Рішення № 138643099, 28.07.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1675/25

Провадження № 2/195/155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович Н.М.,

представника позивача - адвоката Белки А.В. (в режимі ВКЗ із використанням власних технічних засобів),

представника відповідача адвоката Папуги В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування завданих збитків внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до громадянки ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування завданих збитків внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.05.2025 року приблизно о 14:20 годині у місті Запоріжжя сталась ДТП за участю транспортних засобів ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_3 та FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

У зв`язку із визнанням водієм ОСОБА_2 вини у скоєнні ДТП учасниками ДТП, на місці під час оформлення вказаної події складено Електронний Європротокол.

Відповідно до листа №1704 від 15.07.2025 року ПАТ «страхової групи «ТАС»» цивільно-правова відповідальність водія FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована за полісом НОМЕР_3 від 14.08.2024 року.

Згідно полісу НОМЕР_3 від 14.08.2024 року, франшиза водія FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 3200,00 грн. Також, вище вказаним листом зазначено, що згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу становить 62 094,48 грн.

Відповідно до висновку про визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №267 від 07.06.2025 року, вартість відновлювального ремонту складає КТЗ за витратним підходом складає 83 973,93 грн., ринкова вартість КТЗ складає 62 094,48 грн., на підставі вказаного дослідження вартість матеріального збитку КТЗ ЗАЗ 110308-44 державний номер НОМЕР_1 , дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження 62 094,48 грн.

Відповідно до висновку про вартість пошкодженого КТЗ №89509 від 13.06.2025 року, вартість автомобіля в пошкодженому стані становить 21 966,84 грн.

Таким чином, ПАТ «страхової групи «ТАС»» виплачено власнику транспортного засобу ЗАЗ 110308-44 державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн., та вартості пошкодженого КТЗ 21 966,84 грн., у розмірі 36 927,64 грн.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь франшизу за полісом цивільно-правової відповідальності ЕР222777608 від 14.08.2024 року у розмірі 3200 грн., завданих матеріальних збитків у розмірі 21 966,84 грн., а всього 25 166,84 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2025 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 05.03.2025 здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків внаслідок ДТП - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Так, 10.03.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що Відповідач не заперечує факту настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01 травня 2025 року, а також свою участь у ній.

Разом з тим предметом спору у даній справі є не сам факт дорожньо-транспортної пригоди, а розмір матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути безпосередньо з відповідача.

Постанова суду або іншого уповноваженого органу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за наслідками ДТП - відсутня.

Щодо страхового відшкодування та відповідальності відповідача Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №ЕР-222777608 (Поліс), згідно якого Страховик Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (30115243), Страхувальник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), забезпечений транспортний засіб FORD Kuga, держ.номер НОМЕР_2 .

Після відповідного звернення Позивача, Страховиком було здійснено страхову виплату позивачу у розмірі 36 927,64 грн, що підтверджується матеріалами справи. При цьому ліміт відповідальності страховика за полісом становить 160 000 грн на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, зазначений ліміт не вичерпаний, доказів того, що розмір шкоди перевищує страхове покриття, позивач суду не надав.

Щодо розміру заявлених позовних вимог позивач обґрунтовує свої вимоги розрахунками, які ґрунтуються на оціночних припущеннях, не підтверджені доказами фактичного ремонту транспортного засобу, не підтверджені платіжними документами, рахунками СТО чи актами виконаних робіт.

Крім того, у позовній заяві одночасно використовуються різні підходи до визначення шкоди (вартість ремонту, ринкова вартість транспортного засобу, вартість у пошкодженому стані), що є взаємовиключним та свідчить про необґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Заявлена до стягнення сума франшизи у розмірі 3200 грн є умовою договору страхування між позивачем та страховиком.

Позивач не надав доказів того, що вказана сума була фактично ним сплачена або що вона становить реальні збитки, завдані саме відповідачем.

У зв`язку з цим підстави для стягнення франшизи з відповідача відсутні.

Виходячи з вище викладеного та наявних матеріалів справи, відповідач вважає, що, шкода відшкодована страховиком у межах страхового ліміту, недостатність страхового відшкодування не доведена, розмір заявлених позовних вимог є необґрунтованим та недоведеним належними доказами.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, відмовити повністю.

Крім того, 18.03.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що постанова суду або іншого уповноваженого органу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за наслідками ДТП - відсутня. Відповідно до другого аркушу позовної заяви зазначено, що 01.05.2025 року приблизно о 14:20 годині у місті Запоріжжя сталась ДТП за участю транспортних засобів ЗАЗ (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ), під керування водія ОСОБА_3 та FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

У зв`язку із визнанням водієм ОСОБА_2 вини у скоєнні ДТП, учасниками ДТП на місці під час оформлення вказаної події складено Електронний Європротокол.

Таким чином, за умови визнання своєї вини та складання Європротоколу, відповідно до КУпАП, водій ОСОБА_2 звільняється від адміністративної відповідальності. Як наслідок, постанова уповноваженого органу, про яку зазначає відповідач не складається, та не може бути приєднана до матеріалів даної справи.

Згідно полісу ЕР 222777608 від 14.08.2024 року франшиза водія FORD KUGA д.н.з НОМЕР_2 становить 3200 грн. у зв`язку з тим, що полісом відповідача обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 222777608 франшиза у розмірі 3200 грн., ПАТ «СГ «ТАС», зокрема й зменшила виплату на 3200 грн.

Відповідно до листа №1704 від 15.07.2025 року звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу становить 62094,48 грн. відповідно до висновку про визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №267 від 07.06.2025 року відновлювального ремонту складає КТЗ за витратним підходом 83973,93 грн. , ринкова вартість КТЗ складає т62094,48 грн., на підставі вказаного дослідження вартість матеріального збитку КТЗ ЗАЗ 110308-44 д.н.з. НОМЕР_1 дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження -и 62094,48 грн. Відповідно до висновку про вартість пошкодженого КТЗ №89509 від 13.06.2025 року вартість автомобіля в пошкодженому стані становить 21966,84 грн.

Так, ПАТ «СГ «ТАС» виплачено власнику транспортного засобу ЗАЗ 110308-44 д.н.з. НОМЕР_1 суму страхового відшкодування за вирахування франшизи 3200 грн. та вартості пошкодженого КТЗ 21966,84 грн., у розмірі 36 927,64 грн. Таким чином, різниця між сплатою страхової суми ПАТ «СГ «ТАС» та ринковою вартістю автомобіля підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.04.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивач просить стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та сумою отриманого страхового відшкодування. Водночас під час розгляду справи встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була належним чином застрахована. Страховик визнав подію страховим випадком, визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив на користь позивача страхову виплату. Отже, для покладення додаткової майнової відповідальності саме на відповідача позивач повинен довести не лише розмір заявлених ним витрат на відновлювальний ремонт, а й те, що після здійсненої страховиком виплати у нього дійсно залишилася невідшкодована шкода. Представник відповідача просить суд задовольнити позовні вимоги виключно в частині стягнення франшизи в розмірі 3 200 гривень, а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Представник відповідача додав, що позивач, погодившись із визначеним страховиком порядком та розміром страхового відшкодування, не скористався передбаченими законом способами оскарження такого відшкодування або отримання додаткової страхової виплати. Отже, саме позивач обрав механізм реалізації свого права на страхове відшкодування, а тому наслідки такого вибору не можуть бути покладені на відповідача шляхом стягнення з нього сум, які охоплюються спеціальним механізмом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Представник третьої особи ПАТ "Страхова Група "ТАС" в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, в тому числі шляхом надсилання на електронну адресу відповідних повідомлень про розгляд справи та розміщення оголошення на сайті «Судова влада», однак про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухав представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відносини, що виникли між сторонами у даній справі, регулюються не лише положеннями Цивільного кодексу України, а й спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Саме цей Закон визначає порядок, межі та спосіб відшкодування шкоди у випадку дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 28 зазначеного Закону транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість його відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди. У такому випадку страхове відшкодування визначається не за вартістю відновлювального ремонту, а як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та його вартістю після пошкодження. Саме такий порядок визначення страхового відшкодування був застосований страховиком у даній справі.

Саме після застосування зазначеного спеціального механізму набувають застосування положення статті 1194 ЦК України, відповідно до яких страхувальник відповідає лише у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди. Проте позивач не довів, що визначене страховиком відповідно до спеціального Закону страхове відшкодування є недостатнім.

Застосування до спірних правовідносин загальних положень статті 1166 Цивільного кодексу України не може здійснюватися відокремлено від спеціального правового регулювання відносин обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та положень статті 1194 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зазначила, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №310/7407/19.

У цій справі позивачем не доведено, що страховик неправильно визначив розмір заподіяної шкоди, що здійснена страхова виплата була недостатньою саме в розумінні статті 1194 ЦК України або що заявлена до стягнення з відповідача сума становить реальну та невідшкодовану частину шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом указаної норми, за загальним правилом, шкода підлягає відшкодуванню, по-перше, в повному обсязі, по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Проте, крім загального правила, є спеціальні, передбачені законом. Одним із таких спеціальних правил є норми про страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини 1 стаття 1 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року N 1909-IX, який набрав чинності 19 грудня 2021 року).

Відповідно до статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).

Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування / категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (стаття 980 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1 липня 2004 року N 1961-IV, який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди та виплати страхового відшкодування (далі - Закон N 1961-IV).

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон N 1961-IV.

Законом N 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону N 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 указаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону N 1961-IV).

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом N 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону N 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі N 147/66/17).

Водночас у Законі N 1961-IV наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону).

Тобто положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

При цьому слід мати на увазі, що відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

ЦК України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України).

Положення зазначених норм права свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи прав інших осіб, у спосіб, передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц (провадження N 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі N 760/15471/15-ц (провадження N 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі N 753/15214/16-ц (провадження N 14-25цс20)).

Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом N 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц (пункт 35), від 3 жовтня 2018 року у справі N 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі N 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі N 147/66/17 (пункт 96)).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі N 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом N 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність.

У справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон №1961-IV) страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 24 постанови від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", відповідно дост. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Для правильного застосування статті 1194 ЦК України необхідно встановити, що таке «фактичний розмір шкоди» у розумінні закону.

Згідно зі статтями 22 та 1192 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для віднвлення свого порушеного права (реальні збитки).

В судовому засіданні були встановлені наступні обставини.

Так 01.05.2025 року приблизно о 14:20 годині у місті Запоріжжя сталась ДТП за участю транспортних засобів ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_3 та FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

У зв`язку із визнанням водієм ОСОБА_2 вини у скоєнні ДТП учасниками ДТП, на місці під час оформлення вказаної події складено Електронний Європротокол.

Відповідно до листа №1704 від 15.07.2025 року ПАТ «Страхової Групи «ТАС»» цивільно-правова відповідальність водія FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована за полісом ЕР 222777608 від 14.08.2024 року (а.с.19-22).

Згідно полісу ЕР 222777608 від 14.08.2024 року, франшиза водія FORD KUGA реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 3200,00 грн. Також, вище вказаним листом зазначено, що згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу становить 62 094,48 грн. (а.с.18).

Відповідно до Звіту про визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих.№267 від 07.06.2025 року, розмір відновлювального ремонту складає КТЗ за витратним підходом складає 83 973,93 грн., ринкова вартість КТЗ складає 62 094,48 грн., на підставі вказаного дослідження вартість матеріального збитку КТЗ ЗАЗ 110308-44 державний номер НОМЕР_1 , дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження 62 094,48 грн. (а.с.23-35).

Відповідно до висновку про вартість пошкодженого КТЗ №89509 від 13.06.2025 року, вартість автомобіля в пошкодженому стані становить 21 966,84 грн. (а.с.36-37).

Згідно листа ПАТ «страхової групи «ТАС» за вих.№1704 від 15.07.2025 року власнику транспортного засобу ЗАЗ 110308-44 державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 36 927,64 грн. (розрахунок сумо страхового відшкодування: 62 094,48 грн./ринкова вартість автомобіля ЗАЗ 110308-44 державний номер НОМЕР_1 згідно Звіту про визначення вартості матеріальних збитків №88520 від 07.06.2025 21 966,84 грн./вартість автомобіля в пошкодженому стані згідно висновку про вартість пошкодженого транспортного засобу №89509 від 13.06.2025 3200 грн./франшиза =36 927,64 грн., а.с.19-22).

Під час судового розгляду представник позивача підтвердив, що позивач погодився з визначеним страховиком розміром шкоди, не оскаржував проведену на замовлення страховика оцінку та не звертався до страхової компанії з вимогою про перегляд розміру або здійснення додаткової страхової виплати.

Таким чином, позивач фактично не ставив під сумнів правильність визначення страховиком розміру страхового відшкодування, однак тепер намагається стягнути відповідну різницю безпосередньо з особи, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована.

Крім того, під час визначення розміру страхового відшкодування страховиком було враховано вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, тобто вартість його пошкоджених залишків. При цьому сам транспортний засіб та його залишки залишилися у власності й розпорядженні позивача.

Тому стягнення на користь позивача одночасно страхової виплати, вартості залишків, які залишилися у його власності, та додатково повної різниці до розрахункової вартості відновлювального ремонту не відповідало б компенсаційному характеру цивільно-правової відповідальності та призвело б до отримання відшкодування понад фактично заподіяну шкоду.

Відносно вимог позивача про стягнення франшизи в розмірі 3 200,00 грн. суд зазначає, що в цій частині представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Стаття 141 ЦПК України, регламентує, що ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки позивач, як інвалід першої групи, звільнений від сплати судового збору, на користь держави з відповідача підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування завданих збитків внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , франшизу за полісом цивільно-правової відповідальності ЕР 222777608 від 14.08.2024 року у розмірі 3200 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», (адреса: 03117, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ: 30115243).

Суддя: Л. В. Колодіна