Ухвала суду № 138634454, 29.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1443/26 Провадження № 2/358/1169/26

УХВАЛА

(про залишення позовної заяви без руху)

29 липня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИЛА:

До Богуславського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 450 грн. та судових витрат по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.07.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 37).

На підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до отриманої відповіді № 3077053 від 24.07.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 28.05.2007 (а.с. 38).

Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Ордер на надання правової допомоги, яким адвокат підтверджує свої повноваження, має бути оформлений відповідно до вимог, встановлених Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення про ордер).

Пунктом 9 Положення про ордер встановлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Відповідно до п. 12 Положення про ордер, ордер містить наступні реквізити, зокрема:

12.1. Серію, порядковий номер ордера;

12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

12.9. Дату видачі ордера;

12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що «ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду».

Суд зазначає, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 56, 58, 60 ЦПК України та стаття 10 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.11.2023 у справі №212/5110/22.

Так, адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, на підтвердження своїх повноважень як представника позивача ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», при зверненні до Богуславського районного суду Київської області надала копію Ордеру серія АХ, № 1287255, від 03.09.2025, з якого убачається, що Ткаченко Ю.О. надається право представляти інтереси Товариства в «усіх судових установах України» (а.с.34).

Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у Богуславському районному суді Київської області, що не відповідає вимогам п. 12.4 Положення № 41, а зазначення в ордері «Судах загальної юрисдикції» не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов`язкового реквізиту довіреності як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.

Отже, з огляду на вимоги частин 1, 3, 4 статті 62 ЦПК України, якими передбачено обов`язкове підтвердження повноважень представника належним чином оформленими документами, позивачу необхідно надати належним чином оформлений документ ордер, у якому буде прямо зазначено повноваження адвоката Ткаченко Ю.О. на представництво інтересів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у Богуславському районному суді Київської області.

Крім того, відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

На підставі частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Пунктами 17 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 № 270 (далі Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв`язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення.

Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.

Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Отже, належними доказами направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №761/9285/17 зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, позовна заява ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» подана до суду позивачем через електронний кабінет підсистемі «Електронний суд». До заяви додані докази направлення позовної заяви відповідачу ОСОБА_1 на адресу, зазначену в позові: АДРЕСА_1 .

На підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу позивач надав: список згрупованих повідомлень АТ «Укрпошта» № 000000328 «Укрпошта Документи» про прийняття поштового відправлення до відправки від 03.03.2026, в тексті якого зазначено суму коштів за сформоване відправлення 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Окрім того, суду надано опис вкладення поштового відправлення АТ «Укрпошта» від 03.03.2026, поштове відправлення № 0505555788872 із зазначенням поіменного переліку документів, який відповідає додаткам, зазначеним у позовній заяві.

Водночас до матеріалів справи не долучено розрахунковий документ за вказаним відправленням від 03.03.2026, що підтверджує оплату поштових послуг (касовий чек, квитанція тощо).

Відтак, у матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви з доданими до неї документами за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимога про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи позивачем не виконана належним чином.

А тому, позивачу необхідно, у порядку статей 43 та 177 ЦПК України, надати суду належні докази надсилання відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання копії розрахункового документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитися з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

До позовної заяви позивачем додано платіжний документ про сплату судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 662 грн 40 коп., а саме платіжну інструкцію за № 45а497 від 06.03.2026 (а.с. 12).

Станом на 29.07.2026 підтвердження сплати позивачем судового збору згідно з платіжною інструкцією за № 45а497 від 06.03.2026 у розмірі 2 662 грн 40 коп. при перевірці в автоматичному та ручному режимах в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» у картці справи ЄУН №358/1443/26 відсутнє.

Водночас встановлено, що дана квитанція врахована раніше та була приєднана до матеріалів справи ЄУН № 358/371/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з програмою документообігу «Д-3», ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 13.03.2026 (справа ЄУН №358/371/26) позовну заяву ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнано неподаною та повернуто позивачу. Питання про повернення сплаченого судового збору вирішено не було, оскільки відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, оскільки позивачем надано квитанцію про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України за іншою позовною заявою в іншій справі, тому слід вважати, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви в даній справі є несплаченим.

Окрім того, суддя звертає увагу, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

З 1 січня 2026 року в Україні прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 3 328 гривень на місяць (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік»).

Зважаючи на те, що позовна заява надійшла до суду 23.07.2026, судовий збір, з урахуванням ціни позову, має бути сплачений у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року - 3 328 гривень, з застосуванням коефіцієнту 0,8, що становить 2 662 грн. 40 коп.).

За таких обставин, позивачу слід здійснити сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 2 662,40 гривень за вимогою майнового характеру юридичною особою.

Враховуючи вищенаведене, до позовної заяви позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

З метою усунення зазначених недоліків позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. за нижчезазначеними реквізитами та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Богуслав.міс./22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA418999980313101206000010750

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: судовий збір

До суду необхідно надати оригінал квитанції

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:

- надати належним чином оформлений документ ордер, у якому буде прямо зазначено повноваження адвоката Ткаченко Ю.О. на представництво інтересів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у Богуславському районному суді Київської області;

- надати суду належні докази надсилання відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання копії розрахункового документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)»

- сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. за зазначеними реквізитами та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для виконання позивачем вищенаведених вимог у строк, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/

Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К. І. Буравова