Рішення № 138611761, 30.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. Справа № 924/519/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Фермерського господарства "Грац-Агро", селище Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Грейн", м. Київ

про стягнення 90 373,24 грн. заборгованості за договором від 30.12.2025,

представники сторін: не викликались;

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Грац-Агро", селище Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Грейн", м. Київ про стягнення 90 373,24 грн. заборгованості за договором від 30.12.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Музиці М.В.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2026 позов у справі №924/519/26 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

26.05.2026 до Господарського суду Хмельницької області від позивача надійшла заява від 25.05.2026 з доказами усунення недоліків позову, вказаних в ухвалі суду від 22.05.2026.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвала суду від 01.06.2026 надіслана сторонам в їхні електронні кабінети в ЄСІТС та отримана ними 01.06.2026, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні довідки про доставку.

Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов, жодних клопотань від нього не надходило.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, відтак, з врахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду спору, суд доходить висновку про розгляд справи №924/519/26 за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

30.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Грейн" (далі - покупець) та Фермерським господарством "Грац Агро" (далі - постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №155-12/25К (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу 3 класу (код товару 1005900000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2025 року, надалі іменований як "товар", в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

У п. 2.1 договору визначено кількість, ціну і загальну вартість товару, а саме: назва товару/код УКТ ЗЕД - кукурудза 3-го класу, кількість (+/- 10%) - 80000,00 кг, ціна разом 671999,90 з ПДВ.

Загальна вартість товару складає: 671999,90 грн. +/- 10% в т.ч. ПДВ.

Відповідно до 3.1 договору постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DАР відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолннці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом. Базис поставки DАР використовується з урахуванням умов, визначених в цьому договорі.

Строк постачання товару - 31.12.2025 року включно. Поставка товару партіями допускається (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.5 договору визначено, що датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та надання покупцю видаткової накладної на товар. Під терміном "залікова вага" розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в пункті 6.1. Договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата:

- 86 (вісімдесят шість) % вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку після підписання даного договору;

-14 (чотирнадцять) % вартості партії товару протягом 2 (двох) банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Згідно з п. 4.4 договору оплата товару партіями допускається. За згодою сторін допускається попередня оплата товару.

Відповідно до п. 11.1 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 645 523,11 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною від 31.12.2025 та товарно-транспортними накладними.

В свою чергу, відповідачем згідно платіжної інструкції від 12.01.2026 сплачено позивачу 55 5149,87 грн. за поставлений товар.

04.03.2026 прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної щодо поставки за договором.

З вищевикладеного, з огляду на непроведення повних розрахунків за поставлений позивачем товар, ФГ "Грац-Агро" звернувся до суду з даним позовом.

Позиція суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, 30.12.2025 між сторонами у справі укладено договір поставки сільськогосподарської продукції, на підставі якого позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 645523,11 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).

Пунктом 4.1 договору було передбачено, що оплата:

- 86 (вісімдесят шість) % вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку після підписання даного договору;

-14 (чотирнадцять) % вартості партії товару протягом 2 (двох) банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем належно виконано свої зобов`язання з поставки товару та реєстрації податкових накладних. Проте, відповідачем сплачено за товар лише 55 5149,87 грн. згідно платіжної інструкції від 12.01.2026, чим створено заборгованість в розмірі 90 373,24 грн.

Позаяк суду не надано доказів сплати вказаної суми, суд доходить висновку про необхідність її стягнення в судовому порядку.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, позов у справі №924/519/26 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Позивач також просить покласти на відповідача 20 000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №910/2158/23.

Вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у справі №924/519/26 позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги №03-05/26 від 12.05.2026, укладений між Фермерським господарством "Грац-Агро" (замовник) та Адвокатським бюро "Яцишина Анатолія Олександровича" (виконавець), згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець покладає на себе правової допомоги - комплексу юридичних послуг, а саме, що полягає у підготовці та поданні до суду позову щодо стягнення заборгованості щодо ТОВ "ВВТ Грейн" у суду першої інстанції та апеляції.

У п.3.1 договору сторонами узгоджено, що обсяг та вартість послуг виконавця за даним договором визначається в актах про надання правової допомоги та виконаних робіт. Загальна вартість робіт становить 20 000,00 грн.

15.05.2026 між позивачем та Адвокатським бюро "Яцишина Анатолія Олександровича" підписано акт про надання правової допомоги, за змістом якого адвокатом надано послуги з ознайомлення з наданими замовником документами, розробка правової позиції, підготовка та подання до Господарського суду Хмельницької області позову про стягнення заборгованості за договором поставки (20000,00 грн.). Згідно п. 4 акту, претензій до змісту та якості наданої правової допомоги у замовника немає.

Матеріалами справи підтверджується подання адвокатом Яцишиним А.О. в інтересах позивача позову у справі №924/519/26.

Суд в даному випадку враховує, що справа №924/519/26 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто, судові засідання не проводились; позовні вимоги ґрунтуються на одному договорі та підписаній сторонами видатковій накладній; відповідачем сума боргу не оспорюється, з чого у представника позивача відсутня необхідність у поданні додаткових заперечень/пояснень/доказів; у справі заявлено до стягнення лише основну заборгованість, що не потребувало здійснення додаткових розрахунків.

З викладеного, враховуючи, що юридична кваліфікація правовідносин, що є предметом спору, є нескладною та не вимагає великого обсягу надання адвокатом послуг, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та вони не підлягають розподілу на користь відповідача в заявленому розмірі.

Таким чином, з огляду на загальне правило розподілу судових витрат, та також критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ФГ "Грац-Агро" та покладення на відповідача 10 000,00 грн. понесених позивачем витрат на правову допомогу у справі №924/519/26. В іншій частині заяви суд відмовляє.

Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини позивача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Керуючись ст.ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРЕЙН" (01054, Україна, місто Київ, вулиця Гончара Олеся, будинок 35 квартира 6, код 38884893) на користь Фермерського господарства "Грац-Агро" (31440, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Стара Синява, вул. Шапко, буд. 1/2, код 44415338) 90 373,24 грн. боргу, 2 662,4 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, учасникам справи в ел. кабінети