Рішення № 138621709, 30.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8041/25

провадження №: 2/398/1342/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укрзалізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 35 років працював на посаді електромеханіка (тягової підстанції) дільниці ІІ групи Долинської дистанції електропостачання регіональної філії «Одеська залізниця», яка є одним з підрозділів АТ «Українська залізниця», звідки звільнився 20.10.2025 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком (на підставі ст.38 КЗпП України). Загальний стаж роботи в залізничній галузі на дату звільнення склав 39 років 04 місяці 12 днів. В порушення вимог ст.116 КЗпП роботодавцем не проведено з ОСОБА_1 остаточного розрахунку в день його звільнення, зокрема не виплачено належні та гарантовані до виплати кошти - одноразова матеріальна допомога згідно п.4.16. Колективного договору в розмірі 5 середньомісячних заробітків. Станом на день звільнення середньомісячний заробіток ОСОБА_1 становив 22570,08 грн., отже в день звільнення роботодавець зобов`язаний був виплатити позивачу основну одноразову грошову допомогу в розмірі в сумі 112850,40 грн. До теперішнього часу вищезазначених виплат не проводилось. Вважає таку бездіяльність відповідача порушенням вимог чинного законодавства України, гарантій дотримання прав працівників щодо оплати праці, визначених колективним договором та погіршенням умов оплати праці в односторонньому порядку без внесення відповідних змін до колективного договору. Також вважає, що на підставі ст.117 КЗпП України, з відповідача має бути стягнуто на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Згідно довідки виданої відповідачам, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 918,54 грн. З врахуванням наведеного, просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків 112850,40 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 21.10.2025 року по день звернення до суду 19.12.2025 року, в сумі 55112,40 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Провадження у справі відкрито 23.12.2025 року, постановлено розгляд зазначеної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.01.2026 року до суду надійшов відзив Акціонерного товариства «Українська залізниця», який відповідає положенням ст.ст.178, 278 ЦК України, отже суд приймає його до уваги. Згідно відзиву, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із військовою агресією Росії на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і наразі триває. Даним Указом встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38 , 39, 41-44, 53 Конституції України. Так, згідно положень ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі закон № 2136 ІХ), який набув чинності 24.03.2022 року, на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. На засіданні правління АТ «Укрзалізниця» прийнято рішення призупинити виплати, що передбачені колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та поховання. Проте на засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 ухвалено рішення про здійснення нарахування та виплати працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з січня по грудень 2024 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплати яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022. У зв`язку із погіршенням фінансової та економічної ситуації в АТ «Укрзалізниця» через проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, згідно з рішенням штабу АТ «Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 № Ц-1-1.5-25/47-25, листом від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25 у зв`язку з погіршенням фінансового стану товариства та проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності відповідача, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Протоколом засідання комісії з встановлення трудового стажу в залізничній галузі та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію виробничого підрозділу служби електропостачання «Долинська дистанція електропостачання регіональної філії «Одеська залізниця» від 15.10.2025 встановлений стаж роботи Позивача 39 р.04 м.12 дн. та право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4.16 Колективного договору в розмірі 5 середньомісячних заробітків, що складає 112 850,40 грн. 10.04.2025 з працівниками регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до резолюції керівника регіональної філії, зробленої на листі від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25, проводились роз`яснювальні роботи про призупинення виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. При стабілізації фінансового стану Відповідача, зазначені виплати будуть відновлені першочергово, що також підтверджується в листі від 04.04.2025 № Ц-5-1.5 25/122-25. У зв`язку з необхідністю відновлення пошкодженої та знищеної ворогом інфраструктури АТ «Укрзалізниця» понесла величезні витрати, гуманітарні евакуаційні перевезення, що здійснювалися АТ «Укрзалізниця» на безоплатній основі, також потребували значних коштів. Всі зазначені факти значно ускладнювали та на теперішній час продовжують ускладнювати виконання фінансових зобов`язань відповідача. Так, у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, з перших днів протистояння АТ «Укрзалізниця», крім поточної роботи щодо залізничних перевезень, активно провадить діяльність, спрямовану на підтримку громадян та держави, а саме, евакуацію мирного населення з регіонів та територій країни, що зазнають масованих атак з боку агресора, до більш безпечних регіонів, перевезення гуманітарних вантажів, перевезення дипломатичних делегацій дружніх країн та інше. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», Відповідач є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Військова агресія російської федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати активів та майна Товариства, які з кожним місяцем військової агресії тільки зростають. Таким чином, з початку воєнної агресії (з 24.02.2022 року) підприємство не могло нормально здійснювати роботу з причин, що від нього не залежали. Відтак, з врахуванням наведеного, на думку Відповідача, відсутні підстави для покладення на АТ «Укрзалізниця» обов`язку, передбаченого статтею 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Щодо розміру заявленого до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він становить 40 415,76 грн. (918,54 грн. середньоденна заробітна плата х 44 робочі дні за період з 21.10.2025 року по 19.12.2026 року). Проте, відповідач в цілому заперечує щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з підстав, наведених вище. Також наголошує, що вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14 623цс18) виснувала, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

05.02.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач просить позовні задовольнити в повному обсязі, клопотання Відповідача про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку (ст. 117 КЗпП) відхилити. Зазначає, що Конституція України допускає можливість обмеження прав, проте порядок таких обмежень встановлюється виключно законами України. Так, посилаючись на положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності лише 24.03.2022, відповідач констатує факт засідання правління АТ «Укрзалізниця» (протокол №Ц-54/31 Ком.т.), на якому прийнято рішення призупинити виплати, що передбачені колективними договорами структурних підрозділів. Разом з тим, Відповідач не вказує дату цього засідання правління. Що викликає сумніви в існуванні правових підстав для призупинення виплат на момент прийняття рішення правлінням АТ «Укрзалізниця». Наголошує, що колективні договірні відносини виникли між адміністрацією Долинської дистанції електропостачання та профспілковим комітетом, які є підписантами колективного договору дистанції. Правління АТ «Укрзалізниця» не є стороною цього договору, а отже не може своїм рішенням змінювати або зупиняти зобов`язання, взяті адміністрацією перед трудовим колективом (ст. 6 ЗУ «Про колективні договори і угоди»). Долинською дистанцією електропостачання рішення про призупинення дії окремих положень колективного договору не приймалося. Жоден нормативний галузевий документ не може звільнити роботодавця від обов`язку здійснити остаточний розрахунок з працівником при його звільненні у строки та на умовах ст.ст. 47 та 116 КЗпП України. Відповідно до практики Верховного Суду, тяжке фінансове становище не звільняє від обов`язку розрахунку при звільненні. Твердження відповідача про «погіршення фінансової та економічної ситуації» та обіцянки поновити виплати «у разі стабілізації фінансового стану», позивач вважає маніпулятивними та такими, що спростовуються фактичними обставинами діяльності підприємства. Протягом невеликого проміжку часу Відповідач активно фінансує та проводить заходи розважального та іміджевого характеру, про що свідчать публікації на офіційному сайті товариства uz.gov.ua, як то фестиваль ретротехніки «Гай гуде 2025», чемпіонат професійної майстерності «Ліга залізних», подорож на паровозній тязі «Чарівний експрес», встановлення світлової інсталяції «Поділись світлом» на Центральному Київському вокзалі, відкриття зимового сезону на дитячих залізницях в 4 містах України, ретротур Гайворонською вузькоколійкою. Проведення таких заходів свідчить про наявність у товариства вільних грошових коштів, які не є критично необхідними для забезпечення обороноздатності чи виробничої діяльності. Більш того, активна публічна діяльність Відповідача (фестивалі, чемпіонати тощо) прямо спростовує тезу про фінансову неможливість виплати допомоги Позивачу, є лише формальним приводом для ухилення від виконання законних зобов`язань за колективним договором. Вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку (ст. 117 КЗпП) оскільки з моменту звільнення Позивача пройшло більше 110 календарних, з них більше 80 робочих днів, а у позовній заяві Позивач просить компенсацію за 60 днів прострочення виплати. Вважає цю суму справедливою, розумною та співмірною з сумою боргу, а посилання Відповідача на постанову від 08.10.2025 у справі 489/6074/23 Великої Палати Верховного Суду недоречним тому, що у цій справі борг був великим (понад 1 млн. грн.), а не копійчаним. Суд зменшив суму компенсації не тому, що вона була «диспропорційною» самому боргу (вони були цілком порівнювані), а через нову норму закону, яка обмежує виплату за ст. 117 КЗпП періодом у 6 місяців. У нашому випадку Позивач проявив добросовісність та самостійно обмежив розмір вимог за ст. 117 КЗпП лише 60-ма днями, хоча мав право просити виплату за всі дні до моменту виплати коштів, але не більше 180 днів (6 місяців). Заявлена сума в 55 112,40 грн. є співмірною з основним боргом (112 850,40 грн.) і становить менше 50% від нього. А от Відповідач припинив виплати на підставі рішення, прийнятого з очевидним порушенням закону, що свідчить про недобросовісну поведінку роботодавця. Судова практика дозволяє зменшувати виплати лише у випадку добросовісного спору, якого в даній справі немає. Позивач є особою похилого віку (пенсіонером), і затримка виплати на такий тривалий строк у період воєнного стану та високої інфляції завдала йому значних майнових втрат. Сума боргу 112 850,40 грн. є дуже значною для сім`ї простого робітника, мешканця села. Через несвоєчасну виплату борг знецінився на 20-30% з моменту його звільнення, і тому будь-яке суттєве зменшення компенсації зробить захист прав Позивача ілюзорним. Окремої уваги заслуговує поведінка Позивача як сумлінного працівника. Позивач продовжував трудову діяльність на підприємстві понад встановлений пенсійний вік на прохання адміністрації, оскільки на посаду електромеханіка тягової підстанції знайти іншого фахівця з такою невеликою оплатою праці майже не можливо.

