Постанова № 138640086, 31.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3636/26

Провадження № 3/577/1124/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О., за участю адвоката Боса О.О., розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, паспорт та ІПН не встановлені,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 року, близько 12 год 30 хв., в м. Конотоп по проспекту Миру ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (результат тесту 0,35%), чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.

Отже, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Адвокат Боса О.О., яка захищає інтереси ОСОБА_1 , звернулася із клопотанням про зупинення провадження в справі за аналогією ст. 335 КПК України, оскільки її підзахисний є військовослужбовцем ЗСУ і проходить службу за призивом під час мобілізації.

Крім того, просить визнати доданий до справи відеозапис неналежним та недопустимим доказом, оскільки він складається із чотирьох файлів, тобто не безперервний, зроблений невідомим пристроєм з ознаками коригування, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозасобу, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18.12.2018 року № 1026, а також закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП посилаючись на таке:

1) Не доведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом 18.06.2026 року об 12:30 год. в стані алкогольного сп`яніння, оскільки коли до останнього під`їхали працівники поліції, то той перебував біля авта припаркованого на узбіччі;

2) Незаконна зупинка поліціантами автомобіля під керуванням ОСОБА_1 внаслідок чого усі подальші докази, які зібрани в ході оформлення матеріалів справи, не можуть вважатися належними та допустимими;

3) Порушена процедура огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов`язки військової служби, а тому такий огляд повинен проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, як то передбачено ст. 266-1 КУпАП;

4) Відсутність факту виявлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, а відтак подальша вимога пройти огляд на стан сп`яніння є незаконною;

5) Не роз`яснення ОСОБА_1 порядку застосування приладу «Драгер» та не долучення до матеріалів справи документів підтверджуючих можливість та законність використання приладу «Драгер»;

6) Не враховання похибки міжнародної межі сп`яніння відповідно до якої мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп`яніння відповідно до норм міжнародного права, повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, а саме 0,5% (проміле). Також не звернуто увагу, що норми чинного законодавства за якими передбачено встановлення стану алкогольного сп`яніння саме містом алкоголю в крові, а не в парах етанолу;

7) Не усунення від керування ОСОБА_1 транспортним засобом на підставі ст.266 КУпАП, що спростовує доводи перебування останнього у стані сп`яніння.

Підсумовуючи викладене вважає складений відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол неналежним та недопустими доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.

Суд, ознайомившись з правовою позицією захисника, дослідивши представлені докази, дійшов такого висновку.

Щодо клопотання адвоката Боса О.О. про зупинення провадження в справі.

За загальними правилами визначеними у частинах 1, 3, 4 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Отже, законодавець передбачив обов`язок суду зупинити провадження виключно у справах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

За таких обставин посилання сторони захисту на аналогію зі ст. 335 КПК України є безпідставним.

Відповідальність за керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння визначена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ст. 266 КУпАП унормовано, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015р. № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858 (далі Інструкція № 1452).

За положеннями пунктів 2, 3, 6, 7, 8 розділу І Інструкції № 1452 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із представлених доказів видно, що ОСОБА_1 у вказані вище день, час та місці дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено складеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696293 від 18.06.2026 року, відеозаписом події, проведеним оглядом, за результатами якого встановлено стан сп`яніння 0,35% проміле, що перевищує законодавчо визначений показник 0,2% на 0,15 %.

При цьому із оглянутого відеозапису встановлено, що підставою для проведення такого огляду стала дорожньо-транспортна пригода, про яку повідомив до поліції безпосередньо ОСОБА_1 , який вказав, що під час керування ним автомобілем велосипедист вдарився у дверці його авта, після чого втік. Прибувши за викликом і складаючи відповідні документи щодо обставин ДТП, працівники поліції запідозрили, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння, оскільки мався запах алкоголю з порожнини рота, про що повідомили ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, а також враховуючи обставини ДТП і можливість отримання тілесних ушкоджень велосипедистом, як учасником ДТП котрий самовільно покинув місце пригоди, запропонували ОСОБА_1 пройти визначений законодавцем огляд на стан сп`яніння, як на місці з використанням спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі.

ОСОБА_1 добровільно пройшов такий огляд на місці з використанням технічного засобу «Драгер», за результатом якого був встановлений стан сп`яніння 0,35% (а.с. 4). Після цього ОСОБА_1 поліціант роз`яснив, що в разі незгоди з результатами огляд може бути проведений в медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 відмовився від цієї пропозиції, таким чином фактично погодившись з проведеним оглядом на місці.

У подальшому, після роз`яснення прав особи, яка притягується до адмінвідповідальності, вже під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейським в черговий раз було повідомлено ОСОБА_1 про можливість проходження повторного огляду у медичному закладі (3-й файл 13:22-13:25 год.), однак останній знову відмовився.

Отже, співробітником поліції був дотриманий законодавчо визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Окрім того, вина ОСОБА_1 доводиться: протоколом серії ЕПР1 № 696293 від 18.06.2026 року у якому відображені обставини за яких було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначений результат 0,35% і від підпису якого ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Конотопської ЦРЛ, у якому зазначена підстава для огляду запах алкоголю з порожнини рота (а.с. 5); письмовими поясненнями ОСОБА_1 про обставини ДТП (а.с. 6).

