Рішення № 138638797, 30.07.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1745/26

Номер провадження 2/585/1230/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 585/1745/26, провадження № 2/585/1230/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження справу про стягнення заборгованості.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, який діє на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, Ордеру на надання правничої допомоги серії ВС від 20 жовтня 2025 року, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову представник позивача посилається на те, що 25.09.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Кредитний договір № 1815464, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

26.12.2019 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 44-МЛ від 26.12.2019 р., відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1815464 від 25.09.2019 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором № 1815464 становить 29700,00 грн., з якої: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 13500,00 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1200,00 грн., заборгованість по штрафах/пені - 5000,00 грн.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості, проте вона залишилася без задоволення.

Враховуючи те, що відповідач добровільно борги не сплачує, позивач просить про стягнення в примусовому порядку суму заборгованості за указаним вище договором, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідач своєї позиції щодо позову не висловив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

27 травня 2026 року судом справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.39).

12 червня 2026 року судом закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.49).

У поданій до суду позовній заяві представник позивача просив про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.49).

Відповідачу направлена ухвала про відкриття провадження у справі, на адресу місця реєстрації, при цьому, до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.45, 60).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Також відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом направлення доставлення судової повістки в додаток «Viber», що стверджується відповідною довідкою (а.с.54 зв).

Відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25.09.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1815464. Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Згідно п. 1.2 договору сума кредиту становить 10000.00 грн. у валюті: Українські гривні. Відповідно п.1.3 договору Кредит надається строком на 30 днів з 25.09.2019. Відповідно п 1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.10.2019. Згідно п. 1.5 договору сукупна вартість кредиту складає 5700.00 грн. в грошовому виразі та 694.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. Згідно п 1.5.1 договору Комісія за надання кредиту: 1200.00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Згідно п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 4500.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Згідно п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору (а.с.6-8).

Як вбачається з графіку розрахунків, сума кредиту - 10000.00 грн., комісія за надання кредиту - 1200,00 грн., проценти - 4500,00 грн., разом - 15700,00 грн. (а.с.8 зв.).

З довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Мілоан», підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 1815464 від 25.09.2019 р. ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W93355. Дата і час відправки одноразового ідентифікатора 25.09.2019 року, 10:54:39, номер телефону НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно анкети-заяви на кредит № 1815464 позичальник ОСОБА_1 вніс свою персональну інформацію та контактні дані на сайті: miloan.ua для отримання кредиту в сумі 10000,00 грн. на строк 30 днів, дата повернення кредиту 25.10.2019 року. Сума до повернення 15700,00 грн. (а.с.9 зв.-10).

Відповідно до платіжного доручення № 558433 від 25.09.2019 року ТОВ «Мілоан» перевело на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 10000,00 грн. (а.с.11).

Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 25.062026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Повідомлено про зарахування по рахунку коштів на суму 10000 грн. від 25092019 року (а.с.65).

До матеріалів позову долучено відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с.11 зв.-12) та виписку з особового рахунку за Кредитним договором, згідно якої заборгованість відповідача становить 29700,00 грн., з якої: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 13500,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 1200,00 грн., заборгованість по штрафах - 5000,00 грн. (а.с.12 зв.).

26.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 44-МЛ, згідно якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги Кредитора за кредитними договорами (а.с.13 зв.-20).

До Договору відступлення прав вимоги долучено акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 26.12.2019 року, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 1134 (а.с.21).

Згідно платіжної інструкції № 17254 від 27.12.2019 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 785183,82 грн. плати за відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги № 44-МЛ (а.с.21 зв.).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 44-МЛ від 27.12.2019 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1815464 від 25.09.2019 року на загальну суму заборгованості 29700,00 грн. з яких: 10000,00 грн. - залишок по тілу кредиту, 13500,00 грн. - залишок по відсотках, 1200,00 грн. - залишок по комісії, 5000,00 грн. - заборгованість по штрафах (а.с.22).

Згідно з листа вих. № 19439091/58 від 01.04.2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було направлено претензію відповідачу (а.с.23).

Як вбачається з договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року Адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката Усенка М. І., надає правничу допомогу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с.22 зв.).

З акту № Д/20961 наданих послуг правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026 року вбачається, що вартість послуг наданих Адвокатським об`єднанням «Апологет» ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» становить 8000,00 грн. (а.с.26 зв.).

До матеріалів справи додано детальний опис наданих послуг у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1815464 (а.с.27).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Встановлено, що 25.09.2019 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено Кредитний договір № 1815464, на виконання умов якого Товариством було надано відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу стверджується платіжним дорученням № 558433 від 25.09.2019 року (а.с.11) та повідомленням АТ КБ «Приватбанк» від 25.06.2026 року(а.с.65).

Позивач за указаним Кредитним договором № 1815464 від 25.09.2019 року на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 44-МЛ від 26.12.2019 року, набув права грошової вимоги до відповідача.

Позичальник свої зобов`язання за договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Як вбачається з графіку розрахунків із зазначенням платежу (повернення кредиту), сума кредиту - 10000,00 грн., комісія за надання кредиту - 1200,00 грн., проценти - 4500,00 грн., разом - 15700,00 грн. (а.с.8 зв.).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 44-МЛ від 27.12.2019 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1815464 від 25.09.2019 року на загальну суму заборгованості 29700,00 грн. з яких: 10000,00 грн. - залишок по тілу кредиту, 13500,00 грн. - залишок по відсотках, 1200,00 грн. - залишок по комісії, 5000,00 грн. - заборгованість по штрафах (а.с.22).

За умовами кредитного договору № 1815464 від 25.09.2019 року позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та проценти нараховані згідно п. 1.5.2 Договору за період на який здійснюється продовження строку кредитування, але не більше суми фактично нарахованих процентів за Договором на дату здійснення пролонгації. У разі, якщо на дату пролонгації кредиту за Кредитним договором існує нарахована пеня, для продовження строку кредиту Позичальник має також сплатити пеню у повному розмірі. Можливі строки продовження та ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці (п. 2.3.1 Договору)

Волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідних платежів у спосіб, визначеного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору (п. 2.3.2 Договору).

Долучена до матеріалів справи відомість про щоденні нарахування та погашення не містить відомостей про те, що споживач сплачувала платежі на користь Товариства, отже доказів пролонгації договору стороною позивача не долучено.

Позивач просить про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29700,00 грн. з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 13500,00 грн. - заборгованість по відсотках, 1200,00 грн. - заборгованість по комісії, 5000,00 грн. - заборгованість по штрафах.

Проте, суд не погоджується із заявленим до стягнення розміром заборгованості, оскільки вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права.

Так, як указано вище, договір, укладений між первісним кредитором та відповідачем строковий, а саме, кредит надавався відповідачу на строк 30 днів, тобто до 25.10.2019.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений договором строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин, не повернення позичальником кредитних коштів у визначений договором строк, за відсутності активних дій відповідача, направлених на зміну кінцевої дати повернення кредиту, є неправомірною поведінкою боржника, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 30-денного періоду кредитування проценти за користування кредитними коштами у розмірі, встановленому договором.

З урахуванням наведеного, є безпідставним нарахування відсотків за користування позикою поза межами 30 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що станом на закінчення строку дії указаного договору, розмір заборгованості відповідача становить 15700,00 грн., з якої: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4500,00 грн. - заборгованість за сумою відсотків (нарахованих в межах дії Кредитного договору), 1200,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Оскільки відповідач указаний розмір заборгованості не сплачує, то порушені права позивача, який набув права грошової вимоги за указаним вище правочином, підлягають захисту в судовому порядку шляхом стягнення суми заборгованості у розмірі 15700,00 грн. з відповідача в судовому порядку.

Розмір заборгованості по штрафу/пені стягненню не підлягає, оскільки з наданих до суду матеріалів не вбачається за який період було здійснено вказане нарахування.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам - у розмірі 1407,39 грн. (розрахунок 15700,00 (сума, що стягується судом) х 2662,40 (сума судового збору) / 29700,00 (сума, заявлена позивачем до стягнення).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 (провадження № 61-44217св18), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 6000 грн. є неспіврозмірною до ціни позову та складності справи, а отже - не підлягає відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), заборгованість за Кредитним договором № 1815464 від 25.09.2019 року в розмірі 15700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 1407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 39 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: Україна, 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Представник позивача: адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_6 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова