Ухвала суду № 138620759, 28.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1558/23

провадження № 1-кс/208/2384/26

УХВАЛА

28 липня 2026 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12022041160000585 від 05.08.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022041160000585 від 05.08.2022 року.

У клопотанні зазначено, що необхідність у подальшому застосуванні арешту транспортного засобу відпала, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження не досягає своєї мети та, навпаки, призводить до погіршення стану майна. На думку заявника, автомобіль протягом тривалого часу перебуває на відкритому майданчику без забезпечення належних умов його зберігання, унаслідок чого зазнає постійного впливу атмосферних опадів, сонячного випромінювання, перепадів температур, вологості та інших природних чинників, що негативно позначається на його технічному і зовнішньому стані. Заявник вказує, що внаслідок тривалого перебування транспортного засобу під відкритим небом відбувається поступове погіршення його експлуатаційних властивостей, можливе виникнення корозійних процесів, пошкодження лакофарбового покриття, гумових та пластикових елементів, а також зменшення ринкової вартості автомобіля. На підтвердження наведених обставин до клопотання долучено фотоматеріали, на яких, на думку заявника, зафіксовано значне забруднення кузова, лобового скла та даху транспортного засобу, що свідчить про його тривале перебування без належного догляду та в неналежних умовах зберігання. Крім того, заявник зазначає, що подальше збереження арешту не є необхідним, оскільки його продовження не сприяє досягненню завдань кримінального провадження, водночас створює ризик подальшого погіршення стану майна та завдання власнику матеріальних збитків. У зв`язку з цим заявник просить скасувати арешт транспортного засобу та повернути його законному володільцю.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Додатково зазначив, що всі необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії щодо транспортного засобу вже проведені, особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, встановлено, однак на даний час вона перебуває у розшуку. За таких обставин подальше застосування арешту транспортного засобу є необґрунтованим та таким, що втратило свою процесуальну необхідність.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його передчасним. Зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а транспортний засіб має істотне значення для кримінального провадження, оскільки визнаний речовим доказом. Крім того, прокурор пояснив, що у кримінальному провадженні відбулася зміна слідчого, у зв`язку з чим новим слідчим вживаються необхідні заходи для забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, зокрема направлено відповідні запити та здійснюються інші слідчі (розшукові) і процесуальні дії. За таких обставин вважає, що підстав для скасування арешту майна на даний час немає.

Оцінивши доводи клопотання, заперечення прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, а також матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для вирішення питання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України обов`язок доведення того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, покладається на особу, яка звернулася з відповідним клопотанням. Разом із тим, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для накладення арешту, або підтверджували відсутність необхідності у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи заявника про неналежні умови зберігання транспортного засобу та можливе погіршення його технічного і зовнішнього стану самі по собі не свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування арешту. Долучені до клопотання фотоматеріали дійсно підтверджують, що транспортний засіб протягом тривалого часу перебуває на відкритому майданчику без належного захисту від впливу атмосферних явищ, однак зазначені обставини не спростовують його статусу речового доказу та не свідчать про відпадання потреби у забезпеченні його збереження у межах кримінального провадження.

При цьому слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, транспортний засіб постановою слідчого визнано речовим доказом, а органом досудового розслідування продовжується проведення необхідних процесуальних та слідчих (розшукових) дій. Сам по собі факт зміни слідчого, а також встановлення особи, яка може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, не свідчать про відсутність необхідності у подальшому застосуванні арешту майна.

Вирішуючи питання про скасування арешту, слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема правову позицію, викладену у рішенні у справі «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року, відповідно до якої втручання у право власності повинно забезпечувати справедливий баланс між суспільним інтересом та правами особи. У даному випадку продовження арешту транспортного засобу є пропорційним легітимній меті забезпечення належного проведення досудового розслідування та збереження речового доказу, а тому не становить надмірного втручання у право власності.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що заявником не доведено існування передбачених ч. 1 ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, а саме того, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала або арешт було накладено необґрунтовано. Враховуючи, що досудове розслідування триває, транспортний засіб є речовим доказом, а обставини, які стали підставою для накладення арешту, не змінилися, клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12022041160000585 від 05.08.2022 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 30.07.2026 року о 12:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1