Рішення № 138592765, 29.07.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/541/26

Провадження № 2/169/598/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28 травня 2026 року до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі ТОВ «Коллект центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 10 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа Банк» (далі АТ «Альфа Банк») та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви було укладено договір про комплексне банківське обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (без номеру), згідно з умовами якої Банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 200 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договорів факторингу від 17 травня 2021 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» (далі ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС»), 18 травня 2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал»), а 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект центр». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов договору у неї виникла заборгованість в розмірі 39681,93 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

04 червня 2026 року відповідачка подала до суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності (а. с. 83).

08 червня 2026 року представник позивача подав до суду заперечення на заяву, в якому зазначив, що строк дії кредитної лінії становить один рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору. Сторони при укладені Договору погодили строк позовної давності 50 років. Вказував, що строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки відповідно до пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк їхньої дії. Просив позов задовольнити в повному обсязі (а. с. 84-86).

У судове засідання представник позивача не з`явився, 29 липня 2026 року подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить справу розглядати без його участі (а. с. 121).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку електронного документу (а. с. 101, 102), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 29 липня 2026 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 10 квітня 2017 року між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якій остання просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт у розмірі 200 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 26% річних (а. с. 7).

В оферті та акцепті сторони обумовили, що сума кредиту, доступна на момент укладення Угоди, становить 5000 гривень, обов`язковий мінімальний платіж 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 гривень, а також право банку на договірне списання. Строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору.

Банк, надавши відповідачці кошти, свої зобов`язання за договором виконав.

Отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по картковому рахунку (а. с. 104-109).

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи видно, що 17 травня 2021 року між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та АТ «АЛЬФА БАНК» укладений договір факторингу № 2 (а. с. 15-20).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «АЛЬФА БАНК» за плату, а АТ «АЛЬФА БАНК» відступає ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуває належне АТ «АЛЬФА БАНК» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведений в Додатку №1-1 до Договору.

Зобов`язання по оплаті договору факторингу фактором повністю виконані (а. с. 21).

З додатку 1-1 до договору факторингу № 2 видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (без номеру) від 17 травня 2017 року становить 36772,56 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту на суму 32349,58 гривень та заборгованості за пенею на суму 4422,98 гривень (а. с. 23).

18 травня 2021 року ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», до якого перейшло право вимоги від АТ «АЛЬФА БАНК», уклало з ТОВ «Вердикт Капітал» договір факторингу № 18-05/21 (а. с. 25-30).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» за плату, а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступає ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуває належне ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведений в Додатку №1-1 до Договору.

Зобов`язання по оплаті договору факторингу фактором повністю виконані (а. с. 31 - 35).

З Витягу з додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/2021 видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (без номеру) від 18 травня 2017 року становить 36772,56 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту на суму 32349,58 гривень та заборгованості за пенею на суму 4422,98 гривень (а. с. 38).

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал», до якого перейшло право вимоги від ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», уклало з ТОВ «Коллект центр» договір факторингу № 10-01/2023 (а. с. 41- 46).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за основними договорами.

Відповідачка ОСОБА_1 є в Реєстрі боржників до Договору факторингу № 10-1/2023 від 10 січня 2023 року і загальна сума її зобов`язань за кредитним договором (без номеру) від 10 квітня 2017 року становить 39681,93 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 32349,58 гривень, заборгованість за пенею 4422,98 гривень, заборгованість за порушення грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України 2909,37 гривень (а. с. 54).

Аналіз наведених вище норм матеріального права та обставин справи в їх сукупності дає достатні підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У цій справі кредитний договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, договори факторингу, укладені між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект центр», в установленому законом порядку недійсними не визнані, у зв`язку з чим у розглядуваному випадку відповідно до положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість в сумі 39681,93 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 32349,58 гривень, заборгованість за пенею 4422,98 гривень, інфляційні збитки 2159,57 гривень, 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України 749,8 гривень (а. с. 4).

Розрахунок проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов Договору.

Відповідачка власний розрахунок заборгованості суду не надала.

Твердження відповідачки про сплив строку позовної давності на звернення позивача до суду з цим позовом є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до статті 256, статті 257, частини другої статті 258 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції від 02 квітня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

За змістом пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Перебіг строків позовної давності в Україні відновлений з 04 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо зупинення перебігу строків позовної давності»

Окрім того, в пункті 9 Оферти на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії та пункті 2.1.17 Анкети-заяви сторони дійшли згоди, що строк позовної давності по вимогах за цим Договором становить п`ятдесят років.

З огляду на вказане, суд вважає, що строк позовної давності у цій справі позивачем не пропущений та підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, про що просила відповідачка, відсутні.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме - в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 гривень позивач надав договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, заявка на надання юридичної допомоги №1721 від 01 квітня 2026 року, витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги №1721 від 01 квітня 2026 року, прайс лист АО «Лігал Ассістанс», витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року (а. с. 63-70).

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідачка відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляла, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовувала.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 гривень та судовий збір у розмірі 2662,4 гривні.

На підставі викладеного, статей 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1046, 1048 ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором (без номеру) від 10 квітня 2017 року в розмірі 39681 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 93 (дев`яносто три) копійки, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 32349 (тридцять дві тисячі триста сорок дев`ять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок, заборгованість за пенею 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок, заборгованість на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання: за процентами 749 (сімсот сорок дев`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, інфляційні збитки 2159 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса місця знаходження: вулиця Мечнікова, 3, офіс 306, місто Київ, код ЄДРПОУ44276926.

Представниця позивача: Ткаченко Марія Миколаївна, адреса місця знаходження: вулиця Мечнікова, 3, офіс 306, місто Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 29 липня 2026 року.

Головуючий