Рішення № 138643064, 29.07.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/508/26

Провадження 2/193/443/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

29 липня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

представника позивача Яковченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

03.04.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника -адвоката Яковченка В.І. з вказаним цивільним позовом до відповідача ОСОБА_2 , згідно з яким просила позбавити останнього батьківських прав відносно їхньої спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що дівчинка ОСОБА_4 народилася у шлюбі з відповідачем, але подружнє життя між ними у подальшому не склалося із жовтня 2021 року вони фактично припинили підтримувати шлюбні відносини і стали проживати відокремлено, а надалі, за рішенням Ордженікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, їх шлюб було розірвано.

З моменту припинення шлюбних відносин і по цей час дочка проживає з позивачкою. За увесь цей час відповідач не виявляв жодного бажання спілкуватися зі своєю дочкою, приймати участі у їх вихованні, не цікавився станом її здоров`я, не піклувалася про фізичний та духовний її розвиток, морально та матеріально не підтримував її, має значну заборгованість зі сплати аліментів.

З огляду на викладене позивачка вважає, що відповідач самоусунувся від виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , тому відносно неї його слід позбавити батьківських прав.

Також зазначила, що у червні 2024 року позивачка створила нову сім`ю з іншим чоловіком ОСОБА_5 з яким у них народилася у квітні 2025 року спільна дитина. Наголосила, що її новий чоловік ОСОБА_5 став справжнім батьком для її дочки ОСОБА_4 , повністю піклується про неї, а дитина називає його своїм татом, оскільки свого біологічного батька вона не пам`ятає. При цьому вона вказала, що ніколи не створювала відповідачу перешкод у спілкуванні з дочкою.

Процесуальні дії у справі.

09.04.2026 за ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження;

За цією ж ухвалою зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області скласти висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 ;

10.06.2026 за ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Проте присутній під час розгляду справи її представник - адвокат Яковченко В.І. у судовому засіданні, посилаючись на обставини та доводи викладені у позовній заяві, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне з судових засідань не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконкому Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, у судове засідання не з`явилася, проте направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності. Не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивачки, постановлено ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , 01 жовтня 2020 року зареєстрували між собою шлюб, у якому народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка ОСОБА_3 (а.с.12).

Але спільне життя подружжя не склалося, тому за заочним рішенням Ордженікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 їхній шлюб був розірваний (а.с.14).

За твердження позивачки фактичні шлюбні відносини були припиненні з відповідачем значно раніше, а саме з 01.10.2021, коли вони стали проживати окремо один від одного.

Також за рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2023 присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_7 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача (а.с.15).

Як видно з довідки Софіївського ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 12.02.2026, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати вказаних аліментів станом на 30.01.2026 становить 163 373 грн. За період з вересня 2022 року по січень 2026 року боржником ОСОБА_2 не було внесено жодного платежу зі сплати аліментів на утримання своєї малолітньої дочки (а.с.17).

Згідно довідки Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 02.02.2026, позивачка зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з її малолітньою дочкою ОСОБА_3 , сином ОСОБА_8 , 2025 р.н. та чоловіком ОСОБА_9 , 1996 р.н. (а.с.18).

Між тим, як видно акту обстеження, складеного за участі працівників сільської ради та місцевої поліції, позивачка ОСОБА_1 фактично проживає разом зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_4 та зазначеними вище членами її сім`ї за іншою адресою у цьому ж населеному пункті, а саме по АДРЕСА_2 . Малолітня дочка ОСОБА_4 виховується у любові та турботі матері та вітчима, забезпечена у будинку всіма необхідними речами повсякденного вжитку (а.с.19).

За даними відповіді з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів..., отриманої за ініціативи суду, відповідача ОСОБА_2 з 03.02.2026 призвано на військову службу у зв`язку з мобілізацією до ВЧ НОМЕР_1 . Відомості про нараховану та виплачену заробітну плату військовослужбовця цієї військової частини вказана відповідь не містить.

Мотиви застосування норм права судом.

У відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 ст. 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути у разі ухилення останніх від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що: «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».

Згідно ч. 1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, через те що ОСОБА_2 повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дитину матеріально, орган опіки та піклування вважав доцільним позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 (а.с.62-63).

Таким чином, сукупність досліджених доказів під час судового розгляду справи, вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 , який є батьком малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно самоусунувся від її виховання та в порушення вимог ст. 150 СК України, не проявляв щодо дочки піклування, не вчиняв дій щодо участі у її вихованні, утриманні, навчанні, не цікавився про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, хоча мав можливість це робити, що згідно вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України є достатніми підставами для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.

При цьому, суд вважає за необхідне пояснити відповідачу, що згідно ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. У цьому разі суд ретельно перевірятиме наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Вимоги щодо розподілу судових витрат, які позивачка понесла на оплату судового збору під час звернення до суду з цим позовом та очевидно витрат на оплату правничої допомоги, ні позивачкою, ні її представником не заявлялися. Представник позивачки до того ж у судовому засіданні повідомив, що такі вимоги пред`являтися ним не будуть. Відтак, суд не вирішує питання про розподіл понесених позивачем судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, позбавити батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 (фактичне місце проживання по АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 43945837, місцезнаходження: вул. Олександра Довженка, буд. 16 в в с. Грушівка Криворізького (Апостолівського) району Дніпропетровської області, 53850.

Повний текст рішення складений 31.07.2026.

Суддя О. В. Томинець