Рішення № 138612369, 30.07.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/760/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участі секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020 в розмірі 11900,00 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 2849,78 грн, які складаються з: 2662,40 грн судового збору та 187,38 грн витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 25.10.2020 від позичальника первісному кредитору надійшла заявка на перекредитування. На підставі заявки між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 25.10.2020 укладено кредитний договір (оферти) №25.10.2020-010000298 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною зазначеного договору. Згідно заявки позичальника про перекредитування/зарахування та на підставі ст.601 ЦК України, позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 7000 грн за кредитним договором №25.10.2020-010000298 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 7000 грн за кредитним договором №12.10.2020-010000761 від 12.10.2020. Дана заява є частиною кредитного договору №25.10.2020-010000298. Отже, відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн. За цим договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 04.03.2026 утворилась заборгованість у розмірі 11900,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 7000,00 грн та за відсотками 4900,00 грн. Між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу №СЦ-060824-13 від 06.08.2024, відповідно до умов якого фактор має право набувати право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому клієнтом, згідно цього договору. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр №1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 . Отже, станом на дату подання даної позовної заяви, позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором №25.10.2020- 010000298 від 25.10.2020, укладеним між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 .

Позиція відповідача

Представником відповідача-адвокатом Вальчук А.В. подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, який мотивує тим, що позивач не надав доказів про наявність у нього прав на подання позову за кредитним договором. Вважає, що у копії документу, який позивач назвав договором факторингу №СЦ-060824-13 від 06.08.2024, в розділі 14 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін», не вказані посади представників сторін, що мають право укладати договори, та відсутні підписи сторін. На цьому місці документ містить чорний квадрат, відтак цей додаток не може бути належним доказом наявності у позивача прав подавати позов до відповідача. Також, вважає неналежними докази про боргові зобов`язання. Карточка субконто «Контрагенти, договори за 25.10.2020-23.12.2025» створена ТОВ «Споживчий центр» не є первинним документом, тому вона не має самостійної юридичної сили й не може виступати беззаперечним доказом, а є виключно внутрішнім інформаційним регістром бухгалтерського обліку, який відображає лише одностороннє бачення обліку на підприємстві. На картці відсутні підписи сторін. Картка формується автоматично в програмі й не містить двосторонніх підписів (як акт чи накладна), що дає змогу легко її підробити або змінити цифри. Зауважує, що проценти нараховуються, згідно оферти, не кожного дня, а в останній день повернення кредиту визначений договором. В заявці, копію якої надав до позову позивач зазначено, що кредит надається на строк 14 календарних днів або 28 календарних днів. Отже і нарахування процентів мало б відбуватись в останні дні кредиту, а саме через 14 або 28 днів після отримання кредиту, а не кожного дня як це зазначено в карточці субконто. Вважає, що позивач не довів сам факт укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем, оскільки окремі юридично значимі дії, які мали відбуватись по черзі одна за одною, були вчинені одночасно і підписані одним і тим же ідентифікатором. Це при тому, що вчинення кожної наступної дії напряму залежало від того чи була завершена попередня дія чи ні і без завершення попередньої неможна вчиняти наступну і змінювати їх черговість також не можна. Кожен наступний документ, який створює нові юридично значимі наслідки повинен підписуватись сторонами окремо, а не тим же ідентифікатором, який був уже застосований при підписанні попереднього документу. Крім того, до позовної заяви не надано жодного доказу, яким би підтвердився сам факт надання кредиту. Немає доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Немає доказів проведення зарахування взаємних вимог за попереднім кредитним договором, як це стверджує позивач. Ні акту проведення зарахування вимог між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр», ні первинних бухгалтерських документів про проведення такого зарахування.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області 26.05.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті на 30.07.2026 із викликом сторін.

Розгляд справи

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник-адвокат Вальчук А.В. подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Вимоги позову не визнають та просять відмовити в його задоволенні.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Встановлені судом обставини

Позивач обгрунтовує позовні вимоги укладенням кредитного договору (оферти) №25.10.2020-010000298 (а.с.6-13), 25.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 , шляхом підписання Заявки (а.с.9-13), що є невід`ємною частиною зазначеного договору. Згідно Заявки позичальника про перекредитування/зарахування, позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 7000,00 грн за кредитним договором №25.10.2020-010000298 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 7000,00 грн за кредитним договором №12.10.2020-010000761 від 12.10.2020.

Заяву позичальника про перекредитування/зарахування підписано одноразовим ідентифікатором: W2753.

Згідно основних умов договору: сума кредиту: 7 000 грн. 00 коп.; строк користування Кредитом за умовою "Короткий кредит": 14 календарних днів з дати отримання; строк користування Кредитом за умовою "Довгий кредит": 28 календарних днів з дати отримання; проценти за умовою "Короткий кредит": 1 960 грн. 00 коп, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка); проценти за умовою "Довгий кредит": 4 900 грн. 00 коп, що становить 70% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка); графік платежів за умовою "Короткий кредит": сума Кредиту 7 000 грн. 00 коп. та Проценти 1 960 грн. 00 коп. сплачуються до 08.11.2020 включно; графік платежів за умовою "Довгий кредит": сума Кредиту 7 000 грн. 00 коп. та Проценти 4 900 грн. 00 коп. сплачуються до 22.11.2020 включно;

Відповідно карточки субконто ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020, станом на 05.08.2024, заборгованість становить 11900,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7000,00 грн та за відсотками 4900,00 грн (а.с.14,15).

Як зазначено позивачем, 06.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу №СЦ-060824-13 (а.с.16-23), за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020 (а.с.24), станом на 04.03.2026 загальний розмір заборгованості становить 11900,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7000,00 грн та за відсотками 4900,00 грн.

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З метою захисту своїх прав позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» посилається на договір факторингу №СЦ-060824-13 від 06.08.2024, за яким йому Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» відступлено права вимоги за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Разом з тим, згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За положеннями ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18.

Згідно з ч.1ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Відтак, серед додатків до позовної заяви є копія документу, який позивач позиціонує договором факторингу №СЦ-060824-13 від 06.08.2024.

Цим документом позивач має намір підтвердити факт виникнення у нього права вимоги до позивача за кредитним договором №25.10.2020-010000298 від 25.10.2020. Однак, в розділі 14 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» не вказані посади представників сторін, що мають право укладати договори, та відсутні підписи сторін. Цей фрагмент документу закритий при копіюванні.

Зважаючи на такий стан копії договору суд приходить до переконання, що цей додаток не може бути належним доказом відступлення права вимоги.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За загальним правилом, встановленим у статтях 89, 264 ЦПК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено належність доказів належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсність обставини справи.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають знач для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому відповідно до частини 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем, попри заперечення відповідача, викладені у відзиві, не надано відповідь на відзив та не доведено належними та допустимими доказами факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Споживчий центр» до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» в заявленій сумі 11900,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували б факт укладення договору факторингу.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають, оскільки відсутність у позивача порушеного права чи законного інтересу є самостійною підставою для відмови в позові, і суд не зобов`язаний оцінювати інші докази по суті спору.

Відтак, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором задоволенню не підлягають.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 431702980, адреса: м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя : Верещинська Я. С.