Ухвала суду № 138639910, 27.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13979/26

Провадження 2/522/10405/26

У Х В А Л А

27 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законних представників батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом , -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законних представників батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законних представників батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до суду із позовною заявою та просять:

1). Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення їх до зазначеної квартири;

2). Зобов`язати ТОВ «СМАРТ ЦИКЛ» не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітньому ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язати передати їм комплект ключів від квартири й забезпечити вільний і безперешкодний доступ до квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позовної заяви міститься вимога позивачів про звільнення малолітнього ОСОБА_3 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання заяв про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а також про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем, а предметом даного позову є захист житлових прав, у зв`язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору за подання цього позову, а в разі відмови у звільненні відстрочити його сплат до ухвалення судового рішення, а якщо суд дійде висновку про незастосування п. 12 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» до вимог малолітнього ОСОБА_3 , просять застосувати до цих вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про те, що клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, враховуючи наступні підстави.

Підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 таких доказів не надав.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 N 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 N R (81) 7, а саме: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).»

Відповідно до практики Європейського суду обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» , «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72).

При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Верховний Суд у справі № 761/12145/17 / провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.

Однак, такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору відсутні.

Також слід зазначити, що у даному випадку посилання позивача ОСОБА_1 на ту обставину, що він є військовослужбовцем, не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що вона застосовується за умов: а) якщо позивачем виступає спеціальний суб`єкт: 1) військовослужбовець, 2) військовозобов`язаний/резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори (такий висновок можна зробити, зважаючи на використання законотворцем коми після слова «військовослужбовці», що свідчить про відокремлення одного виду спеціального суб`єкта, а також сполучника «та» між словами «військовозобов`язані» і «резервісти», що свідчить про рівність їх правового статусу та поширення на них умови щодо обов`язкової їх участі у відповідних зборах); б) якщо предмет позову пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, вказаною нормою передбачено, що судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом, який не пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних підставах.

Інших доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, матеріали справи не містять.

Між тим, ураховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору є правом у виняткових випадках, а не обов`язком суду, та не надання належних доказів щодо неможливості сплати судового збору, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, та про право на відстрочку/чи розстрочку сплати судового збору.

Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

При цьому, суд звертає увагу позивачки, що ст. 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням позивача, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

З урахуванням того, що відстрочення/звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує з позовної заяви ОСОБА_1 , вона містить дві вимоги немайнового характеру, а відтак, за подання до суду зазначеної позовної заяви ОСОБА_1 підлягає сплаті сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн (1331,20 грн х 2 вимоги).

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено перелік доказів які є додатками до позовної заяви, зокрема, копія свідоцтва про придбання майна з електронних торгів від 30.01.2025. Однак, в матеріалах справи відсутній вказані додатки, про що складено Акт щодо відсутності додатків від 20 липня 2026 року.

В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, наявні підстави для залишення без руху даної позовної заяви, із наданням позивачу ОСОБА_1 десятиденного строку з дня отримання копії ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачу ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- сплати суми судового збору у розмірі 1 331,20 грн. та на дотримання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України надати до суду документи, що підтверджують таку сплату.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 133, 175, 177, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законних представників батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законних представників батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Науменко

27.07.2026