Ухвала суду № 138634455, 29.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1439/26 Провадження № 2/358/1165/26

УХВАЛА

(про залишення позовної заяви без руху)

29 липня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИЛА:

22.07.2026 до Богуславського районного суду Київської області через підсистему «Електронний Суд» звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВИЧЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. № 133-А) із позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 377,99 грн. та судових витрат по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.07.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 44).

Із матеріалів справи вбачається, що зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до отриманої відповіді № 3076323 від 24.07.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації: 24.10.2018. (а.с. 45).

Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України , у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Пунктами 17 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 № 270 (далі Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв`язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення.

Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.

Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №761/9285/17 зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, належними доказами направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У даній справі позовна заява ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» подана до суду представником через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». До заяви додані докази направлення позовної заяви відповідачу ОСОБА_1 на адресу, зазначену у позові: АДРЕСА_2 , а саме: опис вкладення № 2170070 від 22.07.2026 з поіменним переліком документів та квитанцію № 2170070 від 22.07.2026 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» про сплату рахунку за послуги друку та доставки.

Як вбачається з опису вкладення від 22.07.2026, поіменний перелік документів, що надсилалися відповідачу, не відповідає додаткам, зазначеним у позовній заяві, а саме: додатки за № 1, № 12 відсутні в описі вкладення від 22.07.2026.

Крім того, зазначені в описі документи передані оператору в електронному вигляді.

Згідно з наданою квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» № 2170070 від 22.07.2026, у графі «Інформація про відправлення» зазначено тип доставки «СкладСклад», а не за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .

Також квитанція містить відомості про сплату послуг друку та доставки (72,00 грн пересилання, 56,88 грн - друк документів).

ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» є оператором поштового зв`язку, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку.

З Правил надання послуг поштового зв`язку, розміщених на офіційній веб-сторінці вказаного оператора поштового зв`язку вбачається, що відправлення приймаються Поштовою службою «Е-ПОСТ» для пересилання в електронному вигляді через офіційний веб-сайт Поштової служби «Е-ПОСТ», мобільні застосунки та через сервіс обміну даними (АРІ) з корпоративними (відомчими) інформаційними системами (п.2.8). Всі відправлення, отримані від відправників в електронному вигляді, друкуються поштовою службою «Е-ПОСТ» у варіанті двостороннього чорно-білого друку, якщо інше не обумовлено договором з суб`єктом господарювання. Кожен вкладений документ друкується з нового аркушу (п.5.1).

Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи, що подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено законом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд зазначає, що при зверненні з позовом позивач зобов`язаний надати докази направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих документів рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення. Надані ж докази свідчать, що відповідні документи сформовані оператором поштового зв`язку на підставі електронних даних та не скріплені власноручним підписом представника позивача. Отже, такі документи не узгоджуються з вимогами ч. 8 ст. 43 та ст. 95 ЦПК України і не можуть розцінюватися як належне підтвердження виконання обов`язку з направлення відповідачу копій позовних матеріалів.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, а саме - абзацом 27 пункту 2, передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Крім того, згідно з пунктом 61 Правил № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, повинен бути зазначений номер поштового відправлення, а за бажанням відправника може бути опущена вартість вкладених предметів.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2024 року у справі № 487/2777/23, 13 січня 2020 року у справі № 910/28408/15, 26 березня 2020 року у справі № 910/9962/16, викладено правову позицію, згідно з якою належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих документів є саме бланк опису вкладення із зазначеним номером поштового відправлення, завірений працівником поштового зв`язку, разом із фіскальним чеком або квитанцією про відправлення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимога про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи позивачем не виконана належним чином.

А тому, позивачу необхідно, у порядку статей 43 та 177 ЦПК України, надати суду належні докази надсилання відповідачці за адресою її зареєстрованого місця проживання копії позовної заяви та всіх без винятку доданих до неї копій документів (опис вкладення у якому зазначити поіменний перелік документів), які є додатком до позовної заяви, а також розрахунковий документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

До позовної заяви позивачем додано платіжний документ про сплату судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 662 грн 40 коп., а саме платіжну інструкцію за № СЦ00114011 від 10.06.2026 (а.с. 43).

Станом на 29.07.2026 підтвердження сплати позивачем судового збору згідно з платіжною інструкцією за № СЦ00114011 від 10.06.2026 у розмірі 2 662 грн 40 коп. при перевірці в автоматичному та ручному режимах в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» у картці справи ЄУН №358/1439/26 відсутнє.

Водночас встановлено, що дана квитанція врахована раніше та була приєднана до матеріалів справи ЄУН № 358/1240/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з програмою документообігу «Д-3», ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 03.07.2026 (справа ЄУН №358/1240/26) позовну заяву ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнано неподаною та повернуто позивачу. Питання про повернення сплаченого судового збору вирішено не було, оскільки відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, оскільки позивачем надано квитанцію про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України за іншою позовною заявою в іншій справі, тому слід вважати, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви в даній справі є несплаченим.

Окрім того, суддя звертає увагу, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

З 1 січня 2026 року в Україні прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 3 328 гривень на місяць (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік»).

Зважаючи на те, що позовна заява надійшла до суду 22.07.2026, судовий збір, з урахуванням ціни позову, має бути сплачений у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року - 3 328 гривень, з застосуванням коефіцієнту 0,8, що становить 2 662 грн. 40 коп.).

За таких обставин, позивачу слід здійснити сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 2 662,40 гривень за вимогою майнового характеру юридичною особою.

Враховуючи вищенаведене, до позовної заяви позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

З метою усунення зазначених недоліків позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. за нижчезазначеними реквізитами та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Богуслав.міс./22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA418999980313101206000010750

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: судовий збір

До суду необхідно надати оригінал квитанції

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:

- надати суду належні докази надсилання відповідачці за адресою її зареєстрованого місця проживання копії позовної заяви та всіх без винятку доданих до неї копій документів, які є додатком до позовної заяви, а також розрахунковий документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо);

- сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. за зазначеними реквізитами та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для виконання позивачем вищенаведених вимог у строк, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/

Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К. І. Буравова