Рішення № 138617074, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р. № 520/9002/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 20001711) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області (місцезнаходження: вул. Мироносицька, 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 20001711) щодо не виготовлення і не надання мені, ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки, про розмір мого грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2026 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, а не в редакції, зміненою Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн. для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2026 року;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області виготовити і надати мені, ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки, про розмір мого грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2026 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а не в редакції, зміненою Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн. для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2026 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером Служби безпеки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

02.04.2026 позивач звернувся до Управління Служби безпеки України в Харківській області із заявою, в якій просив підготувати та надати йому і Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою станом на 01.01.2026 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.

У заяві позивач просив визначити розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також зазначити відомості про розміри надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Листом від 08.04.2026 №70/1/70/2-5531 Управління Служби безпеки України в Харківській області повідомило позивачу про відсутність правових підстав для підготовки запитуваної довідки. Відповідач зазначив, що правовою підставою для перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, водночас станом на час розгляду звернення подій, пов`язаних із таким підвищенням, не відбулося, а тому в Управління відсутні підстави для складання довідки із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на зазначену в заяві дату.

Не погодившись із такою відповіддю та вважаючи, що Управління Служби безпеки України в Харківській області допустило протиправну бездіяльність, яка полягає у непідготовці та ненаправленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Унаслідок цього відновлено дію пункту 4 постанови №704 у первісній редакції, якою передбачено визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Позивач також послався на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 щодо внесення змін до пункту 4 постанови №704, яким для розрахунку посадових окладів та окладів за військовими званнями було встановлено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

На переконання позивача, з 18.06.2025 пункт 4 постанови №704 підлягає застосуванню в первісній редакції, а тому збільшення з 01.01.2026 установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3328,00 грн зумовлює збільшення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідної категорії військовослужбовців і, відповідно, виникнення у нього права на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії з 01.02.2026.

Крім того, позивач указав на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, відповідно до якого під час оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії має застосовуватися пункт 4 постанови №704 у первісній редакції із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві зазначив, що пенсія, призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, є похідною від грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а тому для її перерахунку повинні використовуватися показники грошового забезпечення військовослужбовця, який фактично проходить службу за відповідною або прирівняною посадою.

Відповідач зазначив, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 під час визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями застосовувалася стала розрахункова величина 1762,00 грн. За твердженням відповідача, військовослужбовці, які проходять службу, не отримували і не отримують грошове забезпечення, обчислене із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн або 3328,00 грн, а тому відсутня передбачена статтями 51, 63 Закону №2262-ХІІ подія підвищення грошового забезпечення, з якою закон пов`язує право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

У відзиві також зазначено про існування різних підходів Верховного Суду до застосування пункту 4 постанови №704. Зокрема, відповідач послався на постанову Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24, у якій при обчисленні грошового забезпечення діючих військовослужбовців застосовано розрахункову величину 1762,00 грн, та постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у якій для оформлення довідки для перерахунку пенсії застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня календарного року.

На переконання відповідача, застосування первісної редакції пункту 4 постанови №704 разом із бюджетним показником прожиткового мінімуму на 2026 рік фактично створює нову модель правового регулювання, якої Кабінет Міністрів України не запроваджував, та призводить до визначення розрахункової бази для пенсії у більшому розмірі, ніж та, що використовується для обчислення грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

Відповідач також послався на відмінність передбачених статтями 43 та 63 Закону №2262-ХІІ процедур первинного призначення та подальшого перерахунку пенсії, зазначивши, що перерахунок раніше призначеної пенсії можливий лише в разі фактичного підвищення грошового забезпечення відповідної категорії діючих військовослужбовців.

Крім того, відповідач указав, що здійснення видатків, пов`язаних із виплатою грошового забезпечення, обмежене наявними бюджетними асигнуваннями, а застосування розрахункової величини 3328,00 грн без відповідного бюджетного забезпечення покладає на державу надмірний фінансовий тягар та порушує принцип збалансованості Державного бюджету України.

Окремо відповідач зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 відкрито касаційне провадження у справі №320/29450/24 за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України, у зв`язку із чим остаточне вирішення питання щодо правомірності постанови №481, на його думку, не завершено.

З огляду на наведене відповідач вважав, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, а правові підстави для підготовки і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 відсутні, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою таке повноваження надано; обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII).

