Рішення № 138632126, 30.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/773/26

Провадження № 2-о/559/81/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Костюк Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубно в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Семидубська сільська рада, про встановлення юридичного факту спільного проживання, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до суду із заявою, в якій просять встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою заяву мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат баби заявників ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , який був особою похилого віку, а на день смерті проживав за вищевказаною адресою разом зі своєю сестрою, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після їх смерті відкрилася спадщина на території Дубенського району. Спадщину після смерті ОСОБА_4 заявники прийняли своєчасно, проте після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася. Оформити спадщину заявники не можуть, оскільки постійне місце проживання померлих на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами. Зважаючи на ці обставини, вони змушені звернутися до суду.

Ухвалою суду від 11.03.2026 відкрито провадження по справі.

Представник заінтересованої особи - Семидубської сільської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, заперечень щодо вимог заявників не має.

В судовому засіданні представник заявників та ОСОБА_2 підтримали вимоги заяви з підстав, викладених у ній.

Також судом були допитані в якості свідків ОСОБА_5 (племінник померлого ОСОБА_3 ), ОСОБА_6 підтвердили, що за життя ОСОБА_3 , будучи особою похилого віку, маючи захворювання, переїхав до своєї сестри ОСОБА_4 , яка його доглядала.

Також судом була допитана в якості свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що є старостою сіл, у тому числі с.Ясинівка, вона підтверджує той факт, що ОСОБА_3 до смерті проживав разом зі своєю сестрою за вищевказаною адресою. Пояснила, що розбіжності у виданих довідках викликані шаблонними відповідями, але вона, опитавши мешканців села, достовірно встановила вищенаведений факт.

Вислухавши учасників і свідків, дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 33).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23).

З довідки від 24.02.2026, виданою старостою села Сліпачук Г. (а.с.38), та її особистих пояснень в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку прийняли заявники (а.с.26-31, 48-236).

Після смерті ОСОБА_3 також залишилася спадщина у вигляді нерухомого майна (а.с.34-37).

Згідно висновку приватного нотаріуса Дубенської районного нотаріального округу Барановської І.М. від 04.03.2026 не підтверджено факт прийняття спадщина після смерті померлого ОСОБА_3 його сестрою ОСОБА_4 , а після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася (а.с. 40-41, 237).

У відповідності до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 вищевказаної норми, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст. ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Дослідивши докази, суд робить висновок, що заяву необхідно задовольнити. Вся сукупність наданих документів, відсутність будь-яких заперечень заінтересованої особи вказує на підставність заяви та підтвердження факту сумісного проживання померлих брата та сестри на час смерті ОСОБА_3 . Заявники є спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4 , яка за життя мала права на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Спадкова справа після смерті останнього не заводилась, а дані про інших спадкоємців, які б звернулися з заявою про прийняття спадщини, відсутні, спору про спадщину немає. Метою встановлення юридичного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту. Встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1220, 1221, 1268, 1270, 1299 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 30.07.2026.

Суддя О.М.Томілін