13.02.2026 року до суду надійшли заперечення Акціонерного товариства «Українська залізниця», в яких сторона наголошує, що Долинська дистанція електропостачання є виробничим підрозділом регіональної філії «Одеська залізниця», що не має статусу юридичної особи, яка у свою чергу є відокремленим підрозділом АТ «Укрзалізниця». Відповідно до Постанови КМУ від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та Постанови КМУ від 31 жовтня 2018 р. № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на приватне та перейменовано в акціонерне товариство «Українська залізниця». Отже, починаючи з 2014 року керівництво АТ «Укрзалізниця», у тому числі є керівництвом (адміністрацією) вищої ланки і для усіх відокремлених структурних та виробничих підрозділів, які входять до його складу. Під час засідання штабу АТ «Укрзалізниця» було прийнято рішення щодо призупинення з 01.04.2025 виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівникам, які вперше звільнились з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті, затверджене протоколом від 28.03.2025 № Ц-1-1.5-25/47-25. Щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заявленого Позивачем до стягнення, зазначає, що такий розрахунок обчислюється виходячи з кількості робочих, а не календарних днів, як наведено у позовній заяві ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.12.2025 року, постановлено розгляд зазначеної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд зазначеної цивільної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Позивач перебував у трудових відносинах з акціонерним товариством «Українська залізниця» що визнається сторонами.

Наказом №75/ос від 15.10.2025 року ОСОБА_1 з 20.10.2025 року звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію з посади електромеханік (тягової підстанції) дільниці ІІ групи Долинської дистанції електропостачання регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська Залізниця».

В зв`язку з цим ОСОБА_1 було призначено виплату основної одноразової грошової допомоги, передбаченої п.4.16. колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом в розмірі 5 середньомісячних заробітків (стаж роботи в галузі 39 років 04 місяці 12 днів). Виплату вказаної одноразової грошової допомоги провести у відповідності до умов Порядку формування та виконання консолідованого плану руху грошових коштів АТ «Українська залізниці», затвердженого рішенням правління від 01.03.2022 року.

