Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
Іменем України
(додаткове)
29 липня 2026 року № 520/3140/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді - Ольги Горшкової, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі №520/3140/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 13, індекс 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки», п. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» грошову компенсацію за невикористані 50 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2021 (10 діб), 2022 (10 діб), 2023 роки (10 діб), 2024 рік (10 діб), 2025 рік (10 діб) - відпустки як працівнику, який має двох дітей віком до 15 років станом на 2021 рік та дитини - особи з інвалідністю, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 16 вересня 2025 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 50 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки як працівнику, який має двох дітей віком до 15 років станом на 2021 рік та дитини - особи з інвалідністю, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 16 вересня 2025 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
28.07.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн.
В матеріалах справи міститься клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про зменшення витрати на оплату правничої допомоги, зазначивши, що дані спірні правовідносини за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке їх регулює, підлягають вирішенню на основі типового застосування норм матеріального права, що на переконання відповідача свідчить про те, що витрати заявлені позивачем, не є достатньо обґрунтованими та співмірними до позовних вимог. Отже, заявлений розмір витрат не відповідає критерію співмірності.
Дослідивши вказану заяву представника позивача та заперечення відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
Під час, розгляду заяви встановлено, що на підтвердження обґрунтованості вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачів представником позивача було надано копії: договору про надання правової допомоги від 10.01.2026, детальний опис виконаних робіт від 12.03.2026, рахунок для сплати правничої допомоги від 12.03.2026, документи на підтвердження повноважень представника.
Так, з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, Позивачем було укладено договір про надання адвокатських послуг від 10.01.2026 р. з адвокатом Івахненко М.А.
Згідно умов договору про надання правової допомоги від 10.01.2026 року адвокат Івахненко М.А. прийняв на себе зобов`язання надати позивачу професійну правничу допомогу, зокрема щодо складання позовів та інших процесуальних документів, представництва в суді з питання оскарження представництва в суді з протиправних дій та бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неналежного нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 16.09.2025 року.
Згідно п.5.1. вищевказаного договору визначення розміру оплати праці (гонорару) Адвоката проводиться за попередньою домовленістю з громадянином Бобровником Вадимом Олександровичем у фіксованому розмірі, який дорівнює 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
Відповідно до 5.2. оплата правової допомоги Адвоката в обумовленому розмірі, здійснюється Клієнтом на підставі виставлених Адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки. Складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється.
12.03.2026 року адвокатом виставлений рахунок, та наданий детальний опис виконаних робіт, а саме: складання та подання адвокатського запиту до Головного управління Національної поліції в Харківській області, складання та подання позовної заяви, відповіді на відзив, заперечення.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також суд вважає за необхідне врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
При цьому, стосовно визначення фіксованої ставки гонорару адвоката, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.
Також суд вважає за необхідне врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.
За обставин цієї справи суд, окрім наведеного вище, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у загальному розмірі 8000,00 грн є необґрунтованою, тому суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума суму витрат на професійну правничу допомогу пропорційно у розмірі 4000,00 грн.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд , -
В И Р І Ш И В:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 13, індекс 61002, ЄДРПОУ 40108599) витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн 00 коп.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Ольга ГОРШКОВА
Судове рішення № 138619593, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/3140/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: