Рішення № 138627944, 29.07.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/634/26

Провадження № 2/169/646/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 16 листопада 2024 року ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») договір про надання фінансового кредиту № 33639-11/2024, відповідно до якого отримала кредит у розмірі 4500 гривень шляхом безготівкового переказу на її банківський рахунок. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов договору у неї виникла заборгованість в загальному розмірі 18900 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати.

22 липня 2026 року представниця відповідачки ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов, в якому, не заперечуючи факту укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів, вказувала на безпідставність нарахування штрафу та неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу. Просила позов задовольнити частково, стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4500 гривень та заборгованість за процентами 5400 гривень, в решті позовних вимог відмовити та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 гривень (а. с. 66-70).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а. с. 51, 52, 53), 20 липня 2026 року подав до суду заяву, в якій просив позов задовольнити та розглядати справу без його участі (а. с. 59).

Відповідачка та її представниця в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (а. с. 54), у відзиві на позовну заяву просили справу розглядати за їхньої відсутності (а. с. 70).

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Судом встановлено, що 16 листопада 2024 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» із заявкою-анкетою клієнта на отримання фінансового кредиту (а. с. 9-10).

Того ж дня відповідачка уклала із ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договір про надання фінансового кредиту № 33639-11/2024 (далі Кредитний договір, Договір), відповідно до умов якого отримала кредит на суму 4500 гривень на строк 120 днів (до 15 березня 2025 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою, шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , згідно з узгодженим між сторонами графіком платежів.

Договір укладений на умовах його строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 Договору).

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом в розмірі 1 % в день (пункт 1.4 Договору).

У пункті 3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору.

У випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (пункт 5.3 Договору).

Кредитний договір, підписаний електронними підписами сторін, зокрема, відповідачки шляхом введення одноразового ідентифікатора W3565, про що свідчить пункт 8 Договору. Також у Договорі вказаний номер електронного платіжного засобу відповідачки № 5168 НОМЕР_2 .

До Договору як Додаток № 1 додані Графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які також підписані електронними підписами сторін (а. с. 11 на звороті -12, 20).

На виконання умов Договору від 16 листопада 2024 року ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» перерахувало кошти в сумі 4500 гривень на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 (номер транзакції в системі iPay.ua 567969142) (а. с. 23).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 21 липня 2026 року банківська картка № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ) емітована на ім`я відповідачки ОСОБА_1 (а. с. 63).

Із виписки по вказаному рахунку відповідачки видно, що 16 листопада 2024 року на належну їй картку були зараховані 4500 гривень (а. с. 64).

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторони кредитного договору досягнули згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» видно, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 33639-11/2024 від 16 листопада 2024 року становить 18900 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 4500 гривень, заборгованість за процентами 5400 гривень, заборгованість за штрафом 9000 гривень (а. с. 23 на звороті - 25).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи видно, що 24 березня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 24032025 (а. с. 26-30).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за плату, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель Заборгованості).

Відповідачка ОСОБА_1 є в Витязі з Реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року і загальна сума її зобов`язань за кредитним договором № 33639-11/2024 від 16 листопада 2024 року становить 18900 гривень (а. с. 31).

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 33639-11/2024 від 16 листопада 2024 року, укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості позивача видно, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 33639-11/2024 від 16 листопада 2024 року становить 18900 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 4500 гривень, заборгованість за процентами 5400 гривень, заборгованість за штрафом 9000 гривень (а. с. 4 на звороті).

Враховуючи, що відповідачка фактично отримала та використовувала кошти, перераховані їй на кредитну картку, що й було предметом укладеного Договору, але не повернула їх, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за тілом кредиту, що нею фактично отримана і на час розгляду цієї справи не повернута, у розмірі 4500 гривень є підставними і підлягають до задоволення.

Також, виходячи зі змісту Договору, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення і з відповідачки слід стягнути 5400 гривень процентів.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідачки штраф у розмірі 9000 гривень.

За змістом стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане, нарахований позивачем штраф у розмірі 9000 гривень, сплата якого передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт № 140 наданих послуг від 08 червня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № 140 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, ордер серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року (а. с. 35-36).

Представниця відповідачки у відзиві на позов заперечувала щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень, просила зменшити вказаний розмір до 1000 гривень, вказуючи на неспівмірність та непропорційність такої суми до предмета спору й ціни позову, що в контексті положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України є клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката з і складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) , часом, необхідним для виконання таких відповідних робіт (надання послуг) , обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт , ціною позову, суд вважає достатнім стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (52,38 %), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1394 гривні 57 копійок (2662,4 грн * 52,38 % = 1394,57 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3142 гривні 80 копійок (6000 грн * 52,38 % = 3142,8 грн).

На підставі викладеного, статей 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 639, 1048, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 33639-11/2024 від 16 листопада 2024 року в розмірі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень, заборгованість за процентами 5400 (п`ять тисяч чотириста) гривень.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) гривні 57 (п`ятдесят сім) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3142 (три тисячі сто сорок дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місця знаходження: вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх, місто Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса місця знаходження: вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх, місто Львів.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представниця відповідачки: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне рішення складене 29 липня 2026 року.

Головуючий