Стаж роботи в галузі підтверджено протоколом комісії зі встановлення трудового стажу в залізничній галузі та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію від 15.10.2025 року. Згідно з наведеним в протоколі розрахунком, розмір одноразової допомоги складає 112850,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 р. протокол №Ц-54/31 Ком.т. призупинено ряд виплат працівникам, що передбачені колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та поховання.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Частиною першою статті 9 цього Закону встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

За статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

До статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

З протоколу №Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 вбачається, що відповідачем ухвалено рішення про здійснення нарахування та виплати працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з січня по грудень 2024 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплати яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 (протокол №Ц-54/31 Ком.т.).

На виконання рішення штабу АТ «Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 № Ц-1-1.5-25/47-25 щодо розроблення плану дій з операційної ефективності АТ «Укрзалізниця» та у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено, що підтверджується листом від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25.

Постановою Верховного суду від 05.02.2025 р у справі №211/7338/23 залишено без змін рішення Довгинцівського районного суд міста Кривого Рогу від 23.02.2024 року про визнання незаконним та скасування п.1.1.4 протокольного рішення засідання правління АТ «Українська залізниця» від 14.03.22 р. №Ц-54/31 в частині призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, Колективним договором структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем права позивача на отримання належних йому при звільненні сум, а саме основної одноразової грошової допомоги.

Вказане порушення тягне за собою передбачену статтею 117 КЗпП України відповідальність у вигляді необхідності виплати працівникові його серединний заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум работодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Отже, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 682/3060/16-ц зроблено висновки: «Виплата працівникові середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм трудового законодавства. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця».

Наявність у юридичної особи навіть обґрунтованих підстав невиплати належних працівникові сум, для виконання своїх зобов`язань перед працівником, який вивільняється, не є ознакою відсутності вини та не звільняє від відповідальності.

За таких обставин з наступного для після звільнення позивача з роботи, у нього виникло право вимоги, а в відповідача відповідний обов`язок сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, передбачений ст. 117 КЗпП України, оскільки у день звільнення, відповідач не виплатив всі суми, що належать позивачу при звільненні.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01.03.2017 у справі № 6-2807цс16, при обчисленні середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, якщо іншого не передбачено законодавством.

Відповідно до копії звіту Київської школи економіки «Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на листопад 2024 року», станом на кінець 2024 року прямі збитки залізниці оцінюються в 4,3 мільярди доларів. Сторона відповідача просить врахувати зазначене, а також правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15, де зокрема у п. 91 зазначено, що:

«З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні».

Зазначений постановою підхід щодо можливості зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, ґрунтувався на тому, що за ст. 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України № 2352-ІХ, що набрав чинності 19.07.2022, оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Натомість з 19.07.2022 законодавчо розрахунковий період обмежено шістьма місяцями.

Звільнення позивача відбулося 20.10.2025 року. Отже, як передбачає ч.4 ст. 263 ЦПК врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, при застосуванні ст. 117 КЗпП України до правовідносини, які виникли/тривають після 19.07.2022, є неможливим.

Такого ж по суті висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22, від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22, від 24.04.2025 у справі № 400/14213/23 тощо.

Тож, щодо розрахунку середнього заробітку, суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, середній заробіток за шість місяців, з 21.10.2025 року (130 робочих днів) враховуючи дані довідки №181 від 08.12.2025 року (середньоденний заробіток позивача складає 918,54 грн.) становить 119410,20 грн.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах.

Водночас у вказаних відносинах діючи добросовісно щодо реалізації своїх прав, та враховуючи інтереси роботодавця, позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за 60 робочих днів затримки розрахунку з ним в сумі 55112,40 грн.

Підстав для зменшення зазначеного розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника не вбачається.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду стягується на його користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 141,174, 235, 247, 258-259,263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в сумі 112850,40 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 40 копійок) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 55112,40 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто дванадцять гривень 40 копійок) за 60 робочих днів, а загалом 167962,80 грн. (сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 80 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1679,63 (одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять гривень 63 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.07.2026 року.

Суддя: Л.І. Стручкова