Відхиляючи доводи сторони захисту про визнання відеозапису та роздруківки газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» неналежними та недопустимими доказами, а також про закриття провадження в справі за відсутності складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП суд наголошує на такому.

Щодо неналежності на недопустимості відеозапису, як доказу.

У протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 зазначено, що до нього долучений технічний засіб відеозапису: зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського 00008. Також у дослідженому відеозапису відсутні похвилинні розриви, що доводить факт її безперервності, наявні дата та час, а відтак не можна погодитися з твердженнями захисника про невідомість походження пристрою з використанням якого був здійснений запис, наявність ознаків коригування та порушення безперервності відеозапису, який поділений на чотири файли. До того ж захисником не наведені конкретні ознаки коригування відеозапису чи його безперервності (розриву у часі).

За таких обставин є безпідставними твердження адвоката, що поліцейськими не було дотримано положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозасобу, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18.12.2018 року №1026, а тому долучений до протоколу відеозапис є належним та допустимим доказом.

Щодо недоведеності керування автомобілем.

Прибувшим за викликом працівникам поліції ОСОБА_1 повідомив, що пригода з велосипедистом сталася під час керування ним автомобілем 18.06.2026 року о 12:30 год., про що також вказав у письмових поясненнях (а.с. 6). Цьому факту ОСОБА_1 не заперечував і під час проходження огляду на стан сп`яніння та складання протоколу.

Отже, відсутні підстави спростовувати покази самого правопорушника, а також доводити факт керування останнім автівкою у вказаний день та час.

Щодо неправомірної зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу.

Встановлені обставини події вказують на те, що поліціанти не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , а прибули на місце пригоди за викликом останнього, а тому не можливо надати оцінку діям яких не було.

Щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки останній є військовослужбовцем.

За положеннями ст. 15 КУпАП військовослужбовці, зокрема за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом ст. 130 КУпАП, під час керування транспортним засобом не здійснював обов`язків військової служби, а тому повинен нести відповідальність на загальних підставах не залежно від наявності статусу військовослужбовця.

Щодо відсутності факту виявлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та незаконності подальшої вимоги пройти огляд на стан сп`яніння слід зазначити таке.

Із відеозапису видно, як поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки відбулось ДТП і можливо потерпілий зазнав тілесних ушкоджень. Така вимога узгоджується з п. 8 розділу І Інструкції № 1452 відповідно до якого у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. До того ж, із відеозапису видно, як поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність запаху алкоголю з порожнини рота, проти чого не заперечував і останній, а тому пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння була законною.

Щодо не роз`яснення ОСОБА_1 порядку застосування приладу «Драгер», а також не долучення до матеріалів справи документів підтверджуючих можливість та законність використання приладу «Драгер», то слід зауважити, що з цього приводу жодних прохань, під час проходження огляду на стан сп`яніння та складання протоколу, правопорушник не висловлював. Разом з тим, згідно розділу ІІ п. 5 Інструкції № 1452 перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Проте, таке порушення, як не інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, жодним чином не спростовує доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому та не свідчить про незаконність дій поліцейського під час проведення огляду на стан сп`яніння.

Щодо не враховання похибки міжнародної межі сп`яніння відповідно до якої мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп`яніння відповідно до норм міжнародного права, повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, тобто 0,5% (проміле), а також не звернуто увагу, що норми чинного законодавства за якими передбачено встановлення стану алкогольного сп`яніння саме містом алкоголю в крові, а не в парах етанолу, то слід зауважити на такому.

Інструкція № 1452, посилання на яку мається вище, передбачає, що за наявності ознак, визначених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (розділ ІІ п. 1 Інструкції №1452).

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункти 3, 4, 7 Інструкції № 1452).

Аналіз наведеного надає підстави для висновку, що законодавством України визначений показник 0,2 проміле перевищення якого вказує на стан алкогольного сп`яніння, а тому саме цей показник підлягає урахуванню. Також встановлено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в розглядуваному випадку це «Драгер».

Отже, і в цій частині доводи захисника не заслуговують на увагу.

Щодо не відсторонення працівниками поліції від керування ОСОБА_1 транспортним засобом на підставі ст. 266 КУпАП, то дане твердження є безпідставним, оскільки із оглянутого відеозапису видно, що правопорушник був фактично усунутий від керування автівкою, а відсутність у матеріалах справи складених процесуальних документів з цього приводу жодним чином не спростовує доведеність вини.

З огляду на викладене немає підстав для визнання адміністративного протоколу неналежним та недопустимим доказом, оскільки його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому може бути використаний в якості доказу, як то передбачено ст. 251 КУпАП.

Також не заслуговує на увагу позиція захисника про визнання роздруківки газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» неналежним та недопустимим доказом внаслідок нечитабельності, тому як не зважаючи на низьку якість цього документу можна розібрати основні показники, що впливають на результат дослідження, а саме температура +26С; дата та час проведення огляду 18.06.2026, 13:06; тест № 628 тощо. Крім того, на відеозапису видно, як відбувається роздруківка з якою ознойомлюють ОСОБА_1 і жодного заперечення з цього приводу останній не висловлює.

За положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

До пом`якшуючих слід віднести те, що раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Керуючись: ст.ст. 130, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (Р/р: UA678999980313070106000018530, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Отримувач ГУК Сум. обл./Конотопська МТГ/21081100, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку (МФО) 899998, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (ст. 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя: В. О. Кравченко