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що в разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для відповідних категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, не проведений із вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування відповідних військових формувань кваліфікованим особовим складом, ураховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №45 на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи за формою згідно з додатками 2 і 3 та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Водночас підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути не лише рішення Кабінету Міністрів України та списки, отримані від органу Пенсійного фонду України, а й відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №686/15836/16-а, від 27.02.2019 у справі №753/23503/16, від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 29.11.2021 у справі №620/2928/20.

Отже, посилання відповідача на відсутність відповідного рішення Кабінету Міністрів України або списків органу Пенсійного фонду України не звільняє Управління Служби безпеки України в Харківській області від обов`язку розглянути заяву пенсіонера по суті та за наявності передбачених законом підстав скласти довідку про розмір грошового забезпечення.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 4 постанови №704 у первісній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 пункт 4 постанови №704 було викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови №103 визнано протиправним та скасовано. Відтак із дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 було відновлено дію пункту 4 постанови №704 у первісній редакції.

12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481, яка набрала чинності 20.05.2023 та пунктом 2 якої абзац перший пункту 4 постанови №704 було викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховувалися виходячи з розміру 1762 гривні та визначалися шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови №481 та визнано протиправним і нечинним пункт 2 постанови №481 щодо внесення змін до пункту 4 постанови №704.

За приписами частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, із 18.06.2025 пункт 2 постанови №481 втратив чинність, а пункт 4 постанови №704 підлягає застосуванню без змін, внесених цим пунктом постанови №481.

Посилання відповідача на відкриття Верховним Судом касаційного провадження у справі №320/29450/24 не спростовує зазначеного висновку, оскільки відкриття касаційного провадження не зупиняє виконання та не припиняє дії судового рішення, яке набрало законної сили.

Доказів постановлення судом касаційної інстанції ухвали про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 відповідачем суду не надано.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у 2026 році та стосуються обов`язку відповідача скласти довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, тобто після втрати чинності пунктом 2 постанови №481.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328,00 грн.

Отже, станом на 01.01.2026 розміри посадового окладу та окладу за військовим званням для цілей оформлення довідки про грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови №704 повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови №704.

Суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, відповідно до якого під час оформлення та направлення до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Верховний Суд у зазначеній постанові виходив із того, що заміна такого державного соціального стандарту, як прожитковий мінімум, сталою величиною 1762,00 грн не лише зменшує розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями, а й нівелює мету прийняття постанови №704, яка полягала у співвідношенні відповідних окладів із прожитковим мінімумом для працездатних осіб, установленим законом на відповідний календарний рік.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 12.06.2026 у справі №420/34153/25, у якій визнано наявність права особи на отримання оновленої довідки після втрати чинності пунктом 2 постанови №481, та в постанові від 29.06.2026 у справі №620/12943/25, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 4 постанови №704 підлягає застосуванню в первісній редакції з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.

Водночас посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 суд відхиляє, оскільки правовідносини у зазначеній справі стосувалися обчислення та виплати грошового забезпечення діючому військовослужбовцю у період чинності пункту 2 постанови №481.

Натомість предметом цієї справи є оформлення довідки для перерахунку пенсії станом на 01.01.2026, тобто після 18.06.2025, коли пункт 2 постанови №481 уже втратив чинність. Тому відмінність у часі виникнення правовідносин, їхньому предметі та правовій підставі виключає застосування до спірних правовідносин висновку зі справи №480/7154/24 як визначального.

Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 створює нову правову норму. Суд не створює нової формули обчислення грошового забезпечення, а застосовує алгоритм, безпосередньо передбачений пунктом 4 постанови №704, без змін, внесених пунктом 2 постанови №481, який утратив чинність.

Збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, за умови застосування його як розрахункової величини відповідно до пункту 4 постанови №704 зумовлює збільшення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а отже, є підставою для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для вирішення питання про перерахунок пенсії.

Доводи відповідача про розмежування процедур призначення пенсії за статтею 43 Закону №2262-XII та перерахунку раніше призначеної пенсії за статтею 63 цього Закону не спростовують права позивача на отримання довідки.

Суд зазначає, що ст.43 Закону №2262-XII визначає склад грошового забезпечення, який ураховується при обчисленні пенсії, а стаття 63 цього Закону встановлює підстави та порядок перерахунку раніше призначеної пенсії.

У спірних правовідносинах зазначені норми застосовуються у взаємозв`язку: довідка повинна містити складові, визначені статтею 43 Закону №2262-XII, та слугує документом, необхідним для проведення перерахунку відповідно до статті 63 цього Закону.

