Рішення № 138617070, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р. № 520/8266/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) стосовно взяття 24 січня 2026 року на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 (РНОКРР: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнати протиправними;

- бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) стосовно невиключення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з військового обліку військовозобов`язаних, у тому числі у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визнати протиправною;

- індивідуальний акт у вигляді висновку військово-лікарської експертизи у формі довідки військово-лікарської комісії від 07 березня 2026 року № 2026-0307-2105-4260-7 за формою згідно додатку 4 до Наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, виданої військово-лікарською комісією, утвореною при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати протиправним та скасувати;

- індивідуальний акт у вигляді наказу про призов на військову службу під час мобілізації від 07 березня 2026 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати протиправним та скасувати;

- індивідуальний акт у вигляді наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 09 березня 2026 року № 81, виданого Військовою частиною НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати протиправним та скасувати у частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення, а також призначення на посаду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ; Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) виключити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_5 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_7 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_5 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_7 .

Зі змісту зазначеного тимчасового посвідчення вбачається, що 23.05.1997 позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, без необхідності повторного медичного переогляду.

На зворотному боці тимчасового посвідчення міститься відмітка про те, що 19.03.2021 ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зазначена відмітка засвідчена підписом уповноваженої посадової особи та печаткою відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 24.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача взято на військовий облік військовозобов`язаних.

Матеріали справи не містять заяви ОСОБА_1 про взяття його на військовий облік, документів щодо його особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 24.01.2026, а також рішення військово-лікарської комісії, прийнятого до цієї дати та такого, що спростовувало б відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.03.2026 №19/208 вбачається, що станом на 21.03.2026 військово-облікову справу позивача передано до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У Другому відділі були відсутні особова справа та облікова картка позивача, а також документально підтверджена інформація щодо його попереднього виключення з військового обліку.

07.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 сформовано направлення №6784749 для проходження позивачем медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем провадження медичної практики у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка №18» Харківської міської ради.

Того самого дня оформлено довідку військово-лікарської комісії №2026-0307-2105-4260-7, відповідно до якої «у графі діагноз зазначено код Z02.3 Обстеження призовників під час набору на військову службу», зазначено, що позивач здоровий, та визнано його придатним до військової служби.

У графі довідки про ознайомлення оглянутого з постановою військово-лікарської комісії підпис позивача відсутній. Картка обстеження та медичного огляду також не містить підпису ОСОБА_1 про повноту наданої ним інформації щодо стану здоров`я.

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2026 №4/503 вбачається, що ОСОБА_1 цим територіальним центром на проходження військово-лікарської комісії не направлявся та військово-лікарську комісію при ньому не проходив.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2026 №470 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, а також призначено на відповідну посаду.

Не погоджуючись із повторним взяттям на військовий облік, висновком військово-лікарської комісії, призовом на військову службу під час мобілізації та зарахуванням до списків особового складу військової частини, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у зв`язку з вродженим бульозним епідермолізом був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На підтвердження цих обставин позивач послався на тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_7 , у якому містяться відомості про визнання його 23.05.1997 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відмітка про виключення 19.03.2021 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач вказував, що, незважаючи на наявність зазначених відомостей, 24.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 його повторно взято на військовий облік військовозобов`язаних без подання ним відповідної заяви, особистої явки та попереднього проходження військово-лікарської комісії.

За твердженням позивача, 07.03.2026 його було затримано групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно з працівниками Національної поліції України та доставлено для проходження заходів, пов`язаних із призовом на військову службу під час мобілізації.

Позивач заперечував добровільність проходження ним військово-лікарської комісії та зазначав, що відповідного волевиявлення не висловлював, письмових чи електронних заяв не подавав. Наголошував, що фактичного медичного огляду не проходив, із членами військово-лікарської комісії не спілкувався, медичної документації щодо наявного захворювання не надавав, обов`язкових аналізів та обстежень не проходив.

Представник позивача звернув увагу, що надані відповідачами копії наказу про призов від 07.03.2026 №470, довідки військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7 та картки обстеження і медичного огляду не містять підписів позивача про ознайомлення з відповідними документами та підтвердження повноти наданих ним відомостей про стан здоров`я.

