Рішення № 138620760, 22.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8016/26

провадження № 2/208/6101/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області про виділ частки, що є в спільній частковій власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

- виділити їй в натурі із об`єкту нерухомого майна, а саме табору праці та відпочинку та допоміжних будівель що являється нежитловим приміщенням та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , траса Київ-Донецьк 662 км. в окремий об`єкт житлового призначення: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота;

- визнати за нею право власності на окремий самостійний, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, з подальшим присвоєнням окремої адреси відповідними компетентними органами;

- інші об`єкти нерухомості табору праці та відпочинку та допоміжних будівель, а саме: Б1 баня, В1 альтанка, Г1 - літній будинок, Д1 - літній будинок, Е1 - літній будинок, Ж1 - літній будинок, З1 - літній будинок, І1 - літній будинок, К1 - літній будинок, Л1 - літній будинок, М1 - літній будинок, Н1 - літній будинок, О1 туалет, №2 огорожа, Ї замощення, ІІ- відмостка, залишити у її власності, як об`єкти нежитлового призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є власником табору праці та відпочинку та допоміжних будівель, що знаходиться в селі Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км. Вказана нерухомість належить їй на підставі договору дарування від 05.08.2011 року (номер в реєстрі 4948), що в тому числі підтверджується витягом з державного реєстру правочинів (індексний номер 10226367).

Після отримання в дар вказаного об`єкта нерухомості позивач провела ремонтні роботи в результаті чого частину об`єктів нерухомості переобладнала в житлове приміщення, а частина використовується як об`єкти нежитлового призначення.

На теперішній час виникла необхідність в державній реєстрації права власності на окремий самостійний, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: с. Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км. а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, з подальшим присвоєнням окремої адреси відповідними компетентними органами, але у зв`язку веденням активних бойових дій на території населеного пункту, позбавлена можливості оформити своє право в передбаченому порядку, тому змушена звернутися до суду.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, складеного ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», за технічними показниками об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: с. Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, за технічними показниками, вказана частина об`єкту нерухомості є відокремлена, та має окремий вихід та може бути виділена в натурі.

Оскільки, вищевказана нерухомість, що знаходиться в с. Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, фактично використовується позивачем як житлове приміщення, а інша частина нерухомості (за договором дарування) не має житлового призначення, позивач має намір здійснити виділ в натурі належного їй на праві власності нерухомого майна в окремий самостійний об`єкт нерухомості з присвоєнням цьому об`єкту окремої адреси, тому ОСОБА_1 звернулась до суду.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського 08.07.2026 року порушено справу за позовною заявою ОСОБА_3 . Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 08.07.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_3 , про дату, час проведення судового засідання повідомлена належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України представником позивача адвокатом Мендрухом О.М. надано суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримано.

Відповідачем відзиву на позовну заяву в порядку ст. 191 ЦПК України, не подано, про дату, час судових засідань по справі відповідач повідомлявся належним чином. В порядку ч. 4 ст. 206 ЦПК України, представник відповідача надав заяву про визнання позовної заяви, відсутності заперечень проти задоволення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (відомості підтверджено копією паспорта, довідкою про реєстрацію місця проживання а.с. 5, 6).

Відповідно до договору дарування від 05.08.2011 року, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , остання прийняла в дар Табір праці та відпочинку та допоміжні будівлі, що знаходиться в селі Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км. На земельній ділянці площею 0,2152 га (кадастровий номер 1422786000:03:000:1673) розташовано: А1-основна будівля, загальною площею 168,5 кв.м., МС1 мансарда, Б1 баня, В1 альтанка, Г1 - літній будинок, Д1 - літній будинок, Е1 - літній будинок, Ж1 - літній будинок, З1 - літній будинок, І1 - літній будинок, К1 - літній будинок, Л1 - літній будинок, М1 - літній будинок, Н1 - літній будинок, О1 туалет, №1-2 огорожа, Ї замощення, ІІ- відмостка, що складає одну цілу ідеальну частку. Відомості про укладення договору було внесене до Державного реєстру правочинів (індексний номер 10226367) (а.с.8-9, 10).

Згідно технічного паспорту, складеного на будинок садибного типу з господарськими спорудами та будівлями, вбачається, що за технічними показниками, вказана частина об`єкту нерухомості є відокремлена, має окремий вихід та може бути виділена в натурі (а.с.15-19).

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, складеного ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», за технічними показниками об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: с. Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, за технічними показниками, вказана частина об`єкту нерухомості є відокремлена, та має окремий вихід та може бути виділена в натурі (а.с.19)

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

Аналіз змісту статей 356, 367, 364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №336/1136/19, провадження №61-4521св21, які суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно Договору дарування від 05.08.2011 р., позивач отримала в дар Табір праці та відпочинку та допоміжні будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 , траса Київ-Донецьк 662 км. На земельній ділянці площею 0,2152 га (кадастровий номер 1422786000:03:000:1673) розташовано: А1-основна будівля, загальною площею 168,5 кв.м., МС1 мансарда, Б1 баня, В1 альтанка, Г1 - літній будинок, Д1 - літній будинок, Е1 - літній будинок, Ж1 - літній будинок, З1 - літній будинок, І1 - літній будинок, К1 - літній будинок, Л1 - літній будинок, М1 - літній будинок, Н1 - літній будинок, О1 туалет, №1-2 огорожа, Ї замощення, ІІ- відмостка, що складає одну цілу ідеальну частку, а відповідно до висновку щодо технічного виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна, за технічними показниками об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: с. Сергіївка (Сергіївська с/р), Покровського району, Донецької області, траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, за технічними показниками, вказана частина об`єкта нерухомості є відокремлена, має окремий вихід та може бути виділена в натурі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність в задоволенні вимог позивача про виділ ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, а також визнати за позивачем право власності на виділену частку майна.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про стягнення судових витрат по справі позивачем не заявлено.

На підставі ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1234, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 , представник позивача адвокат Мендрух Олексій Миколайович, до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області про виділ частки з майна та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі із об`єкту нерухомого майна, а саме табору праці та відпочинку та допоміжних будівель, що являється нежитловим приміщенням та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , траса Київ-Донецьк 662 км. в окремий об`єкт житлового призначення, а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий самостійний, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , траса Київ-Донецьк 662 км., а саме: житловий будинок «А-1», «МС» мансарда, «а» ганок, загальною площею 168,5 м2, «№ 1» огорожа; «№2» ворота, з подальшим присвоєнням окремої адреси відповідними компетентними органами;

- інші об`єкти нерухомості табору праці та відпочинку та допоміжних будівель, а саме: Б1 баня, В1 альтанка, Г1 - літній будинок, Д1 - літній будинок, Е1 - літній будинок, Ж1 - літній будинок, З1 - літній будинок, І1 - літній будинок, К1 - літній будинок, Л1 - літній будинок, М1 - літній будинок, Н1 - літній будинок, О1 туалет, №2 огорожа, Ї замощення, ІІ- відмостка, залишити у її власності, як об`єкти нежитлового призначення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 22.07.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- представник позивача адвокат Мендрух Олексій Миколайович, м. Дніпро, вул. Мечникова 1;

- відповідач: Удачненська селищна рада, Покровського району Донецької області, адреса: Донецька область, Покровський район, с-ще Удачне, вул. Залізнична 53, код ЄДРПОУ 04341956.

Суддя А. С. Кузнєцова