Ухвала суду № 138620677, 28.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Номер справи 175/10835/26

Номер провадження 1-кс/175/1868/26

УХВАЛА

іменем України

28 липня 2026 року селище Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_5 , законного представника неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні ЄРДР №42026042150000017 від 04.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно неповнолітньої

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Ясинувата Донецької області, громадянка України, освіта повна середня, не працює, зареєстрована АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно неповнолітньої ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування час, діючи умисно, з корисливих мотивів, посягаючи на встановлені законодавством суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» і, як наслідок, охоронювані Конституцією України і Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-ХП права громадян, достовірно розуміючи, що його незаконна діяльність спричинить шкоду здоров`ю населення, вирішила займатись на території м. Дніпра незаконним збутом наркотичних засобів.

02.05.2026, у період часу з 17:46 - 17:49, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні кафе-бару «Getsby», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул.Старокозацька, 55, фактично виконуючи обов`язки бармена вказаного закладу, незаконно збула за 400 грн відвідувачу цього кафе - особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , у двох пакетах наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено, подрібнене листя рослини Mitragyna speciosa (кратом (kratom, ketum, biak) вагою 2,66г та 3,0551г відповідно, яка згідно з Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до великого розміру.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме як незаконний збут наркотичних засобів в інших місцях масового перебування громадян та якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

2. Позиції учасників

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала, просила застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з метою забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати домашній арешт у нічний час, щоб надати можливість підозрюваній навчатись, та допомагати бабусі, яка проживає на відстані.

Неповнолітня підозрювана ОСОБА_5 просила застосувати нічний домашній арешт, повідомила, що закінчила одинадцять класів школи, здала НМТ та подала документи на вступ до ВНЗ на денну форму навчання. Очікує, що її буде зараховано, оскільки набрала прохідні бали.

Законний представник неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 пояснила, що вони є внутрішньо переміщеними особами, просила застосувати до її дочки нічний домашній арешт, щоб вона мала змогу навчатись та допомагати в сім`ї бабусі, яка проживає окремо.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення

28.07.2026 неповнолітній ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази

Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру неповнолітній ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України здійснено 28.07.2026.

Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати неповнолітню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме: протокол про результати негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 04.05.2026, протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_11 , висновок експерта №СЕ-19/104-26/18657-НЗПРАП від 22.05.2026, а також інші матеріали в їх сукупності.

Вищевказані докази свідчать про те, що підозрювана могла вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно неповнолітньої ОСОБА_5 є обґрунтованою.

Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов`язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.

5.Висновки про існування ризиків

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду

Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що неповнолітня підозрювана може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що загрожує їй у разі визнання винною у вчиненні злочину, який їй інкримінується.

Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_5 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, не будучи обмеженою у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.

6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам

При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Неповнолітня ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе забезпечити виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м`які запобіжні заходи у виді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають більш м`який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваної.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.

Водночас, неповнолітній вік, відсутність судимостей та деклароване підозрюваною бажання навчатись дозволяють зробити висновок про доцільність застосування домашнього арешту виключно у нічний час, залишивши можливість підозрюваній у денний час займатись суспільно-корисною діяльністю та здобувати освіту.

У зв`язку з цим, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, поклавши на обвинувачену ряд обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно неповнолітньої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 28.09.2026, заборонивши їй у період доби з 20:00 до 06:00 залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , крім випадків необхідності запобігти загрозі життю та здоров`ю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою;

- не відлучатися із м.Дніпра, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Попередити підозрювану, що у разі невиконання вказаного запобіжного заходу до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1