Рішення № 138613993, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/36340/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

22 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій позивач просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді №72/25/1629/Р від 06.05.2025 р. в частині визначення строку повторного оцінювання ОСОБА_1 - 09.04.2027 р., без урахування вимог положень абзацу 16 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005 р.;

- зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді сформувати нове рішення щодо встановленої ОСОБА_1 другої (ІІ) групи інвалідності без зазначення дати строку повторного оцінювання повсякденного функціонування особи (безстроково), з урахуванням вимог положень абзацу 16 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005 р.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.05.2025 р. їй було проведено медико-експертне оцінювання повсякденного функціонування особи Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді. За результатами оцінювання Експертної команди було ухвалено рішення № 72/25/1629/Р від 06.05.2025 р., яким їй встановлено другу (ІІ) групу інвалідності з визначенням дати повторного оцінювання - 09.04.2027 р., без визначення потреби в постійному сторонньому догляді. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з грубим порушенням встановленої законодавством процедури його прийняття, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» та з порушенням норм визначених ст. 7 Закону України від 06.10.2005 р. № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», не взявши до уваги той факт, що при встановленні їй інвалідності вона є вже особою, що досягла пенсійного віку, отримую пенсію по інвалідності, яка складається з розміру пенсії за віком та з розміру пенсії по інвалідності та відповідно є особою з інвалідністю, у якої строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного оцінювання повсякденного функціонування особи (безстроково).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 р. прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

12 січня 2026 року від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 р. прийняти до розгляду заяву позивача від 12.01.2026 р. про зміну предмету позовної заяви по справі №160/36340/25.

19 січня 2026 року від Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає, що рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської рад № 72/25/1629/Р від 06.05.2025 р. є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.

06 травня 2025 року позивачці було проведено медико-експертне оцінювання повсякденного функціонування особи Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «МКЛ № 6» ДМР.

За результатами оцінювання було ухвалено рішення № 72/25/1629/Р від 06.05.2025 р., яким ОСОБА_1 встановлено другу (ІІ) групу інвалідності з визначенням дати повторного оцінювання - 09.04.2027 р., без визначення потреби в постійному сторонньому догляді (номер витягу 72/25/1629/В).

Позивач не погодилася із рішенням №72/25/1629/Р від 06.05.2025 р. щодо результату оцінювання в частині встановлення дати повторного оцінювання та оскаржила його до Центру оцінювання функціонування стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

21 серпня 2025 року Центр оцінювання функціонування стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» прийняв рішення № ОР 1293 від 15.08.2025 р., яким рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради № 72/25/1629/ Р від 06.05.2025 р. залишив без змін, як вірне та таке, що відповідає чинному законодавству. Підстава: Постанова КМУ від 15.11.2024 р. № 1338.

Не погодившись із рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді №72/25/1629/Р від 06.05.2025 р. в частині визначення строку повторного оцінювання - 09.04.2027 р., позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України регламентовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 зазначеного Закону особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №875-ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону №875-ХІІ встановлено, що законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 №2961-ІV (далі Закон №2961-ІV).

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону №2961-ІV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Нормами статті 7 Закону №2961-IV (тут і надалі, в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування настає після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування) (безстроково).

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.12.2024 р. № 4170-IX (далі - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024 р.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок № 1338.

Нормами пункту 8 Порядку визначено, що оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Згідно з пунктом 17 Порядку оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):

лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою № 1338;

головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою № 1338.

Відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою № 1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1338 електронне направлення формується та надсилається до закладу охорони здоров`я, в якому проводиться оцінювання, з урахуванням його завантаженості, а також побажань особи, щодо якої формується направлення, з приводу територіальної доступності в електронній формі за допомогою засобів електронної системи.

Пунктами 28, 29 Порядку визначено, що розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.

Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки.

Згідно з пунктами 34, 35 Порядку № 1338 експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Відповідно до пунктів 36, 37 Порядку № 1338 розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію: форма проведення розгляду; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду; спосіб участі кожної особи в розгляді; думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання; рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання; інша інформація, визначена МОЗ.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 1338 після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Для встановлення груп інвалідності застосовуються Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Критеріїв встановлення інвалідності встановлення інвалідності відбувається під час проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з пунктами 5, 6 цих Критеріїв ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Нормами пункту 7 Критеріїв встановлення інвалідності передбачено, що порушення функцій організму є стійким за умови, що хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв встановлення інвалідності підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Згідно з пунктами 57, 58 Порядку № 1338 рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Відповідно до пункту 59 Порядку № 1338 розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Нормами пункту 60 цього Порядку визначено, що скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

Згідно з пунктом 62 Порядку № 1338 у разі подання скарги в паперовій формі скаржник (його уповноважений представник) надсилає підписану скаргу поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи. У разі подання скарги уповноваженим представником скаржника до неї додаються документи, що підтверджують повноваження такого уповноваженого представника.

Скаржник (його уповноважений представник) може надіслати скаргу (її скановану копію) на адресу електронної пошти Центру оцінювання функціонального стану особи. У такому разі рішення за скаргою приймається за умови надсилання скаржником (його уповноваженим представником) підписаної скарги поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання скарги уповноважена особа Центру оцінювання функціонального стану особи розпочинає в електронній системі процес оскарження.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи було також затверджено Положення про Центр оцінювання функціонально стану особи, яким визначені повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи, в тому числі, щодо розгляду скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи.

Судом встановлено, що у зв`язку із запровадженням Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи позивачка була направлена на проходження такого оцінювання.

За результатами проведеного 06.05.2025 р. оцінювання експертною командою Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради прийнято рішення, яким позивачці встановлено другу групу інвалідності, визначено причину інвалідності - загальне захворювання та встановлено дату повторного оцінювання повсякденного функціонування особи - 09.04.2027 р.

При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка не оспорює встановлення їй другої групи інвалідності, не заперечує правильності визначеного діагнозу та не ставить під сумнів законність проведеного оцінювання повсякденного функціонування. Предметом даного спору є виключно правомірність визначення відповідачем строку повторного оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до абзацу шістнадцятого статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV особам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», інвалідність встановлюється без зазначення строку повторного оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зазначена норма є імперативною та не передбачає можливості її альтернативного застосування залежно від характеру захворювання, групи інвалідності чи інших обставин, окрім прямо визначених законом.

На виконання зазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.11.2024 р. №1338, якою затверджено Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктом 50 зазначеного Порядку передбачено, що у разі коли строк повторного оцінювання настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», інвалідність особі встановлюється безстроково.

Отже, положення пункту 50 Порядку фактично конкретизує приписи абзацу шістнадцятого статті 7 Закону №2961-IV та не встановлює будь-яких інших умов чи обмежень щодо застосування цієї гарантії.

Судом установлено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент прийняття експертною командою оскаржуваного рішення 06.05.2025 р. вже досягла пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачка є одержувачем пенсії по інвалідності.

При цьому суд звертає увагу, що для застосування абзацу шістнадцятого статті 7 Закону №2961-IV та пункту 50 Порядку юридичне значення має сам факт досягнення особою пенсійного віку, а не вид пенсійної виплати, яку вона отримує. Отримання пенсії по інвалідності не спростовує тієї обставини, що особа досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас оскаржуваним рішенням відповідач визначив позивачці дату повторного оцінювання повсякденного функціонування особи 09.04.2027 р., тобто дату, яка безумовно настає після досягнення позивачкою пенсійного віку.

Таким чином, саме обставини, встановлені відповідачем при прийнятті рішення, свідчили про наявність передбачених законом підстав для встановлення позивачці інвалідності без зазначення строку повторного оцінювання, однак зазначені вимоги Закону та Порядку відповідачем враховані не були.

Суд зазначає, що перелік тяжких захворювань та станів, за яких інвалідність встановлюється на визначений термін визначає загальні строки встановлення інвалідності залежно від характеру захворювання, тоді як абзац шістнадцятий статті 7 Закону №2961-IV та пункт 50 Порядку регулюють особливий випадок, пов`язаний із досягненням особою пенсійного віку.

Відповідно до загальновизнаного принципу юридичної техніки спеціальна норма має пріоритет над загальною (lex specialis derogat legi generali), а підзаконний нормативний акт не може звужувати зміст гарантій, встановлених законом.

За таких обставин після встановлення судом факту досягнення позивачкою пенсійного віку відповідач був зобов`язаний застосувати саме приписи абзацу шістнадцятого статті 7 Закону №2961-IV та пункту 50 Порядку, а не загальні положення щодо строків повторного оцінювання залежно від характеру захворювання.

Суд також враховує, що у цій справі не оспорюється правильність встановлення позивачці другої групи інвалідності, а тому підстав для втручання суду у медичну оцінку стану здоров`я позивачки немає.

Разом із тим визначення строку повторного оцінювання у даному випадку не є питанням медичного розсуду експертної команди, а питанням правильного застосування норм матеріального права.

Отже, перевірці судом підлягає не медичний висновок відповідача, а відповідність прийнятого рішення вимогам законодавства.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення суб`єктів владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач, встановивши позивачці дату повторного оцінювання 09.04.2027 р., не застосував імперативні приписи абзацу шістнадцятого статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та пункту 50 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1338, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення в цій частині прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому воно є протиправним і підлягає скасуванню.

З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача сформувати нове рішення щодо встановлення позивачці другої групи інвалідності без зазначення строку повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки за встановлених судом обставин закон не залишає суб`єкту владних повноважень дискреції щодо визначення строковості інвалідності після досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач у справі звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» при Дніпровській міській раді (вул.Батумська, 13, м.Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 01984441) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради (вул.Батумська, 13, м.Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 01984441), оформлене рішенням №72/25/1629/Р від 06.05.2025 року, в частині визначення строку повторного оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та встановлення дати повторного оцінювання 09.04.2027 року.

Зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради (вул.Батумська, 13, м.Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 01984441) сформувати нове рішення щодо встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) другої групи інвалідності без зазначення строку повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, з урахуванням вимог абзацу 16 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та пункту 50 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко