Рішення № 138641869, 31.07.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/506/26

Провадження № 2/698/470/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 липня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 року ТОВ «Свеа Фінанс» через свого представника Паладич А.О. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики № 1776853 від 17.08.2024 року у розмірі 16787,49 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.08.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1776853, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2500,00 грн. строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,50% в день.

27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-17/25, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило за плату ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1776853 від 17.08.2024 року, що уклали ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 ..

Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 16787,49 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2499,99 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 10087,50 грн., пеня, штраф в розмірі 4200,00 грн..

Ухвалою суду від 02.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно вимог ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченом статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 17.08.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 1776853 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора В411.

У пунктах 1.3.-1.5.2, 2.1 договору сторони погодили, що сума кредиту 2500,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1,35% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 16.09.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове повернення кредиту. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до підписаного сторонами додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1776853 від 17.08.2024 року, у якому зазначена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за період кредитування з 17.08.2024 року по 12.08.2025 року, загальна вартість кредиту 15887,50 грн, з яких: 2500,00 грн. сума кредиту, 13387,500 грн. проценти за користування кредитом, реальна річна процентна ставка 8077,33%.

У паспорті споживчого кредиту, підписаному 17.08.2024 року ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 зокрема, зазначено, що тип кредиту кредит, сума/ліміт кредиту 2500,00 грн., строк кредитування 360 днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, спосіб надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної позивачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка 547,5% річних (1,5% в день), знижена процентна ставка 492,75% (1,35% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 13500,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 16000,00 грн., реальна річна процентна ставка 9089,90%.

З довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08.07.2025 року вих. № 20250708-1645 встановлено, що 17.08.2024 року через систему платежів PayTech було успішно перераховано кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 від ТОВ «Слон Кредит» на суму 2500,00 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1776853 від 17.08.2024 року, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 27.06.2025 року у сумі 16787,49 грн., з яких: 2499,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10087,50 грн. - заборгованість за відсотками, 4200,00 грн. заборгованість по штрафу.

27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-17/25, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Слон Кредит» та сплачує ТОВ «Слон Кредит» за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 01.07.2025 року № 10110 ТОВ «Свеа Фінанс» заплатило ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти у сумі 4243309,15 грн., призначення платежу: оплата фінансування згідно договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року без ПДВ.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу від 27.06.2025 року № 01.02-17/25 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1776853 від 17.08.2024 року у сумі 16787,49 грн., з яких: 2499,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10087,50 грн. - заборгованість за відсотками, 4200,00 грн. заборгованість по штрафу.

Так, за умовами зазначеного кредитного договору було передбачено надання кредитних коштів у розмірі 2500,00 грн. строком на 360 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2500,00 грн. шляхом перерахування на його банківську платіжну картку підтверджений належними доказами, а саме інформаційною довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08.07.2025 року вих. № 20250708-1645.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 2500,00 грн., які в добровільному порядку повернуті лише частково у сумі 0,01 грн., а тому решта кредитних коштів у розмірі 2499,99 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 10087,50 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24.12.2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024 року) розмір денної процентної ставки має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 року та протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024 року) не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 року не більше 1 %.

За наведених обставин, розмір заборгованості ОСОБА_1 по процентам згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 17.08.2024 року до 20.08.2024 року проведений згідно умов кредитного договору у розмірі денної процентної ставки 1,35% та відповідає вимогам п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та становить 135,00 грн.. При цьому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 21.08.2024 року до 27.06.2025 має бути 1 %, що становить 7775,00 грн. (2500*1%*311 днів). Отже, загальний розмір заборгованості по процентам складає 7910,00 грн. (в межах дії кредитного договору), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) у розмірі 4200,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 1776853 з ТОВ «Слон Кредит» 17.08.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) в розмірі 4200,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунок неустойки (пені, штрафу) за кредитним договором № 1776853 від 17.08.2024 року у розмірі 4200,00 грн., яка відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При розгляді справи суд відповідно до вимог ст.ст. 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за кредитним договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1776853 від 17.08.2024 року у розмірі 10409,99 грн., з яких 2499,99 грн. тіло кредиту, 7910,00 грн. проценти за користування кредитом, а в іншій частині позову слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1298 від 26.05.2026 року, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1650,69 грн. (розмір заявлених вимог 16787,49 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 10409,99 грн. (62%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн. (2662,40 х 62 % : 100 % = 1650,69).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 610, 611, 615, 629, 634, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-82, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1776853 від 17.08.2024 року у розмірі 10409 (десять тисяч чотириста дев`ять) 99 (дев`яносто дев`ять) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн. 69 (шістдесят дев`ять) коп..

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко