Ухвала суду № 138612564, 30.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 129/1654/26

Провадження № 2/147/789/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

30 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 31800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.09.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 21.09.2025-100001924.Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.09.2025, на строк, 189 днів з дати його надання. Відповідно до Договору від 21.09.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 10000 грн ОСОБА_1 21.09.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 10000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 31800 грн., що складається з: тіла кредиту - 10000 грн, процентів - 14700 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 700 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1400 грн, відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 5000 грн, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 31800,00грн та понесені судові витрати

Ухвалою суду від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 30.07.2026 для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано докази, що становлять банківську таємницю.

23.06.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду заяву в якій просив закрити провадження у справі. В обґрунтування поданої заяви вказав, що що Відповідачем 20.06.2026 грн. в погашення заборгованості по кредитному договору сплачено 31800,00 грн та відшкодовано витрати Позивача на сплату судового збору. Тому в зв`язку з відсутністю предмета спору між позивачем та ОСОБА_1 з підстав виконання відповідачем умов кредитного договору, просив закрити провадження у справі.

Позивач в судове засідання 30.07.2026 не з`явився, був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань не надавав, про причини неявки суд не повідомив. Судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем його реєстрації, яка повернулася на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Відзиву та будь-який клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що належно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Суд, розглянувши клопотання позивача, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 3 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі у разі, якщо предмет спору відсутній.

За змістом цієї статті, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У своїй постанові від 20.09.2021 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду роз`яснив порядок закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема зазначивши наступне.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

При цьому, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, які, відповідно, тягнуть різні процесуальні наслідки, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, не підтримання своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тощо.

Фактичний зміст поданої представником позивача заяви про закриття провадження по справі свідчить про відмову позивача від позову внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зокрема, судом установлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором кредиту №21.09.2025-100001924 від 21.09.2025 в розмірі 31800,00 грн. На підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 09.04.2026 (а.с. 42-46).

Також судом встановлено, що позивачем через свого представника до суду після відкриття провадження у справі подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки у відповідача відсутня заборгованість за Договором кредиту №21.09.2025-100001924 від 21.09.2025 в зв`язку із виконанням відповідачем умов кредитного договору (а.с.70).

Подання зазначеного клопотання є правом позивача, йому відомо про наслідки відмови від позову, підстав для неприйняття такої відмови від позову судом не встановлено.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову, а провадження по справі закрити.

Водночас, пунктом 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено закриття провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для закриття провадження по справі саме відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, 260, 261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Почкіна