Постанова № 138634560, 30.07.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5164/26

Провадження № 3/331/1567/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Скользнєва Н.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Дніпровка, Кам`янсько-Дніпровського району, Запорізької області, громадянина України, командира 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , військове звання «лейтенант», який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії А7038 № 39/2026 від 08.06.2026 р., вбачається, що 12.05.2026 року лейтенант ОСОБА_1 , знаходячись у місці тимчасового розташування підрозділу у АДРЕСА_2 , надав ОСОБА_2 дозвіл поїхати до м. Запоріжжя для вирішення справ. Попередньо лейтенант ОСОБА_1 провів з ним інструктаж з техніки безпеки та вказав час повернення до пункту тимчасової дислокації о 19 годині 12.05.2026 року. О 16 годині 30 хвилин командир 1 взводу повідомив його, що солдат ОСОБА_3 затримується у м. Запоріжжя у зв`язку з тим, що затримується адвокат, і попросив перенести зустріч на 19 годину, і що після передачі документів адвокату його до пункту тимчасової дислокації підвезе знайомий таксист. О 21:30 лейтенанту ОСОБА_1 зателефонував командир взводу та проінформував, що ОСОБА_3 травмувався, впавши з велосипеда і потрапив до лікарні № 9.

Виходячи з матеріалів службового розслідування встановлено, що лейтенант ОСОБА_1 порушив вимоги статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині контролю за особовим складом, та безпідставно, а саме без належного оформлення документів щодо вибуття за межі підрозділу, відпустив солдата ОСОБА_4 , який в стані алкогольного сп`яніння внаслідок падіння з велосипеда отримав тілесні ушкодження, чим вчинив дисциплінарний проступок, та в його діях вбачається факт скоєння адміністративного правопорушення, а саме ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Таким чином, лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, 12.05.2026 року, знаходячись у місці тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , порушив вимоги статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині контролю за особовим складом, а саме: без належного оформлення документів щодо вибуття за межі підрозділу, відпустив солдата ОСОБА_5 , який в стані алкогольного сп`яніння внаслідок падіння з велосипеда отримав тілесні ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив суду, що 12.06.2026 року надав дозвіл своєму підлеглому ОСОБА_5 поїхати до м. Запоріжжя для вирішення особистих справ. Попередньо провів з ним інструктаж з техніки безпеки та вказав час повернення до пункту тимчасової дислокації. Але, ОСОБА_5 вчасно до пункту тимчасової дислокації підрозділу не з`явився, оскільки перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння отримав травму, та був госпіталізований. Проконтролювати поведінку ОСОБА_5 не мав змоги. Документально оформити його вибуття за межі підрозділу не міг, оскільки, така процедура не передбачена чинними інструкціями.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Суддею встановлено і є загальновідомим фактом, що з 24.02.2022 в Україні введено і дотепер діє воєнний стан.

Частиною першою статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність, недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до положень ст. ст. 9, 11, 14, 16, 58, 59, 111, 112, 129, 130 Статуту внутрішньої служба Збройних Сил України (далі - Статуту), лейтенант ОСОБА_1 має права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами; зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання, завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Командир є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреного йому підрозділу за забезпечення внутрішнього порядку, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів.

Командир відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Командир зобов`язаний зокрема знати стан справ у дорученому йому підрозділі, ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є у підрозділі, вміло керувати підрозділом яку повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у підрозділі за штатом, списком і в наявності; встановлювати у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові), неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі; знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту.

Командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.

Командир роти с прямим начальником усього особового складу роти.

Командир роти зобов`язаний:

-постійно вдосконалювати свої знання за спеціальністю і методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку;

-знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу;

-піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань;

-суворо стежити за виконанням особовим складом заходів безпеки під час проведення занять і робіт, за поводженням зі зброєю, боєприпасами і технікою, їх обслуговуванням та бойовим застосуванням, за своєчасним здаванням на склад невитрачених боєприпасів та вибухових речовин;

-доповідати командирові батальйону про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на особовий склад роти;

-організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті;

-проводити огляд та інструктувати військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення;

-періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці в роті, щотижня підбивати підсумки бойової підготовки, військової дисципліни та

-внутрішнього порядку;

-здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу та вступу до вищих військових навчальних закладів.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної, цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суддею досліджені письмові докази у справі: протокол про адміністративне правопорушення А7038 № 39/2026 від 08.06.2026 за ч. 2 ст.172-15 КУпАП; акт службового розслідування за фактом заподіяння шкоди своєму здоров`ю у стані алкогольного сп`яніння військовослужбовцем 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 ; наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності від 19.05.2026 р. № 2844; витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.01.2026 № 1; письмові пояснення ОСОБА_1 ; витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.01.2026 р. №1; письмові пояснення ОСОБА_5 ;витяг з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці 1 роти УБпАК 1 БпБС; наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з основої діяльності) від 07.08.2026 р. № 885.

Оцінивши перелічені докази у їх сукупності та дослідивши обставини цієї справи, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбало поставився до військової служби.

При визначенні міри відповідальності, суддею враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Перелічені обставини враховані. До обставин, передбачених ст. 34 КУпАП, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 слід віднести участь останнього у відсічі збройної агресії російської федерації та позитивну службову характеристику. Обставини, передбачені ст. 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність, відсутні.

З огляду на вказане, з метою виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень, суддя вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, меншого виду суворості - штраф, в мінімальному розмірі - тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. ст. 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч) гривень одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081100, рахунок: UA558999980313060106000008479, код ЄДРПОУ: 37941997, банк: Казначейство Казначейство України (ЕАП), код класифікації: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/5164/26, провадження № 3/331/1567/2026.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн., отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, стягувач: Державна судова адміністрація України. Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення № 331/5164/26, провадження № 3/331/1567/2026.

У разі несплати судового збору у добровільному порядку, передбаченому ст.307 КУпАП, судовий збір стягується примусово.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у добровільному порядку з правопорушника примусово стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя Н.Г. Скользнєва