Рішення № 138632238, 30.07.2026, Млинівський районний суд Рівненської області

Справа № 566/389/25

провадження № 2/566/82/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року с-ще Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Хомицької А. А.,

за участю секретаря Костюкевич Д. В.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Садового М. В.,

представника третьої особи органу опіки і піклування Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області в особі виконавчого комітету Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області Киричук С. С.,

розглянувши в судовому засіданні в селищі Млинів Рівненської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: орган опіки і піклування Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області в особі виконавчого комітету Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Млинівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: орган опіки і піклування Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області в особі виконавчого комітету Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що з 12 липня 2021 року перебував у шлюбі з відповідачем, який рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 08.11.2023 року по справі № 559/1141/23 було розірвано. Від спільного подружнього життя у них є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 09.12.2022 було вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, із подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів відповідач не сплачувала і не сплачує. Відповідач стосунків з донькою не підтримує, участі у вихованні не приймає, що свідчить про її ухилення від своїх обов`язків по вихованню та забезпеченню всім необхідним дитини. Просить позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 01.04.2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Садовий М. В. позовні вимоги підтримав, просив суд позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник третьої особи органу опіки і піклування Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області в особі виконавчого комітету Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області Киричук С. С., у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала позовні вимоги та поданий висновок про доцільнісь позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підтвердила, що мати не бере участі у вихованні дитини.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які є жителями села Ставрів, Дубенського району Рівненської області, та сусідами позивача, підтвердили, що відповідач не бере участі у вихованні своєї дочки, не навідується до неї, жодних контактів з дочкою не має.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, 18.11.2025 року подала до суду заяву (а.с. 46) де зазначила, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, судовий розгляд просила проводити без її участі. Також долучено нотаріально засвідчену заяву приватним нотаріусом Моісєєвою А.В. від 17.11.2025, про відмову від реалізації батьківських прав та обов`язків, щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 47).

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 08.11.2023 року по справі № 566/1141/23 шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 18.03.2025 № 6, складеним Підлозцівською сільською радою Дубенського району Рівненської області (а.с. 8), підтверджується, що позивач та його донька проживають у в будинку батьків позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , мати до дитини не навідується, дівчинку доглядає батько, займається її вихованням, лікуванням та утриманням.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2022 року у справі № 566/1048/22 було вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, із подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20-21).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25.03.2025 № 4368, виданого Млинівським відділом ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 12), загальна сума заборгованості по сплаті ОСОБА_2 аліментів на утримання своєї дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 29478 гривень 20 копійок.

Відповідач ОСОБА_2 подала нотаріально засвідчену заяву від 17.11.2025 Р№1841, у якій зазначила, що добровільно відмовляється від реалізації батьківських прав та обов`язків щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також надає свою згоду на опікунство ОСОБА_1 (а.с. 47).

Висновком щодо доцільності позбавлення батьківських прав, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області №12 від 30.04.2026 року орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 68-69).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 79, 80, 82 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Кожна дитина відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Нормами Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 155 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені ст. 166 СК України. Так, особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своєї доньки. В даному випадку наявні, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, правові підстави для застосування крайнього заходу впливу на відповідача - позбавлення батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню, що відповідатиме інтересам дитини.

На підставі ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7, 150, 155, 164-166, 180 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 82, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Роз`яснити ОСОБА_2 про те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 30.01.2020 року, орган, що видав № 5622.

Представник позивача ОСОБА_1 : адвокат Садовий Микола Вікторович, діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2207 від 17.02.2023 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області № 2 від 27.01.2023 року, адреса: вул.Пугачівська, буд. 2, с. Маслянка Дубенського району Рівненської області, поштовий індекс 35108.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 07.09.2021 року, орган, що видав № 5622.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Орган опіки і піклування Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області в особі виконавчого комітету Підлозцівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, 4, с. Підлозці Дубенського району Рівненської області, 35132, ЄДРПОУ 44902401.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя А. А. Хомицька