Рішення № 138637122, 31.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/26322/25

пр. № 2/759/3746/26

31 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК`ГЕЛЕСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (23.06.2025 року змінено найменування на ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №125614 в електронній формі.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути отриману позику, сплатити проценти та інші платежі у строки та на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань позивачем надано довідку платіжного оператора ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» (ТМ «Fondy»), відповідно до якої на картковий рахунок відповідача успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином умови договору не виконав, отримані кошти у визначений договором строк не повернув, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 24 669,50 грн, яка складається із суми основного боргу, процентів та інших платежів, передбачених договором.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 24 669,50 грн, судовий збір у сумі 2 423,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, доказів на спростування позовних вимог суду не надав.

Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.(а.с.38)

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.(а.с.39)

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.(а.с.40)

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 07 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (23.06.2025 року змінено найменування на ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №125614 в електронній формі.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути отриману позику, сплатити проценти та інші платежі у строки та на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань позивачем надано довідку платіжного оператора ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» (ТМ «Fondy»), відповідно до якої на картковий рахунок відповідача успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином умови договору не виконала, отримані кошти у визначений договором строк не повернула, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 24 669,50 грн, яка складається із суми основного боргу, процентів та інших платежів, передбачених договором.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 24 669,50 грн, судовий збір у сумі 2 423,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов та зобов`язані виконувати взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до статей 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом використання одноразового ідентифікатора, є належним способом укладення договору та має однакову юридичну силу з договором, укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір позики №125614 від 07.12.2019 року в електронній формі.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується довідкою платіжного оператора ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», відповідно до якої на банківську картку відповідача було перераховано 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму коштів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором.

За змістом статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Наданим позивачем розрахунком підтверджується, що станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 24 669,50 грн. Доказів погашення заборгованості або спростування наведеного розрахунку відповідачем суду не подано.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінивши надані докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків, актів виконаних робіт, платіжних документів тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

При цьому відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити їх розмір. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг наданих послуг.

Відповідачем не подано заперечень щодо розміру заявлених витрат, не заявлено клопотання про їх зменшення та не надано доказів їх неспівмірності зі складністю справи чи обсягом виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів, складність справи, ціну позову, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн є документально підтвердженою, співмірною та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до статей 137, 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1046, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за договором позики №125614 від 07 грудня 2019 року у розмірі 24 669 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» судовий збір у розмірі 2 423 (дві тисячі чотириста двадцять три) гривні 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення повного судового рішення 31.07.2026.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК`ГЕЛЕКСІ» (код за ЄДРПОУ 41229318, юридична адреса: 01054, м. Київ, вул.. В`ячеслава Липинського,10/1

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).