Ухвала суду № 138631541, 29.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 948/292/26

Провадження № 1-кп/552/591/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.26

29 липня 2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

представників власника майна адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12025170420000799 від 18.06.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12025170420000799 від 18.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст.306, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст.306, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені зможуть переховуватись від суду, так як вони, у разі обрання їм більш м`якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможуть ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд; незаконно впливати на свідків, анкетні дані яких на даний час відомі, зокрема на понятих; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченим інкримінується 39 кримінальних правопорушень,які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі, що свідчить про їх небажання стати на шлях виправлення та про схильність до злочинної діяльності.

Окрім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_16 обов`язків у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з обвинуваченими, свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Своє клопотання обґрунтував тим, що ухвалою Машівського районного суду Полтавської області до обвинуваченого ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з визначенням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Зазначив, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які суттєво не зменшилися, зокрема: обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки наведені прокурором ризики не доведені.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та визначити ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді застави, посилався на недоведеність ризиків. Також зауважив про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків.

Обвинувачений ОСОБА_13 заперечив проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію обвинуваченого, зазначив, що його підзахисний раніше не судимий та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили визначити заставу. Окрім того, захисник зазначила, що між її підзахисним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, а тому ризики, на які посилався прокурор, є не актуальними.

Обвинувачений ОСОБА_15 покладався на розсуд суду, його захисник адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, просив змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий арешт, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, на які він посилається, зазначив, що його підзахисний має постійне місце проживання.

Обвинувачений ОСОБА_16 та його захисник адвокат ОСОБА_7 проти продовження строку дії покладених на нього обов`язків не заперечували.

Суд, заслухавши думку обвинувачених та їх захисників, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 КПК України, визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 інкримінується 39 кримінальних правопорушень,які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в період воєнного стану, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення на строк до 15 років.

Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Полтави від 14.02.2026 до ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Полтави від 15.02.2026 до ОСОБА_11 та ОСОБА_15 було застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою без визначення застави, які в подальшому були неодноразово продовжені.

ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 27.03.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_16 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 та ОСОБА_15 з метою уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як установлено в ч.ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Отже надані докази не повинні бути достатніми для доведеності вини особи, але мають бути достатніми для того, щоб на даній стадії кримінального провадження переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що має місце в даному випадку.

Суд вважає, що матеріали кримінального провадження здатні переконати стороннього неупередженого спостерігача у наявності підстав для обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 у вчиненні суспільно небезпечних дій, які їм інкриміновані органом досудового розслідування.

Враховуючи, що всі ризики, наведені прокурором, та які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшилися, особу обвинувачених та тяжкість кримінальних правопорушень, які ставляться в провину останнім та кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинені в умовах воєнного стану, та ту обставину, що розгляд кримінального провадження триває, свідки не допитані, суд вважає клопотання прокурора обгрунтовними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи вищевикладене, застосування до ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, відповідно до ст. 183 ч. 4 КПК України, є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.

Розглядаючи питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_16 строку дії раніше визначених обов`язків, суд враховуючи обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу, та на переконання суду об`єктивно продовжують існувати, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, та ту обставину, що розгляд кримінального провадження триває, свідки не допитані, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам без продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки останній у такому випадку з високим ступенем вірогідності матиме змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення встановлення об`єктивної істини по вказаному кримінальному провадженню під час судового розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження дії застосування обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_16 на два місяці.

Керуючись ст. ст. 177 - 178, 183, 194, 315, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.09.2026 включно, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.09.2026 включно, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.09.2026 включно, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.09.2026 включно, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.09.2026 включно, без визначення розміру застави.

Клопотання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_16 обов`язків у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обов`язки, визначені у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а саме:

?прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає обвинуваченмй, без дозволу суду;

?повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

?утримуватися від спілкування з обвинуваченими, свідками у кримінальному провадженні;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали відносно обвинуваченого ОСОБА_16 встановити до 29.09.2026.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Виконання ухвали щодо ОСОБА_16 доручити ГУ НП в Полтавській області.

Контроль за виконання ухвали щодо ОСОБА_16 покласти на прокурора Полтавської обласної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3