Рішення № 138641564, 29.07.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/625/25

Провадження №2/547/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

УСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як суб`єкт ринку газу здійснював постачання природного газу у період з березня 2021 по лютий 2022 (включно) в житловому будинку відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вище визначений об`єкт нерухомості належить відповідачу на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 28.10.2008 року. Вартість заборгованості за спожитий природний газ складає 9890,58 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача 9890,58 грн заборгованості за спожитий природний газ та 3028,00 грн сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 11.06.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення її недоліків.

16.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача ТОВ "ГК" Нафтогаз України" Федотова В.В. про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 20.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання було призначено на 12.08.2025. Судові засідання неодноразово відкладалися, зокрема, для надання можливості відповідачу зробити відповідні запити щодо перерахунку заборгованості та врегулювати спір у позасудовому порядку.

29.07.2026 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

Представник позивача ТОВ "ГК" Нафтогаз України" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду до суду не з`явився. Відповідно до додаткових письмових поясненнях, направлених на адресу суду, представник позивача просила розгляд даної справи проводити без участі представника Товариства зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ 9890,58 грн ( т.1, а.с. 220-223).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 29.07.2026 не з`явився. 29.07.2026 подав до суду заяву про визнання позовних вимог, зазначивши, що оскільки кошти, переплачені за спожитий газ новим власником будинку, свідком у справі ОСОБА_2 , останньому повернуто, визнає позовні вимоги, визнання ним позову відповідає його дійсному волевиявленню, наслідки визнання позову йому зрозумілі. Просив ухвалити рішення про задоволення позову відповідно до заявлених позовних вимог (т.2, а.с.13).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був власником об`єкту газифікації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до 23.02.2022, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 361572180 від 11.01.2024 та на підставі договору купівлі-продажу №206 від 23.02.2022 відчужив зазначений будинок ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 15-16).

Згідно даних фінансового стану по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 вбачається, що за період з березня 2021 року по лютий 2022 року (включно), було спожито природний газ на загальну суму 9890,58 грн, вартість якого залишилася неоплаченою споживачем (т. 1, а.с. 14).

Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що новим власником будинку є ОСОБА_2 , свідок у справі, який пояснив, що придбав цей будинок 23.02.2022, в будинку тривалий час ніхто не проживав, газ не споживався, показники не передавались. Наразі ним узгоджено обсяг використаного відповідно до позників лічильника газу та здійснено оплату, яка має покрити усю заборгованість по цьому особовому рахунку. Надав суду відповідь ТОВ «Нафтогаз України» на його запит, згідно якої вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 були проведені відповідні корективи щодо розмежування заборгованості між ним та попереднім власником. Згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається оператором ГРМ ПрАТ «Кременчукгаз» через інформаційну платформу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 23.02.2022 (з моменту придбання нерухомого майна) по 30.11.2025 було спожито 2,08 куб.м. природного газу на загальну суму 16,55 грн. Станом на 30.11.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується переплата в сумі 15968,11 (з урахуванням оплати від 05.12.2025 в сумі 1592,00 грн та оплати від 22.12.2025 в сумі 1592,00 грн) (т.1, а.с. 182-183).

З метою врегулювання спору відповідач ОСОБА_1 та новий власник будинку ОСОБА_2 звертались до ТОВ «Нафтогаз України» для здійснення зарахування переплати за спожитий природний газ, яка обліковується за ОСОБА_2 , в рахунок заборгованості, яка обліковується за відповідачем ОСОБА_3 .

Із заяви відповідача ОСОБА_1 про визнання позову вбачається, що кошти, переплачені новим власником будинку ОСОБА_2 за спожитий газ йому повернуто, тому відповідачем подано заяву про визнання позову.

Судом встановлено, що позивач, як суб`єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій постачання природного газу» на території України.

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, та ст.ст.6,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов`язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 4 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу (п. 2 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про ринок природного газу»).

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» побутовим споживачам є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 205,633,634,641 та 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Відповідач приєднався до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») шляхом заявочного приєднання.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Оскільки відповідач, як споживач природного газу, не в повному обсязі сплатив за спожитий природний газ у період з березня 2021 року по лютий 2022 року включно, у нього наявна заборгованість за спожитий природний газ за цей період в сумі 9890,58 грн, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами статті 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач подав заяву про визнання позову. Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що є підставою для задоволення позову.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн (т. 1, а.с. 27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 30, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 9890,58 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 58 коп) грн заборгованості за спожитий природний газ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452).

Відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; об`єкт споживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 31.07.2026.

Суддя Л.М.Самойленко