Ухвала суду № 138614988, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2026 року м. Київ справа № 320/29959/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації, в якому просить суд, цитата (орфографія та пунктуація автора збережені):

«1. Звільнити Автора подання - як позивача від сплати судового збору.

2. Негайно видалити із електронних реєстрів будь-які відомості про Кредитора - людини з повними правами, від імені якої виступає Автор ©: ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де при застосуванні правового статусу громадянина Союзу РСР/Української РСР виступає Автор ©: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

3. Негайно відновити та забезпечити чоловікові, з повними та невідчужуваними правами людини, від імені якої виступає Автор ©: ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реалізацію всіх прав і свобод людини, які було обмежено Боржниками, у тому числі для подальшої реалізації законних інтересів при користуванні правовим статусом громадянина держави а саме, при застосуванні правового статусу громадянина Союзу РСР/Української РСР від імені якої виступає Автор ©: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у тому числі прав і свобод закріплених в Конституціях (Документи 001_001 та 888_09), КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ (імперативний припис), міжнародних договорах та законах: право на право; право на верховенство права; право на життя; право на особисту недоторканність; право на повагу гідності; право на недоторканність особистого і сімейного життя; право на свободу; право на вільне пересування; право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (інтелектуальною в тому числі); право не бути примушеним робити те, що не передбачено законом, не прийнятим у законний спосіб в державі; право не бути примушеним виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, але не виключно.

4. Визнати дії протиправними, а саме порушення посадовою особою Боржник - майор поліції ДПП - ОСОБА_7 прав людини і громадянина, але не виключно.

5. Визнати дії протиправними, а саме порушення Боржником - юридичною особою приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ]], що здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ [ НОМЕР_1 ] прав людини і громадянина, але не виключно.

6. Визнати дії протиправними [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ]] щодо обробки персональних даних.

7. Зобов`язати [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ]] видалити незаконно створений запис у реєстрі.

8. Негайно зобов`язати ініціювати проведення службової перевірки дій або бездіяльності посадових осіб і дати належну оцінку дій або бездіяльності, у тому числі Боржника - посадова особа майор поліції ДПП - Франчук Павло Валерійович.

9. Негайно зобов`язати ініціювати проведення службової перевірки дій або бездіяльності посадових осіб і дати належну оцінку дій або бездіяльності, в тому числі Боржника - посадова особа, яка виконує обов`язки [керівника] у юридичної особи приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ]], що здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ [08055153], ОСОБА_8 , в тому числі з подальшою перевіркою всіх інших посадових та службових осіб, які виконують свої обов`язки за наймом у Боржника - юридичної особи приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).[armyinform +1]], що здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ [08055153].

10. Стягнути судові витрати в сумі 45 001 000,00 (сорок п`ять мільйонів одна тисяча гривень нуль копійок) в рівних частинах з:

посадової особи, яка виконує обов`язки [керівника] за наймом у юридичної особи приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).[armyinform +1]], що здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ [08055153], полковник ОСОБА_8 , у власній якості,

всіх посадових та службових осіб, які виконують свої обов`язки за наймом у юридичної особи приватного права Департамент патрульної служби поліції які приймали участь у злочині проти Кредитора, в тому числі посадової особи - ОСОБА_7 .

11. Оскільки юридичні особи зобов`язані реєструвати електронний кабінет, то Кредитор доручає Боржнику - посадовим особам, які виконують обов`язки за наймом у юридичної особи приватного права КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД - як авторизований представник громадян України, код ЄДРПОУ 35919304, KYIVSKYI OKRUZHNYI ADMINISTRATYVNYI SUD State org. - as authorized person of american person 42 USC § 405(c)(2); 26 U.S. Code § 7701; 7 U.S. Code § 1505, D-U-N-S® Number: 365182824, Київський окружний адміністративний суд відправити Відповідачам копії правочину - [Позовна заява] за вихідним номером 04СУД2026 від сімнадцятого липня дві тисячі двадцять шостого року в електронні кабінети».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Верховний Суд в пункті 24 постанови від 26.01.2021 у справі №560/3102/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94458232) зазначив, що наведену у частині п`ятій статті 160 КАС України правову категорію зміст позовних вимог слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88265312) звернула увагу, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не оцінює переконливість правової позиції позивача, не перевіряє достатність доказів для задоволення позову та не може вимагати від позивача навести належну юридичну кваліфікацію спірних відносин. Однак суд повинен мати можливість зі змісту позову встановити: хто саме звернувся до суду; до якого конкретного суб`єкта звернена кожна вимога; яке рішення, дія або бездіяльність оскаржується; коли та за яких обставин це сталося; яке конкретне право позивача порушено; який спосіб судового захисту він просить застосувати.