Крім того, позивач послався на відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2026 №4/503, відповідно до якої він не направлявся цим територіальним центром на проходження військово-лікарської комісії та такої комісії при ньому не проходив. На переконання позивача, зазначене спростовує відомості, відображені у довідці військово-лікарської комісії від 07.03.2026.

Позивач вважав, що, оскільки він раніше був виключений з військового обліку та втратив статус військовозобов`язаного, його повторне взяття на військовий облік, направлення на військово-лікарську комісію і призов на військову службу під час мобілізації були здійснені за відсутності визначених законом підстав. У зв`язку із цим наказ командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 про зарахування його до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначення на посаду позивач також вважав протиправним як похідний від попередніх рішень.

ІНФОРМАЦІЯ_7 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову та зазначив, що діяв на підставі відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідач зазначив, що під час перевірки документів позивача 07.03.2026 було встановлено його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.01.2026, відсутність чинного висновку військово-лікарської комісії та відомостей про оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

За твердженням ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач добровільно погодився пройти медичний огляд, примусові заходи до нього не застосовувалися. За результатами проходження військово-лікарської комісії позивача визнано придатним до військової служби, після чого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2026 №470 його призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_5 . Відповідач вважав, що відсутність у позивача оформленої відстрочки та наявність у Реєстрі відомостей про його перебування на військовому обліку давали правові підстави для здійснення призову.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив наведені доводи та зазначив, що сам факт відображення у Реєстрі відомостей про перебування позивача на військовому обліку не підтверджує правомірності повторного взяття його на такий облік. Також представник позивача наголосив, що предметом спору є не наявність у позивача відстрочки, а відсутність у нього статусу військовозобов`язаного внаслідок попереднього виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Військова частина НОМЕР_5 подала відзив, у якому просила відмовити у задоволенні звернутих до неї позовних вимог. Відповідач зазначив, що позивач був прийнятий до військової частини на підставі документів, оформлених ІНФОРМАЦІЯ_7 , зокрема наказу про призов на військову службу під час мобілізації та іменного списку військовозобов`язаних.

Військова частина вважала, що вимоги про скасування наказу командира військової частини та виключення позивача зі списків особового складу є похідними від вимоги про скасування наказу про призов. При цьому позивачем не наведено передбачених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстав для звільнення з військової служби.

Також, військова частина зазначила, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання окремих порушень процедури призову не зумовлює автоматичного звільнення військовослужбовця та поновлення його попереднього становища.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку з підстав визнання непридатним до військової служби, військово-обліковий документ не вилучається, а до нього вносяться дані про виключення з військового обліку.

Пунктом 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, передбачено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У постанові від 09.03.2023 у справі №600/2520/22-а Верховний Суд зазначив, що документами, які посвідчують обліковий статус особи, є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відповідною відміткою.

Як установлено судом, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_7 містить відомості про визнання ОСОБА_1 23.05.1997 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На зворотному боці цього посвідчення міститься засвідчена підписом посадової особи та печаткою відмітка про виключення позивача 19.03.2021 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Доказів скасування рішення про визнання позивача непридатним до військової служби, визнання недійсною відмітки від 19.03.2021 або анулювання тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_7 відповідачами до суду не надано.

Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.03.2026 №19/208 підтверджує відсутність у розпорядженні цього органу особової справи, облікової картки та документально підтвердженої інформації щодо виключення позивача з військового обліку.

Водночас відсутність у суб`єкта владних повноважень належним чином збережених облікових документів не спростовує змісту виданого уповноваженим органом військово-облікового документа та не створює правових підстав для повторного взяття особи на військовий облік.

Саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність повторного взяття позивача на військовий облік.

Суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не надав заяви позивача, документа про його особисту явку, рішення про перегляд попереднього висновку щодо непридатності або іншого документа, який створював би законні підстави для взяття ОСОБА_1 24.01.2026 на військовий облік військовозобов`язаних.

Відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття позивача на військовий облік є похідними від дій органу ведення Реєстру та самі по собі не доводять законності підстав їх внесення.

