Ухвала суду № 138640675, 29.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4647/23

6/296/37/26

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

"29" квітня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Адамович О.Й., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на боржника за неподання звіту про виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості по оплаті праці, середнього заробітку за період затримки в проведенні розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з окремою заявою, у якій просить накласти на боржника штраф за неподання звіту про виконання судового рішення, встановленого ухвалою суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Судовим контролем за виконанням судових рішень у цивільних справах, відповідно до ст. 447 ЦПК України, наділений суд першої інстанції.

Порядок розгляду питань, пов`язаних із поданням звіту про виконання судового рішення, чітко регламентований статтями 453-2, 453-4 ЦПК України.

Частиною 4 ст. 453-4 ЦПК України передбачено, що суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 148 цього Кодексу. Якщо боржником є юридична особа та суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, захід процесуального примусу у виді штрафу застосовується до такого керівника.

Стаття 143 ЦПК України передбачає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

У відповідності до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», питання про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення і розгляд такого звіту є однією з форм судового контролю за виконанням судового рішення.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що накладення штрафу за неподання звіту є складовою процесуальної процедури здійснення судового контролю, яка ініціюється виключно в межах розгляду питання про виконання (або невиконання) раніше постановленої ухвали про зобов`язання подати звіт. Процесуальний закон не передбачає можливості порушення автономного (окремого) провадження за самостійною заявою стягувача про накладення такого штрафу поза межами відповідної процедури контролю.

Вбачається, що за заявою стягувача від 14.12.2025 року у справі №296/4647/23 (провадження №6/296/218/25) судом постановлено ухвалу від 29.12.2025 року про зобов`язання боржника надати звіт про виконання судового рішення. Тобто у справі здійснюються заходи в межах процедури судового контролю за наслідками якої суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з боржника штраф.

Стягувачем 27.01.2026 року було подано заяву про накладання штрафу на керівника боржника за неподання звіту про виконання рішення суду. Така заява була зареєстрована як провадження №6/296/37/26 у справі №296/4647/23, тобто за межами процедури судового контролю, яка здійснюється за заявою стягувача від 14.12.2025 року в межах провадження №6/296/218/25.

Слід зазначити, що ухвала суду від 29.12.2025 року про зобов`язання подати звіт повернулася до суду 23.01.2026 року без вручення боржнику. У зв`язку з цим, на підставі ч.6 ст. 453-4 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про встановлення боржнику нового строку для подання звіту. Після завершення передбаченого ч.3 ст. 353-2 ЦПК України строку, питання застосування до боржника заходу процесуального примусу підлягає вирішенню у встановленому законом порядку.

Таким чином, оскільки питання щодо накладення штрафу має вирішуватися судом за наслідками перевірки виконання/невиконання боржником обов`язку у встановлений судом строк, подана ОСОБА_1 заява не підлягає окремому розгляду, а тому таку заяву слід залишити без розгляду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити стягувачу що він не позбавлений можливості клопотати (висловлювати свою позицію) щодо застосування до боржника заходів процесуального примусу в межах здійснення процедури судового контролю за виконанням рішення суду, в т.ч. шляхом подання заяв в межах такої процедури.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 260, 447, 453-2, 453-4 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що питання про накладення штрафу за неподання звіту підлягає вирішенню судом за наслідками закінчення встановленого судом нового строку для подання такого звіту в межах процедури судового контролю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. Й. Адамович