Подана позовна заява цим мінімальним вимогам у повному обсязі не відповідає з огляду на таке.

У позовній заяві позивач зазначає, що 25 травня 2026 року в районі станції метро «Славутич» у місті Києві його автомобіль був зупинений працівником патрульної поліції ОСОБА_7 , який не повідомив законної підстави зупинення та не підтвердив належним чином свої повноваження. Позивач стверджує, що надалі поліцейський спільно з особами, яких він пов`язує з ІНФОРМАЦІЯ_4 , застосував до нього фізичну силу, витягнув з автомобіля, надягнув кайданки та примусово доставив до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За твердженням позивача, процесуальні документи про його затримання не складалися, підстави обмеження свободи йому не повідомлялися, а мобільний телефон та інші особисті речі були вилучені без оформлення відповідного протоколу. У приміщенні РТЦК та СП на позивача, за його твердженням, чинився психологічний та фізичний тиск з метою проходження військово-лікарської комісії, набуття статусу військовослужбовця та направлення до військової частини.

Позивач зазначає, що без його добровільної згоди та без видання належного індивідуального акта його було доставлено до військової частини НОМЕР_2 у Чернігівській області, де він певний час перебував на огородженій території під озброєною охороною та не мав можливості вільно її залишити. При цьому позивач наголошує, що контракту про проходження військової служби не укладав, присяги не складав, військової форми не одягав, зброї не отримував та не визнавав себе військовослужбовцем.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на відсутність законних підстав для його затримання, порушення права на свободу й особисту недоторканність, права на повагу до гідності, приватного життя, свободи пересування, власності та захисту персональних даних. Вважає, що поліцейський та працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 перевищили свої повноваження, незаконно застосували до нього примус, вилучили особисті речі, обробили персональні дані та внесли відомості до державних реєстрів.

Крім того, позивач викладає власну концепцію правосуб`єктності, відповідно до якої він діє як «жива людина», громадянин Союзу РСР/Української РСР, «Кредитор», «інвестор» та «вигодонабувач», тоді як «фізична особа», паспорт і свідоцтво про народження розглядаються ним як окремі юридичні конструкції та цінні папери. На цій підставі позивач заперечує правомірність внесення інформації про нього до будь-яких державних реєстрів, а державні органи та їх посадових осіб вважає «боржниками», «агентами» або «фідуціаріями», які можуть діяти лише за його добровільною згодою.

Щодо визначення особи позивача.

У позовній заяві особа, яка звернулася до суду, одночасно визначає себе як «Автор», «людина в правовому статусі громадянина», « ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 », « ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , ОСОБА_4 », «Кредитор», «інвестор», «вигодонабувач» та «народ», а також розмежовує різні варіанти написання власного імені як різних суб`єктів права.

Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає процесуальних статусів «Автор», «Кредитор», «вигодонабувач», «народ» або «людина, від імені якої діє Автор». Позивачем у справі може бути фізична особа, юридична особа або суб`єкт владних повноважень у випадках, визначених законом.

Використання у позові авторської термінології саме по собі не може бути підставою для обмеження доступу до суду, однак така термінологія не повинна ускладнювати або унеможливлювати ідентифікацію позивача як учасника адміністративного процесу. У зв`язку з цим позивачу необхідно подати позовну заяву в уточненій редакції, у якій зазначити: прізвище, ім`я та по батькові відповідно до документа, що посвідчує особу; місце проживання або перебування у загальноприйнятому форматі із зазначенням поштового індексу; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі відмови від РНОКПП; відомі засоби зв`язку; адресу електронної пошти, а також однозначно вказати, що саме ця фізична особа є позивачем і підписантом заяви.

Щодо складу відповідачів та змісту вимог до кожного з них.

У вступній частині позову відповідачами визначені Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство юстиції України та Київська міська державна адміністрація.

Проте у прохальній частині позову не сформульовано конкретних вимог до Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації, не зазначено, які саме рішення, дії або бездіяльність кожного з цих органів оскаржуються, коли вони мали місце та яким чином порушили права позивача.

Натомість вимоги пункту 4 прохальної частини позовної заяви адресовані майору поліції ОСОБА_7 . Ця особа та орган поліції у вступній частині позову відповідачами не визначені, їхні належні адреси та ідентифікаційні відомості не наведені.

Суд не вправі самостійно визначати замість позивача склад відповідачів, змінювати суб`єктний склад спору або формулювати вимоги до певного органу чи посадової особи. Разом з тим пункт 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України прямо вимагає, щоб у разі подання позову до кількох відповідачів було викладено зміст вимог щодо кожного з них.

Спосіб усунення цього недоліку полягає у поданні уточненої позовної заяви, в якій позивачу необхідно: визначити остаточний склад відповідачів; зазначити їх офіційні найменування або повні імена, місцезнаходження чи місце проживання, поштові індекси, відомі ідентифікаційні коди та засоби зв`язку; окремо сформулювати зміст позовної вимоги до кожного відповідача; викласти конкретні обставини, якими обґрунтовується кожна така вимога.

Щодо невизначеності предмета спору.

Пункти 2 та 3 прохальної частини позову сформульовані як вимоги «негайно видалити із електронних реєстрів будь-які відомості» та «негайно відновити та забезпечити» реалізацію всіх перелічених прав і свобод. Ці формулювання не містять зазначення конкретного відповідача, конкретного реєстру, конкретного запису, рішення, дії або бездіяльності, які мають бути предметом судового контролю.

Вимоги пунктів 4 та 5 про визнання дій протиправними завершуються словами «але не виключно». Таке формулювання залишає перелік оскаржуваних дій невизначеним та не дозволяє встановити межі судового розгляду. З описової частини позову можна виокремити різні за змістом події: зупинення автомобіля; вимогу пред`явити документи; застосування фізичної сили; проникнення до автомобіля; надягання кайданків; доставлення до територіального центру комплектування; вилучення речей; проведення військово-лікарського огляду; внесення відомостей до реєстру; направлення до військової частини; утримання на території військової частини. Однак у прохальній частині не визначено, які саме з цих дій, учинені ким, у який час і в якому місці, позивач просить визнати протиправними.

Така невизначеність має істотне процесуальне значення, оскільки від конкретного змісту оскаржуваної дії залежить юрисдикція і підсудність спору. Зокрема, дії поліцейського, вчинені при реалізації владних управлінських повноважень, можуть бути предметом адміністративного судочинства; дії, вчинені в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення, можуть підлягати розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом; процесуальні рішення, дії або бездіяльність у кримінальному провадженні оскаржуються за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин, позивачу необхідно конкретизувати предмет кожної вимоги, а саме: зазначити, яке саме рішення, дія або бездіяльність оскаржується; вказати суб`єкта, який її вчинив; зазначити дату, час і місце рішення, дії або бездіяльності; окремо сформулювати спосіб захисту щодо кожного оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності.

Також позивачу слід повідомити, чи складалися щодо нього протокол або постанова у справі про адміністративне правопорушення, протокол адміністративного затримання, документи у кримінальному провадженні, направлення на військово-лікарську комісію, довідка ВЛК, розпорядження про направлення, наказ про призов під час мобілізації, наказ про зарахування до списків особового складу військової частини або інші індивідуальні акти, та чи оскаржуються вони в межах цього позову.

Щодо вимог про обробку персональних даних та видалення запису з реєстру.

У пунктах 6 та 7 прохальної частини позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обробки персональних даних та зобов`язати видалити «незаконно створений запис у реєстрі».

Водночас позов не містить однозначного зазначення: про який саме реєстр ідеться; який орган є держателем, адміністратором або володільцем відповідної інформаційної системи; який конкретно запис створено; які персональні дані внесено; коли та з якого джерела позивач дізнався про внесення таких відомостей; яке рішення або дія щодо обробки даних оскаржується; який саме результат має бути досягнутий у разі задоволення позову.

