Ухвала суду № 138633031, 30.07.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/67/26

Провадження № 6/670/19/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяв у представника відповідача (заявника) ОСОБА_1 адвоката Шокурова Юрія Леонідовича про розстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Віньковецького районного суду Хмельницької області в електронній формі через електронний кабінет надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шокурова Юрія Леонідовича про розстрочення виконання судового рішення в цивільній справі № 670/67/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява вмотивована тим, що 29 травня 2026 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з неї на користь позивача борг за кредитним договором в розмірі 10 680,00 грн та судовий збір в розмірі 1 704,73 грн.

ОСОБА_1 не може здійснити одноразове виконання рішення суду через значне фінансове навантаження та скрутне матеріальне становище, так як починаючи з квітня 2026 року вона не працевлаштована, а тому не має стабільного доходу, що унеможливлює виконання рішення суду.

Одноразове стягнення таких коштів повністю позбавить відповідачку засобів до існування. ОСОБА_1 повністю визнає свій обов`язок та має добровільний намір виконати судове рішення, однак зважаючи на витрати на оренду житла та наявність іншого судового стягнення, просить суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 12 місяців.

Представник відповідача (заявника) Шокуров Ю.Л. в судове засідання не з`явився, 30.07.2026 в електронній формі через електронний кабінет подав до суду заяву про розгляд поданої ним заяви без його участі. Просив заяву про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Пер`ян А.А. в судове засідання не з`явилася, 27.07.2026 подала до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення, розгляд даної заяви просила проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ». Наголошувала, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Оскільки сторони в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення рішення суду може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності скрутного матеріального становища боржника.

Водночас при розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При прийнятті рішення суд враховує, що наведене вище позиція Пленуму Верховного Суду України підтримана правовою позицією також Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, з поданої заяви про розстрочення та доданих до неї доказів, судом вказаних вище обставин не встановлено, а наведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.

Суд зауважує, що незадовільний майновий стан відповідача не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення порядку його виконання.

При цьому, твердження представника відповідача (заявника) про складне матеріальне становище відповідача, лише з посиланням на тимчасове її не працевлаштування з квітня 2026 року, без підтвердження іншими належними та достатніми доказами, зокрема наявності договору оренди житла, витрат на оренду такого житла та наявності іншого судового стягнення, саме по собі не доводить про винятковість причин та особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду, а тому не можуть бути достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Також представником відповідача не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви відповідач зможе добровільно виконати судове рішення частинами, адже відсутні дані, які б об`єктивно свідчили, що період розстрочення і суми виплат дійсно знаходяться в межах її можливостей та доходів. Відтак суду не надано належних та достатніх доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача (заявника) про розстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 353, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шокурова Юрія Леонідовича про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.Є. Голуб