При цьому предметом розгляду цієї справи не є безпосередній перерахунок пенсії позивача та не є визначення конкретного розміру пенсійної виплати. Суд вирішує питання про наявність у відповідача обов`язку скласти і направити до органу Пенсійного фонду України належну довідку.

Питання проведення перерахунку пенсії, його остаточного розміру та застосування передбачених законом обмежень вирішуватиметься відповідним органом Пенсійного фонду України після отримання такої довідки.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань суд також вважає необґрунтованим, оскільки предметом спору не є стягнення з Управління Служби безпеки України в Харківській області грошового забезпечення або пенсійних виплат. Складання та направлення довідки є виконанням покладеного на відповідача владного управлінського обов`язку і не є здійсненням видатків на виплату пенсії.

Крім того, відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для незастосування чинних норм права або відмови особі в оформленні документа, необхідного для реалізації її права на пенсійне забезпечення.

Щодо правової природи оскаржуваної поведінки відповідача суд зазначає наступне.

Дія суб`єкта владних повноважень є активною формою поведінки, яка полягає у вчиненні ним визначеного волевиявлення або владного управлінського акту.

Бездіяльність, натомість, є пасивною формою поведінки та полягає у невчиненні суб`єктом владних повноважень юридично значущих дій, які він був зобов`язаний учинити на підставі закону.

Надіслання Управлінням Служби безпеки України в Харківській області листа від 08.04.2026 №70/1/70/2-5531 є вчиненою відповідачем дією, оскільки зазначеним листом відповідач розглянув звернення позивача та повідомив свою позицію щодо відсутності підстав для складання довідки.

Однак порушення права позивача полягає не в самому факті складення та направлення листа, а в тому, що відповідач, маючи передбачений законом обов`язок, не підготував і не направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Отже, у спірних правовідносинах лист від 08.04.2026 №70/1/70/2-5531 є зовнішнім оформленням позиції відповідача, тоді як невчинення належних дій щодо підготовки та направлення довідки становить протиправну бездіяльність.

Саме визнання протиправною такої бездіяльності та покладення на відповідача обов`язку скласти і направити довідку є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки усуває правову перешкоду для вирішення органом Пенсійного фонду України питання про перерахунок пенсії.

Разом із тим позивач просить зобов`язати відповідача надати оновлену довідку одночасно йому особисто та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.

Суд зазначає, що відповідно до положень Порядку №45 уповноважений орган зобов`язаний підготувати довідку та подати її відповідному головному управлінню Пенсійного фонду України, яке здійснює перерахунок пенсії. Саме направлення довідки до органу Пенсійного фонду України забезпечує відновлення порушеного права позивача.

Положення Закону №2262-XII та Порядку №45 не встановлюють у межах процедури перерахунку пенсії обов`язку відповідача одночасно з направленням довідки до пенсійного органу надати її окремий примірник безпосередньо позивачу. Позивач не позбавлений права отримати копію документа в установленому законодавством порядку, однак таке право не є тотожним обов`язку відповідача, який виникає у процедурі оформлення документів для перерахунку пенсії.

Тому позовна вимога в частині зобов`язання відповідача надати оновлену довідку безпосередньо позивачу задоволенню не підлягає.

Належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Харківській області, яка полягає у непідготовці та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026, та зобов`язання відповідача підготувати і направити таку довідку до пенсійного органу.

У довідці належить визначити посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови №704, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, установлених за відповідною (аналогічною) посадою, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.

За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача.

Відповідач не довів наявності правових підстав для застосування станом на 01.01.2026 фіксованої розрахункової величини 1762,00 грн та не спростував обов`язку підготувати і направити до пенсійного органу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непідготовки та ненаправлення довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов`язання відповідача підготувати і направити таку довідку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відмова в частині зобов`язання надати примірник довідки безпосередньо позивачу стосується виключно способу виконання основного обов`язку та не змінює висновку суду про протиправність поведінки відповідача й наявність у позивача права на оформлення довідки для перерахунку пенсії. Позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, а вимога про зобов`язання вчинити дії є похідною від вимоги про визнання бездіяльності протиправною.

Тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Харківській області.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 20001711) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області, яка полягає у непідготовці та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026.

Зобов?язати Управління Служби безпеки України в Харківській області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови №704, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, установлених за відповідною (аналогічною) посадою, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 20001711) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1331.20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях