Рішення № 138611014, 30.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2026Справа № 910/7218/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-МОНТАЖ ТА СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНБУД"

про стягнення 344 191,20 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ОХОРОНА-МОНТАЖ ТА СЕРВІС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНБУД" (далі - відповідач) про стягнення 344 191,20 грн, з яких: 286 826,00 грн сума боргу згідно Договору № 19275622М від 13.08.2025 та 57 365,20 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати робіт, поставки матеріалів та обладнання згідно Договору № 19275622М від 13.08.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

19.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7218/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/7218/26.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-МОНТАЖ ТА СЕРВІС" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНБУД" (далі - замовник) укладено Договір № 19275622М (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню системи охоронного захисту та/або поставки матеріалів та обладнання на об`єкті замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Петра Болбочана, буд. 8.

Згідно п. 4.2 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по даному Договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна Договору становить: 286 826,00 грн з ПДВ

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ціна Договору включає в себе:

- монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

- вартість матеріалів, обладнання та їх поставки, зазначені у додатку № 1 Специфікація, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, замовник перераховує виконавцю суму в розмірі 100% від вартості Договору, що передбачено графіком:

- замовник сплачує виконавцю 50% від вартості, передбаченої п. 2.1, в день підписання Договору у розмірі: 143 413,00 грн з ПДВ;

- замовник сплачує виконавцю 50% від вартості, передбаченої п. 2.1, протягом 3 (трьох) днів після підписання обома сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт у розмірі: 143 413,00 грн з ПДВ.

Строк виконання робіт: до 13.09.2025 включно, з урахуванням положень, передбачених п. 4.2.1. даного Договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору, роботи за цим Договором вважаються виконаними після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Виконавець надає замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт, а замовник протягом 2 (двох) днів підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти виконаних робіт не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти виконаних робіт вважаються підписаними, а дані роботи виконані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій в повному обсязі зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивачем було виконано монтажні та пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 286 826,00 грн з ПДВ, що підтверджується Актом № ЕР-1057 від 28.12.2025, який підписано лише виконавцем (представником позивача).

Враховуючи положення п. 4.3 Договору вказаний акт вважається такими, що підписано замовником.

Крім того, позивачем складено Рахунок на оплату № ЕР-1057 від 28.12.2025 на суму 286 826,00 грн з ПДВ.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем монтажні та пусконалагоджувальні роботи відповідно до Договору № 19275622М від 13.08.2025 становить 286 826,00 грн.

08.05.2026 позивач надіслав відповідачу Листа №08.05/1-2 щодо оплати заборгованості за виконані роботи та поставлене обладнання по Договору в розмірі 286 826,00 грн.

Відповідно до 5.2.1 Договору, замовник зобов`язаний вчасно та в повному об`ємі в терміни та на умовах, визначених даним Договором провести необхідні платежі й розрахунки за здійснені виконавцем послуги.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за виконані позивачем монтажні та пусконалагоджувальні роботи станом на час розгляду справи в суді матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-МОНТАЖ ТА СЕРВІС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНБУД" 286 826,00 грн заборгованості за виконані позивачем монтажні та пусконалагоджувальні роботи відповідно до Договору № 19275622М від 13.08.2025, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 57 365,20 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання сторонами умов цього Договору вони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обов`язків по Договору, замовник має сплатити на користь виконавця штраф, у розмірі 20% від ціни Договору, визначеної в п. 2.1 даного Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, у розмірі 20% від ціни Договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу у сумі 57 365,20 грн є арифметично правильною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 4 130,29 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 4 130,29 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНБУД" (Україна, 01103, місто Київ, вул.Менделєєва, будинок 12, прим. 94 оф. 2; ідентифікаційний код: 42750753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-МОНТАЖ ТА СЕРВІС" (Україна, 04215, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ, будинок 26; ідентифікаційний код: 43193121) 286 826,00 грн (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять шість гривень 00 коп.) заборгованості, 57 365,20 грн (п`ятдесят сім тисяч триста шістдесят п`ять гривень 20 коп.) штрафу та 4 130,29 грн (чотири тисячі сто тридцять гривень 29 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.07.2026.

Суддя Оксана ГУМЕГА