Рішення № 138619809, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 липня 2026 року Справа № 520/20399/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа - Комісія з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, рнокпп 39599198) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , третя особа - Комісія з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45752470) Шарової Дар`ї Валеріївни від 26.06.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81235535;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45752470) відновити виконавче провадження № 81235535 та продовжити вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 520/33295/25, виданого 16.03.2026 Харківським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постанова від 26.06.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81235535, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шаровою Дар`єю Валеріївною, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ст. 287 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду з 21.07.2026 від позивача надійшла заява про розгляду справи без участі позивача.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду з 22.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.

Третя особа своїм правом надання у відповідності до ст. 165 КАС України для подання пояснень не скористалась, свою позицію стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Харківським окружним адміністративним судом 16.03.2026 видано виконавчий лист №520/33295/25 про зобов`язання Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 39599198) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код в ЄДРПОУ: 14099344, майдан Свободи, Держпром,3,м.Харків, 61022) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 25.11.2021 р. за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій для проведення з 01.12.2021 р. перерахунку основного розміру пенсії.

Позивачем подано вказаний виконавчий документ на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 11.06.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем 11.06.2026 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 11.06.2026 винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

На адресу відповідача 25.06.2026 надійшла відповідь від ГУ ДФС України в Харківській області № 87/9/20-97 від 18.06.2026, якою повідомлено наступне: «На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/33295/25 від 30.01.2026 та з урахуванням листів Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 25.03.2026 № 31/32/16-6800-2026, Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 01.04.2026 № 47435-2026 ГУ ДПС підготовлено та листом від 15.05.2026 № 62/9/20-97 надіслано до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 для перерахунку пенсії з 01.12.2026. Про результати виконання рішення суду ОСОБА_1 був проінформований листом ГУ ДПС від 15.05.2026 № 63/С/20-97.»

Окрім того, до відповіді також долучено лист начальнику ГУ ПФУ в Харківській області, яким Комісія з реорганізації Головного управління ДФС у Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справ № 520/33295/25 від 31.01.2026, яка набрала законної сили, надсилає на адресу ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 для перерахунку пенсії з 01.12.2021 року.

Також до відповіді долучено лист, направлений на адресу ОСОБА_1 від Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Харківській області, яким останнього повідомлено про довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 25.11.2021, направлену до ГУ ПФУ в Харківській області, що враховується для перерахунку пенсії з 01.12.2026 колишнього працівника податкової міліції ОСОБА_1 та про направлення листа до Головного управління Національної поліції в Харківській області з запитом на надання відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій за посадою Національної поліції України, прирівняної до посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області, однак станом на 14.05.2026 відповідь не надійшла.

Керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 26.06.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач та представник позивача звернулись до Харківського окружного адміністративного суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, виявленим прийнятим постановам в рамках виконавчого провадження з боку виконавчого органу на відповідність їх змісту положенням законодавства, суд виходить з наступного.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Стаття 6 Конвенції гарантує особі право на справедливий суд. У свою чергу, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що " це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію . Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, пункт 41). " Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

З урахуванням зазначених принципів, стаття 6 Конвенції (що застосовується у відношенні позивача в контексті прав, визначених статтею 1 Протоколу до Конвенції) гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, п.1 ч.3 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Системно аналізуючи наведені обставини у поєднанні з зазначеними нормативними положеннями суд констатує, що тільки фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом зумовлює підстави для закінчення виконавчого провадження в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Окремо суд зазначає, що в якості фактичного виконання рішення боржник надав державному виконавцю довідку від 15.05.2026 №5/С/20-97 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача станом на 25.11.2021 становить 7350,00 грн., у тому числі посадовий оклад 2700,00 грн., оклад за військовим (спеціальним званням) - 2200,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 2450,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 0,00 грн., премія - 0,00 грн..

Своєю чергою, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі №520/33295/25 зобов`язано Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 39599198) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код в ЄДРПОУ: 14099344, майдан Свободи, Держпром,3,м.Харків, 61022) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 25.11.2021 р. за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій для проведення з 01.12.2021 р. перерахунку основного розміру пенсії

Матеріалами справи підтверджено та документально не заперечується відповідачем, що, державним виконавцем не перевірено повного виконання судового рішення, зокрема, обставин відсутності у довідці відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служб та премії станом на 25.11.2021 за відповідною прирівняною посадою позивача.

Крім того, в розрізі наданих до суду доказів, судом встановлено, що відповідачем не надано оцінку заяві позивача від 09.06.2026 про повідомлення обставин, що свідчать про фактичне невиконання рішення суду боржником.

Як зазначено судом, Керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 26.06.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження..

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження).

При цьому, приписи ч.ч.1,2,3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", зазначені вище, вимагають від виконавця вчинення декількох дій, серед яких перевірка виконання рішення та надання вимоги боржнику про виконання рішення, що є різними за своєю правовою природою діями. Вимога - це запит щодо надання інформації, та який вимагає вчинення певних дій, у той час як перевірка виконання рішення - це комплекс дій, які направлені на встановлення факту виконання чи невиконання рішення, що перебуває на виконанні. У свою чергу, відповідно до п.8 Розділу І Інструкції №512/5 підтвердження певних встановлених фактів або подій здійснюється за допомогою акта, який складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій.

Так, згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

При цьому, Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, ст. 18, та Інструкцією №512/5, виконавцю надано широке коло прав при здійсненні примусового виконання рішень, спрямованих на забезпечення реального виконання таких рішень. До таких прав, зокрема, але не виключно, належать права виконавця:

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, якщо у держаного виконавця залишаються засоби, способи і можливість, визначені Законом України "Про виконавче провадження" для продовження вчинення виконавчих дій щодо виконання рішення суду, провадження не може бути закінченим.

Формальний підхід до виконання судового рішення, який не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі 0240/3698/14508/19.

При цьому, за приписами ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, винесення оскаржуваної постанови за обставин встановлених у даній справі, з позбавленням права стягувача у виконавчому провадженні повторно звернутись з цим же виконавчим листом з приводу примусового виконання рішення суду, повністю нівельовано гарантії держави щодо виконання судових рішень, а також гарантії, надані статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може відповідати суті приписів ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України .

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, приймаючи до уваги, що державним виконавцем під час винесення оскаржуваної постанови не проведено перевірки фактичного виконання судового рішення та не вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення згідно з вимогами Закону "Про виконавче провадження", суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального та повного виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа - Комісія з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, рнокпп 39599198) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, код ЄДРПОУ 45752470) Шарової Дар`ї Валеріївни від 26.06.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81235535.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, код ЄДРПОУ 45752470) відновити виконавче провадження № 81235535 та продовжити вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 520/33295/25, виданого 16.03.2026 Харківським окружним адміністративним судом.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2026.

Суддя Супрун Ю.О.