Отже, повторне взяття 24.01.2026 ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних відбулося за відсутності встановлених законом підстав, а тому відповідні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності цього відповідача стосовно невиключення позивача з військового обліку суд зазначає таке.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень передбачає невчинення ним конкретної юридично значущої дії, обов`язок вчинити яку у визначений строк прямо встановлений законом.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виправлення його військово-облікових даних або виключення з військового обліку.

Суд зазначає, що адвокатський запит від 20.03.2026 був спрямований на отримання інформації та копій документів, а не на ініціювання процедури виправлення облікових відомостей.

Крім того, відповідно до відповіді від 23.03.2026 №19/208 станом на 21.03.2026 військово-облікові дані позивача вже були передані до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, позивачем не доведено наявності невиконаного обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виключення його з військового обліку після отримання відповідного звернення.

З огляду на викладене позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо невиключення позивача з військового обліку задоволенню не підлягає.

Надаючи оцінку правомірності довідки військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7, суд виходить із такого.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, визначено порядок проведення медичного огляду та прийняття військово-лікарськими комісіями постанов про придатність особи до військової служби.

Згідно з пунктами 3.1, 3.4, 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться на підставі належним чином сформованого направлення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями лікарями інших спеціальностей.

Під час медичного огляду проводяться загальні аналізи крові та сечі, серологічні дослідження, визначення групи крові та резус-належності, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки та електрокардіографія. Особам, старшим 40 років, проводиться вимірювання внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор.

Медичний огляд передбачає не формальне заповнення документа, а фактичне обстеження особи, дослідження наявних медичних відомостей, установлення стану здоров`я та лише після цього прийняття колегіального висновку щодо придатності.

Суд не здійснює власної оцінки медичного діагнозу позивача та не підміняє військово-лікарську комісію.

Предметом судового контролю є дотримання встановленої процедури медичного огляду, належність документального оформлення та наявність фактичних підстав для прийняття оскаржуваного висновку.

Із направлення від 07.03.2026 №6784749 убачається, що позивача направлено для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2026 №4/503 прямо зазначено, що ОСОБА_1 цим територіальним центром на проходження військово-лікарської комісії не направлявся та військово-лікарської комісії при ньому не проходив.

Відповідачем не надано пояснень, які б усували суперечність між направленням від 07.03.2026 №6784749, довідкою військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7 та офіційною відповіддю від 09.04.2026 №4/503.

Надана до матеріалів справи картка обстеження та медичного огляду не дає можливості встановити належне проведення і результати всіх обов`язкових лабораторних та інструментальних досліджень, зокрема загального аналізу сечі, електрокардіографії та вимірювання внутрішньоочного тиску.

Інших первинних медичних документів, які підтверджували б фактичне проведення цих досліджень, відповідачами до суду не надано.

Картка обстеження не містить підпису позивача про надання ним повної інформації щодо стану здоров`я.

У довідці №2026-0307-2105-4260-7 також відсутня відмітка про ознайомлення позивача з постановою військово-лікарської комісії.

Відсутність підпису позивача у сукупності з офіційним запереченням ІНФОРМАЦІЯ_2 факту проходження комісії, відсутністю належно оформлених результатів обов`язкових досліджень та невідображенням у матеріалах огляду відомостей про наявне у позивача захворювання свідчить про недотримання процедури військово-лікарської експертизи.

Зміст довідки №2026-0307-2105-4260-7, у якій «у графі діагноз зазначено код Z02.3 Обстеження призовників під час набору на військову службу»», також не містить оцінки раніше встановленого стану здоров`я позивача та причин зміни попереднього висновку про його непридатність до військової служби.

За таких обставин відповідачами не доведено, що постанова про придатність позивача прийнята за результатами повного, об`єктивного та належним чином оформленого медичного огляду.

Отже, довідка військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2026 №470 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 39 Закону №2232-XII призов на військову службу під час мобілізації здійснюється щодо резервістів та військовозобов`язаних у порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII та Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, передбачено послідовне здійснення заходів щодо уточнення облікових даних, медичного огляду, перевірки підстав для відстрочки, документального оформлення призову та направлення до місця проходження військової служби.

За змістом пункту 81 Порядку №560 призов на військову службу під час мобілізації оформляється наказом керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Необхідною передумовою призову є належність особи до категорії військовозобов`язаних або резервістів та наявність чинного висновку про її придатність до військової служби.

