Ухвала суду № 138611002, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/1389/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» про розстрочення виконання рішення суду у справі

За позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права»

про стягнення 5.609.560,59 грн

Представники сторін:

від заявника (боржника): Чеховська Д.Р.;

від стягувача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26 позов Київської міської ради задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» грошові кошти у сумі 5.609.560 грн 59 коп. та судовий збір у розмірі 67.314 грн 73 коп.

17.07.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 розгляд вказаної заяви призначено на 29.07.2026.

22.07.2026 до Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява, в якій Київська міська рада повідомила, що не заперечує проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» про розстрочення виконання судового рішення та просила суд розглянути зазначену заяву за відсутності представника стягувача.

У судове засідання 29.07.2026 з`явився представник заявника (боржника), надав усні пояснення з приводу поданої заяви, просив суд її задовольнити.

Представник заявника у судове засідання 29.07.2026 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на такі обставини.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26 обгрунтована тим, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, визнає обов`язковість судового акту та має намір виконати його у добровільному порядку, однак одноразове виконання рішення суду у повному обсязі за наявних об`єктивних обставин є для Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» надмірно обтяжливим та може призвести до неможливості подальшої роботи боржника.

Зокрема, боржник пояснив, що 10 липня 2025 року російська федерація здійснила масований ракетний удар по містах України із застосуванням крилатих і балістичних ракет (Іскандер, Х-101), а також ударних безпілотників. Основним напрямком удару було місто Київ, найбільше руйнувань та падінь уламків було зафіксовано у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Оболонському, Подільському, Солом`янському та Шевченківському районах.

Внаслідок влучання БПЛА в чотириповерхову виробничо-складську будівлю корпусу №3 літера «В», яка є частиною ЦМК, якою користується боржник, сталася пожежа та руйнування, що підтверджується відповідним актом про пожежу від 10.07.2025 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.07.2025, кримінальне провадження 22025101110000801.

Для відновлення будівлі корпусу №3 літера «В» необхідно проводити капітальний ремонт.

Згідно з Науково-технічним звітом «Технічне обстеження частини конструкцій будівлі по об`єкту: «Нежитлова будівля за адресою вул. Шутова, 16 корпус 3 у м Києві» стан Будівлі корпусу №3 літера «В» є аварійним, рекомендований перелік ремонтно-відновлювальних робіт: - демонтувати обвалені залізобетонні конструкції за окремо розробленим проектом; - відновити пошкоджені залізобетонні конструкції за окремо розробленим проектом або, у випадку якщо відновлення є економічно недоцільним, - демонтувати за окремо розробленим проектом; - під час підсилення колон що просочені парафінподібними речовинами необхідно врахувати що наявність парафіну в бетону знижує адгезію з арматурою; - демонтувати пошкоджені пожежею стінові панелі - 6 шт.; - відновити пошкоджені конструкції стінових панелей: зачистити відшарований бетону, провести антикорозійну обробку арматури, відновити переріз конструкцій за допомогою ремонтних сумішей; - провести ревізію інженерних мереж відповідними ліцензованими організаціями та, у разі необхідності, відновити за окремо розробленим проектом. Орієнтовна вартість ремонтно-відновлювальних робіт Будівлі корпусу №3 літера «В» становить 95000000,00 грн.

Заявник пояснив, що будівля корпусу №3 літера «В» до 10.07.2025 надавалась ним у суборенду.

Площа пошкоджень будівлі корпусу №3 літера «В» складає 5000 кв.м., внаслідок неможливості використання Будівлі корпусу №3 літера «В» Товариство з обмеженою відповідальністю «Норми права» несе значні збитки, оскільки не отримує орендну плату за надання приміщень будівлі корпусу №3 літера «В» у суборенду.

Крім того, поряд з будівлею корпусу №3 літера «В» знаходиться трансформаторна підстанція, яка живить електроенергією весь Об`єкт нерухомості і яка була також пошкоджена внаслідок влучання БПЛА і внаслідок чого протягом майже 2 місяців не було електроенергії на території усього ЦМК.

Боржник пояснив, що він у серпні-вересні 2025 року витратив на ремонт трансформаторної підстанції, а саме на закупівлю кабелів, електричного обладнання, електромонтажні роботи 688670 грн.

Також боржником було профінансовано технічне обстеження будівлі корпусу №3 літера «В» за Договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №01/09 від 01 вересня 2025 року, вартість такого обстеження склала 200000,00 грн.

У вересні-жовтні 2025 року боржником було витрачено 350000,00 грн. на невідкладні ремонтно-відновлювальні роботи будівлі корпусу №3 літера «В», які включали в себе демонтаж металоконструкцій, очищення приміщень від сміття, демонтаж каркасів стін, та інші будівельні роботи, що підтверджується відповідним кошторисом, рахунками на оплату та платіжними інструкціями.

Крім того, 02 червня 2026 року російська федерація в черговий раз здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням безпілотників, ракет, в тому числі балістичних та протикорабельних (Іскандер-М, Циркон).

Внаслідок цієї атаки було три влучання у ЦМК (протикорабельна ракета Циркон та дві ракети Іскандер-М), які призвели до пожежі на об`єкті та значних руйнувань ЦМК - будівля корпусу №3 літера «В» була зруйнована повністю, були пошкодженні інші будівлі та виробничі приміщення ЦМК, обладнання, яке в них знаходилось, що призвело до тимчасового зупинення та суттєвого скорочення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права».

Також, у ніч на 15 червня 2026 року внаслідок масованої атаки рф сталися повторні руйнування ЦМК.

Таким чином, як вказує заявник (боржник), ним у результаті збройної агресії російської федерації понесено істотні фінансові збитки, а саме згідно зі зведеним кошторисом від 17.07.2026 сума збитків оцінюється у 92088299,00 грн. Боржник вимушений нести додаткові витрати на відновлення діяльності, ремонт Об`єкта нерухомості, відновлення систем забезпечення ЦМК, обладнання, оскільки постраждали не тільки Будівлі ЦМК, а й комунікації, асфальтове покриття. Внаслідок цих обставин значно зменшилась площа приміщень, які надаються заявником (боржником) у суборенду, обставини негативно вплинули на суборендарів, які почали розривати договори суборенди.

За наведених обставин боржник запропонував встановити наступний порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26: сплата заборгованості рівними щомісячними платежами у розмірі 467000,00 грн. протягом 12 місяців та останнім платежем у розмірі 472560, 59 грн; у разі включення до розстрочення судових витрат визначити їх сплату пропорційно протягом строку розстрочення або окремим останнім платежем.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги викладені заявником (боржником) підстави для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26 та враховуючи, що стягувач не заперечує щодо задоволення поданої заявником заяви, суд дійшов висновку частково задовольнити подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Норми права» заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26 (так як відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови).

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Норми права» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі №910/1389/26 відповідно до такого графіку:

- до 17.08.2026 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.09.2026 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.10.2026 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.11.2026 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.12.2026 - суму у розмірі 516.079,57 грн

- до 17.01.2027 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.02.2027 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.03.2027 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.04.2027 - суму у розмірі 516.079,57 грн

- до 17.05.2027 - суму у розмірі 516.079,57 грн,

- до 17.06.2027 - суму у розмірі 516.079,62 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 30.07.2026.

Суддя О.М. Спичак