Ухвала суду № 138640658, 01.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11201/23

2-зз/296/13/26

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2026 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Войцешук В.В. звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із клопотанням, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.10.2023.

Клопотання мотивує тим, що накладений на будівлю автостоянки арешт є безпідставним та має бути припинений, оскільки об`єкт помилково кваліфіковано як самочинне будівництво, так як для початку будівництва спірної будівлі автостоянки існувала і земельна ділянка, і дозвіл на будівництво, що повністю виключає ознаки самочинності та свідчить про непропорційне і незаконне втручання у володіння майном.

Ухвалою від 26.03.2026 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду.

Адвокат Войцешук В.В. подав до суду заяву в якій просить розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі (а.с.114 т.3).

Представник позивача Хижняк Н.І. подала до суду заяву в якій просить розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову у її відсутність (а.с.115 т. 3).

У письмових запереченнях представник позивача просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 25.10.2023 року. Зазначає, що на момент подання цього заперечення, обставини, що стали підставою для арешту, продовжують існувати. Майно, на яке накладено арешт, є предметом спору, і у разі задоволення позову має бути знесено за рахунок саме відповідача. Також наголосила, що зняття арешту призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач, у разі скасування арешту, може безперешкодно відчужити майно (а.с.93-94 т.3).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа №296/1120/23 за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованого майна.

За змістом позовних вимог позивач просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136600:05:009:0011 за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок відповідача ОСОБА_1 самочинно збудованої будівлі автостоянки за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 187807818101; скасувати державну реєстрацію речових прав на будівлі автостоянки за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 187807818101.

За заявою позивача, яка була подана до відкриття провадження у справі, ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.10.2023 у справі №296/10646/23 накладено арешт на будівлю автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 18,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 187807818101.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.

На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено та триває, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову.

До того ж вжитий судом захід забезпечення не обмежив відповідача в праві користування таким майном .

На підставі досліджених матеріалів справи, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета спору та фактичних обставин, з яким пов`язується застосування забезпечення позову, застосований ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, мотиви поданого клопотання не спростовують обґрунтованість його застосування та на даний час відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Войцешука В.В. про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованого майна.

Керуючись статтями 158, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту ухвали: 07.07.2026

Суддя О. Й. Адамович