Судом установлено, що до 24.01.2026 позивач був виключений з військового обліку як непридатний до військової служби, повторне взяття його на військовий облік здійснено протиправно, а довідка військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7 прийнята з істотним порушенням установленої процедури.

Тому на момент видання наказу від 07.03.2026 №470 у ІНФОРМАЦІЯ_3 були відсутні належні правові підстави вважати позивача військовозобов`язаним, придатним до військової служби та таким, що підлягає призову під час мобілізації.

Посилання відповідача на відсутність у позивача оформленої відстрочки суд відхиляє, оскільки інститут відстрочки поширюється на осіб, які мають статус військовозобов`язаних та за загальним правилом підлягають призову.

Суд зауважує, що позивач обґрунтовує позов не наявністю права на відстрочку, а тим, що раніше був виключений з військового обліку та не набув законно статусу військовозобов`язаного.

Отже, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2026 №470 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та його направлення до військової частини НОМЕР_5 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 суд зазначає, що його прийнято на виконання наказу про призов від 07.03.2026 №470 та на підставі довідки військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7.

Оскільки наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації та довідка військово-лікарської комісії, на підставі яких його направлено до військової частини НОМЕР_5 , визнані судом протиправними та скасовані, правове обґрунтування подальшого зарахування позивача до списків особового складу цієї військової частини, на всі види забезпечення та призначення на військову посаду відсутнє.

Відтак, суд, з урахуванням встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що наказ командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 у відповідній частині є похідним від скасованих індивідуальних актів, а тому не може зберігати чинність та породжувати правові наслідки для позивача.

Обставина, що командир військової частини під час видання наказу керувався отриманими від територіального центру комплектування документами, не змінює правової оцінки самого індивідуального акта.

Суд зазначає, що відсутність протиправної поведінки посадової особи не може зберігати чинність акта, правова підстава якого визнана судом незаконною.

Відповідно до статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.

У зазначеній справі Верховний Суд за обставин, коли особа не належала до категорії військовозобов`язаних, які могли бути призвані на військову службу під час мобілізації, погодився з протиправністю наказу командира військової частини про призначення такої особи на посаду та зарахування до списків особового складу, а також залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким командира військової частини зобов`язано виключити позивача зі списків особового складу.

Отже, сам по собі факт виконання наказу про зарахування особи до списків особового складу військової частини не виключає можливості його подальшого скасування судом та усунення породжених ним правових наслідків, якщо під час розгляду справи встановлено, що така особа від самого початку не належала до категорії громадян, які могли бути законно призвані на військову службу під час мобілізації.

Посилання військової частини НОМЕР_5 на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, суд відхиляє з огляду на істотну відмінність фактичних обставин, предмета спору та заявленого способу судового захисту.

Так, у справі №160/2592/23 позивач оскаржував дії щодо його призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з непроведенням належного медичного огляду та просив зобов`язати військову частину прийняти рішення про його звільнення з військової служби.

Водночас предметом судового розгляду у справі №160/2592/23 не було визнання протиправним і скасування конкретного індивідуального наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов позивача на військову службу, а також наказу командира військової частини про його зарахування до списків особового складу. Верховний Суд також не переглядав у касаційному порядку висновки судів щодо протиправності дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки судові рішення у цій частині не оскаржувалися.

За таких обставин висновок Верховного Суду у справі №160/2592/23 про те, що порушення процедури призову не утворює самостійної підстави для звільнення військовослужбовця, стосується правовідносин, у яких особа набула статусу військовослужбовця на підставі чинного наказу про призов, а предметом позову було покладення на військову частину обов`язку прийняти окреме управлінське рішення про звільнення з військової служби.

Натомість у справі, що розглядається, протиправність призову позивача обумовлена не лише недотриманням окремих процедурних вимог під час проведення медичного огляду.

Судом установлено, що ОСОБА_1 раніше був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку, а рішення про його повторне взяття на військовий облік прийнято без установлених законом підстав.

Відтак, на час видання наказу про призов позивач не мав законно набутого статусу військовозобов`язаного та не належав до кола осіб, які відповідно до статті 39 Закону №2232-XII могли бути призвані на військову службу під час мобілізації.

