Ухвала суду № 138612451, 30.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/472/26

Номер провадження 2/142/500/26

У Х В А Л А

30 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

за участю секретаря

судового засідання Шевчука Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Піщанка Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області, через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ ТОВ "КОШЕЛЬОК" - 40842831, Код банку - 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", Номер рахунку - НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором № 3476713552-465524 від 17.09.2021 в розмірі 5 253,34 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту: 1 763,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 3 490,34 грн.; стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2026 року дану справу було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом було направлено запит до Студенянської сільської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

01 липня 2026 року на адресу суду від Студенянської сільської ради надійшла відповідь за вихідним № 55 від 01 липня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , з 21 серпня 2009 року.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 13 годину 00 хвилин 30 липня 2026 року.

В судове засідання 30 липня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» уповноваженого представника не направив, проте 29 липня 2026 року на адресу суду від представника позивача, який діє на підставі довіреності Гурського Г.Ю. надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), в якій представник просить суд закрити провадження у цивільній справі №142/472/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з відмовою від позову. В обгрунтування зазначає, що у провадженні Піщанського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа №142/472/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Після відкриття провадження у справі Відповідач добровільно задовольнив позовні вимоги. Згідно з вимогами п.1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з вимогами частин 1,3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 30 липня 2026 року, не з`явився, та на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067220924855, в якому відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено повістку про виклик до суду та ухвалу про відкриття провадження, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Будь-яких заяв, клопотань та відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд вданому судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви позивача про відмову від позову, приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, а провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід закрити, виходячи з наступного.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Такий висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В частині 3 статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 256 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), відповідно до якої закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно постанови КГС ВС від 17 травня 2022 року у справі № 5011-33/6567-2012, відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги й на закриття порушеного позивачем процесу.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позивач скористався своїм процесуальним правом відмовився від позовних вимог, суд приходить до висновку про можливість прийняття такої відмови та закриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно положень ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ч. 3 ст. 142 ЦПК України, відповідно яких, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Аналогічні положення містяться в п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", де зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, враховуючи, що провадження в даній справі закривається у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог, сплачений при зверненні до суду із зазначеною позовною заявою судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 49, 95, 96, 142, 255, 259-261 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір", суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Гурського Германа Юрійовича про відмову від позову, задовольнити.

Прийняти відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову і прийняття такої відмови судом.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: