учасників судового засідання, беручи до уваги наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, з врахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, з врахуванням особи підозрюваного, а саме того, що він раніше неодноразово судимий, суд вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який затримайний 28.07.2026 року о 13 год. 50 хв. (а.с. 18-19), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, які відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 13 год. 50 хв. 28 липня 2026 року включно та призначити розмір застави двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обгрунтовані підстави вважати, що інший більш м`який запобіжний захід забезпечить виконання цілей та завдань кримінального судочинства у суду відсутні. В той же час обставини, які зазначені захисником обвинуваченого, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно до застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність встановлених у судовому засіданні ризиків.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а саме до 25 вересня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави встановити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66560 (Шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на рахунок: банк отримувача: ДКС України, м. Київ, код отримувача: 26289647, код банку отримувача: 820172, номер рахунку (IBAN): UA158201720355259002000002265, Призначення платежу: застава за … (П.І.Б. дата народження особи за яку вноситься заставу), згідно ухвали(назва суду).. від… (дата ухвали).. по справі №…).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 вересня 2026 року.

В разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибути в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Тлумацького районного суду ОСОБА_1

Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали оголошено учасникам судового провадження о 13 год. 00 хв. 31 липня 2026 року.