Крім того, позивач у цій справі оскаржив не лише дії, пов`язані з проведенням його мобілізації, а весь послідовний ланцюг індивідуальних актів, унаслідок прийняття яких він набув статусу військовослужбовця: дії щодо повторного взяття на військовий облік, постанову військово-лікарської комісії, наказ територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов і наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу.

Скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2026 №470 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу означає відсутність законної первинної підстави для його направлення до військової частини НОМЕР_5 .

Наказ командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 у частині зарахування позивача до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначення на посаду є похідним від наказу про призов.

За таких обставин, після скасування наказу про призов подальше збереження чинності похідного наказу військової частини є несумісним із принципом законності та означало б збереження правових наслідків індивідуального акта, законна підстава для прийняття якого відсутня.

Суд також зазначає, що положення статті 26 Закону №2232-XII визначають підстави звільнення з військової служби осіб, військово-службові правовідносини з якими виникли на передбачених законом підставах.

Зазначена норма не може розглядатися як перешкода для скасування судом протиправних індивідуальних актів про призов та зарахування до списків особового складу і для усунення наслідків таких актів.

У цій справі суд не вирішує питання про звільнення позивача з військової служби за однією з підстав, передбачених статтею 26 Закону №2232-XII, та не покладає на командира військової частини обов`язку прийняти окреме рішення про звільнення.

Зобов`язання військової частини виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу є безпосереднім правовим наслідком скасування наказу, яким його було зараховано до таких списків, та спрямоване на відновлення становища, що існувало до прийняття протиправних індивідуальних актів.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Отже, після скасування наказу про зарахування позивача до списків особового складу саме його виключення з таких списків забезпечує фактичне усунення правових наслідків протиправної мобілізації.

За змістом частини другої статті 5 та статті 245 КАС України адміністративний суд має застосувати такий спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права, характеру допущеного порушення та забезпечує реальне поновлення прав особи.

Скасування наказу про призов та наказу про зарахування до списків особового складу без покладення на військову частину обов`язку виключити позивача з таких списків не усуває наслідків установленого судом порушення та не зміє фактичного і правового становища позивача.

Зобов`язання військової частини НОМЕР_5 виключити позивача зі списків особового складу не становить втручання суду в дискреційні повноваження її командира, оскільки після скасування наказу про призов та наказу про зарахування до списків особового складу у військової частини відсутні юридично допустимі варіанти поведінки.

Так, єдиним правомірним способом виконання судового рішення та усунення наслідків протиправних індивідуальних актів є виключення позивача зі списків особового складу.

Таким чином, правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, тоді як підхід, викладений у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №520/7954/22, відповідає встановленим у цій справі обставинам та підтверджує можливість скасування наказу про зарахування особи до списків особового складу і зобов`язання військової частини виключити її з таких списків у разі встановлення відсутності законних підстав для призову цієї особи на військову службу.

Тому належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним і скасування наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначення на посаду, а також зобов`язання військової частини НОМЕР_5 виключити позивача зі списків особового складу.

Таке виключення відповідно до статті 24 Закону №2232-XII матиме наслідком закінчення проходження позивачем військової служби.

Суд зауважує, що відповідачами не виконано встановленого частиною другою статті 77 КАС України обов`язку доведення правомірності повторного взяття позивача на військовий облік, проведення медичного огляду, призову на військову службу під час мобілізації та подальшого зарахування до списків особового складу військової частини.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо взяття позивача на військовий облік 24.01.2026, скасування довідки військово-лікарської комісії від 07.03.2026 №2026-0307-2105-4260-7, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2026 №470 у частині, що стосується позивача, наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 09.03.2026 №81 у відповідній частині та зобов`язання військової частини НОМЕР_5 виключити позивача зі списків особового складу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 24 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військовий облік військовозобов`язаних.

Визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії від 07 березня 2026 року №2026-0307-2105-4260-7, щодо придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , до військової служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 березня 2026 року №470 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення його до Військової частини НОМЕР_5 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 09 березня 2026 року №81 у частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , до списків особового складу Військової частини НОМЕР_5 та на всі види забезпечення, а також призначення його на військову посаду.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_5 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях