Рішення № 138642866, 11.06.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6412/25

Провадження № 2/0182/1933/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.06.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Меліховської Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи нотаріус Покровської міської державної нотаріальної контори Полянський Юрій Миколайович та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про поділ земельної ділянки та виділ в натурі частки із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом адвоката Меліховської Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи нотаріус Покровської міської державної нотаріальної контори Полянський Юрій Миколайович та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про поділ земельної ділянки та виділ в натурі частки із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 6,9000 га, розташовану на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2019 року, виданого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П., спадкова справа № 162/2018, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1225. Інша частка зазначеної земельної ділянки (2/3 частки у праві спільної часткової власності) належить ОСОБА_2 . Позивач, маючи намір самостійно повноцінно розпоряджатися власною земельною ділянкою, вирішив здійснити поділ земельної ділянки та виділити належну йому частку в натурі, тому звернувся до ПП «Геопрект Нікополь» з метою отримання схеми можливого найбільш прийнятного та доцільного розподілу земельної ділянки, який забезпечить можливість кожному співвласнику окремо користуватися належною йому частиною земельної ділянки та замовив і сплатив за виготовлення землевпорядної документації обом сторонам майбутньої угоди. Однак, сторони не дійшли згоди щодо спільного користування спірною земельною ділянкою, хоча, позивач має бажання реалізувати своє право власника на виділ в натурі належної йому частки земельної ділянки і діє у межах своїх законних повноважень, для чого надав схему можливого розподілу спірної земельної ділянки, вжив усіх можливих заходів для досягнення згоди з відповідачем. Натомість. відповідачка не запропонувала жодного варіанту вирішення спору та не надала належних заперечень по суті, не обґрунтувала, чим запропонований позивачкою варіант розподілу порушує її права, що й стало підставою для звернення представника позивача з даним позовом до суду. Тому, враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким здійснити поділ земельної ділянки, площею 6,9000 га, розташованої на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, а саме:

- виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН- НОМЕР_1 ), в натурі належну йому 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка, відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 , позначена, як земельна ділянка 1, площа якої становить 2,3000 га;

- виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), в натурі належну їй 2/3 частку земельної ділянки, площею 6,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка. відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_3 , позначена як земельна ділянка 2, площа якої становить 4,6000 га. Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку, загальною площею 6,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. А також, стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), судовий збір, сплачений при подачі позову до суду.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, однак, від його представника ОСОБА_4 надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає (а.с.46).

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибула, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. Конверт, який був направлений за останньою відомою адресою її місця проживання та перебування, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.43).

Треті особи - нотаріус Покровської міської державної нотаріальної контори Полянський Юрій Миколайович та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.42-43).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником 1/3 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 6,9000 га, розташовану на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером земельної ділянки 1222985000:01:003:0442, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2019 року, виданого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П., спадкова справа № 162/2018, зареєстрована в реєстрі за № 2-1225. При цьому, інша частка зазначеної земельної ділянки (2/3 частки у праві спільної часткової власності) належить ОСОБА_2 - відповідачці по справі (а.с.16-18).

Таким чином, з поданих документів вбачається, що земельна ділянка, площею 6,9000 га, яка розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, знаходиться у спільній частковій власності сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте, в позасудовому порядку сторони не можуть дійти згоди щодо визначення порядку користування майна, яке перебуває у спільній частковій власності та для кожної з них створює незручності та певні перешкоди.

Тому, суд, дослідивши матеріали справи, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

За змістом цієї норми, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Згідно ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками, право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), співвласнику передається частина нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому в законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що частка, яку позивач просить виділити, перебуває у спільній частковій власності, що є однією з підстав для звернення з даною позовною заявою, зважаючи на технічну можливість виділу в натурі вказаних частин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката Меліховської Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи нотаріус Покровської міської державної нотаріальної контори Полянський Юрій Миколайович та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про поділ земельної ділянки та виділ в натурі частки із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Здійснити поділ земельної ділянки, площею 6,9000 га, розташованої на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, а саме:

- виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в натурі належну йому 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що, відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 , позначена як земельна ділянка 1, площа якої становить 2,3000 га;

- виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в натурі належну їй 2/3 частку земельної ділянки, площею 6,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що, відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_3 , позначена як земельна ділянка 2, площа якої становить 4,6000 га.

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку, загальною площею 6,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:003:0442, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім грн.) 96 коп., плачений останнім при подачі позову до суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал