Ухвала суду № 138621813, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13054/23

Провадження № 2-п/638/156/26

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Агапов Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що 29 листопада 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова було винесене заочне рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно з яким з відповідачів було стягнено на користь позивача заборгованість у розмірі 66317,96 грн., 1106,93 грн. - 3% річних, 5970,41 грн. інфляційних, а також судовий збір.

Відповідач вказав, що заочне рішення отримав 22 січня 2026 року, однак заяву про його скасування подав з пропущеним строком, у зв`язку із захворюванням.

Зазначив, що у період перебігу процесуального строку його стан здоров`я об`єктивно унеможливлював підготовку процесуальних документів та звернення до суду.

Водночас відповідач має істотні заперечення проти позовних вимог та докази, які мають значення для правильного вирішення справи.

Також зазначив, що є внутрішьно переміщеною особою та не проживає за місцем реєстрації, про існування судового рішення дізнався у січні 2026 року, судових повісток не отримував.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, перевіривши матеріали цивільної справи, суд приходить наступного висновку.

Згідно з ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), зробила такі висновки щодо застосування ст.ст. 126, 127 ЦПК України в сукупності зі ст.ст. 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).

ЄСПЛ неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України").

Легітимними обмеженнями визнаються встановлені законодавчим органом вимоги щодо строків оскарження судових рішень. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Судом встановлено, що заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року було отримане відповідачем 22.01.2026 року.

Отже, з моменту отримання ОСОБА_1 заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року і до дати подання ним заяви про перегляд заочного рішення пройшов строк занадто більший ніж 20 днів, протягом якого відповідач мав можливість вчасно подати заяву про перегляд заочного рішення.

При цьому, жодних доказів на підтвердження поважних причин для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення до заяви не долучено і в заяві не наведено.

Крім того, заявник вказує, що не подав заяву про перегляд заочного рішення завчасно, у зв`язку із захворюванням, однак доказів на підтвердження наведеного не надає.

Враховуючи викладене, заява в частині поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає. У зв`язку з чим, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 260, 287-288, 353 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Агапов