Для усунення цього недоліку позивачу необхідно конкретизувати назву реєстру, зміст оспорюваного запису, дату його створення або дату, коли позивач дізнався про нього, суб`єкта, який вніс або обробив дані, та чітко визначити, які саме відомості просить видалити.

Щодо вимог про проведення службових перевірок.

У пунктах 8 та 9 прохальної частини заявлено вимоги про зобов`язання «ініціювати проведення службової перевірки» та «дати належну оцінку» діям або бездіяльності посадових осіб. Проте не зазначено, до якого саме суб`єкта владних повноважень адресована кожна з цих вимог і який орган відповідно до закону зобов`язаний ініціювати та проводити відповідну перевірку.

Також не наведено відомостей про те, чи звертався позивач до компетентного органу із заявою або скаргою про проведення службового розслідування, коли та до якого органу подано таке звернення, чи прийнято за ним рішення або допущено бездіяльність. Без цих відомостей неможливо встановити, чи існує конкретний публічно-правовий спір щодо рішення або бездіяльності компетентного органу, чи позивач фактично просить суд уперше ініціювати дисциплінарну процедуру замість відповідного суб`єкта владних повноважень.

Позивачу необхідно уточнити суб`єкта, до якого адресована кожна вимога; зазначити законодавчо визначений обов`язок цього суб`єкта; повідомити про попередні звернення та результати їх розгляду; конкретно визначити рішення або бездіяльність, які оскаржуються, і бажаний спосіб судового захисту.

Щодо надсилання копій позову учасникам справи.

Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Абзацом другим частини другої цієї ж норми визначено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Позовну заяву подано до суду у паперовій формі. У пункті 11 прохальної частини позивач просить суд самостійно направити відповідачам копії позовної заяви до їхніх електронних кабінетів.

Однак частина перша статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на особу, яка подає позов у паперовій формі, обов`язок додати копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, якщо законом не встановлено винятку.

Наявність електронних кабінетів у відповідачів не звільняє позивача, який подав паперовий позов, від виконання цього обов`язку. Таким чином, після остаточного визначення складу учасників справи позивачу необхідно подати до суду відповідну кількість примірників уточненої позовної заяви та належним чином засвідчених копій доданих документів.

Щодо судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що Закон України «Про судовий збір», на його думку, прийнятий у неконституційний спосіб, судовий збір не передбачений Податковим кодексом України, а встановлення плати за звернення до суду порушує право на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, об`єкти та ставки, порядок його сплати, звільнення від сплати та повернення визначені Законом України «Про судовий збір». Посилання позивача на власну оцінку конституційності цього Закону не є передбаченою законом підставою для звільнення від судового збору. Доказів належності до категорій осіб, звільнених від сплати збору статтею 5 указаного Закону, позивач не надав.

За статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд може, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати за умов, визначених законом.

Проте позивач не навів відомостей про свій майновий стан та не подав доказів доходів, майна, утриманців або інших обставин, які б свідчили про неможливість сплати збору. Отже, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина третя статті 6 цього Закону передбачає, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3 328,00 грн.

Отже, ставка судового збору за одну немайнову вимогу становить 1 331,20 грн. (3 328,00 грн. х 0,4).

У поданому позові заявлено сім самостійних вимог немайнового характеру: 1) про видалення відомостей з електронних реєстрів; 2) про відновлення та забезпечення реалізації прав; 3) про визнання протиправними дій поліцейського; 4) про визнання протиправними дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 5) про визнання протиправною обробки персональних даних та видалення відповідного запису як похідний спосіб захисту; 6) про ініціювання службової перевірки щодо працівника поліції; 7) про ініціювання службової перевірки щодо посадових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, за подання позову в наявній редакції належить сплатити судовий збір у сумі 9 318,40 грн. (1 331,20 грн. х 7) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- позовної заяви в уточненій редакції, з урахуванням вказаних судом зауважень, а також копій уточненої позовної заяви та всіх доданих до неї документів відповідно до кількості остаточно визначених учасників справи;

- документа про сплату судового збору в сумі 9 318,40 грн.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.