Ухвала суду № 138610779, 20.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/90/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.07.2026 Справа № 908/2061/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали вих. № 0406/2061/01 від 04.06.2026, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 04.06.2026, (вх. № 12301/08-08/26 від 05.06.2026) Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя на бездіяльність головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манзенко Тетяни Леонідівни у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25

за позовом Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 61)

до відповідача Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)», (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1)

про стягнення 2 284 878,24 грн.

Особа, бездіяльність якої оскаржуються, Головний державний виконавець Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манзенко Тетяна Леонідівна, (70002, Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 4)

За участю представників сторін:

від скаржника (стягувача) Гусельников М.О., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1255284 від 30.07.2025;

від відповідача (боржника) не з`явився;

від органу ДВС Манзенко Т.Л., на підставі довіреності б/н від 22.12.2025 та Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (режимі відеоконференції)

від органу ДВС Усенко С.М., на підставі Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ

05.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя на бездіяльність головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манзенко Тетяни Леонідівни у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25, в якій скаржник просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Манзенко Тетяни Леонідівни у межах виконавчого провадження № 79758984.

2. Зобов`язати державного виконавця Манзенко Т. Л. невідкладно вжити заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для повного та фактичного виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2061/25 (виконавче провадження № 79758984) про стягнення заборгованості у розмірі 2 312 296,77 грн., а з урахуванням виконавчого збору у межах суми звернення стягнення в розмірі 2 543 526,44 грн.

3. Зобов`язати державного виконавця Манзенко Т. Л. усунути порушення шляхом вчинення наступних дій у межах виконавчого провадження за судовим наказом у справі №908/2061/25:

невідкладно виставити та направити до банківських установ АТ «ПУМБ» та АБ «УКРГАЗБАНК» платіжні інструкції на примусове списання грошових коштів із рахунків Боржника ДП «ПДКВС України (№ 55)» (ЄДРПОУ 08680075) та його відокремлених підрозділів для погашення заборгованості за наказом у сумі 2 312 296,77 грн.;

ініціювати примусове списання коштів у розмірі 11,8 млн.грн., які, за наявною інформацією, акумульовані на транзитних рахунках (рахунках зі спеціальним режимом) Боржника у зв`язку з процедурою припинення його діяльності, розпочатою 03.03.2026.

4. Зобов`язати державного виконавця вжити заходів щодо фізичного затримання, вилучення та передачі на реалізацію виконавчого провадження транспортних засобів Боржника: TOYOTA LAND CRUISER 200 (д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ); МАЗ 54323 (д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ); RENAULT DUSTER (д.н.з. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 ).

5. Зобов`язати державного виконавця накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, техніку, обладнання та інші активи відокремлених підрозділів (філій) Боржника для запобігання їх виведенню на користь третіх осіб: Філія «Полтавська (№ 9)» (код ЄДРПОУ: 45587342); Філія «Полтавська (№ 29)» (код ЄДРПОУ: 45590989); Філія «Кагарлицька (№ 115)» (код ЄДРПОУ: 45551379); Філія «Запорізька (№ 1)» (код ЄДРПОУ: 08680075); Філія «Чайка» (код ЄДРПОУ: 45577989); Філія «Біленьківська (№ 99)» (код ЄДРПОУ: 45734410).

6. Зобов`язати державного виконавця Манзенко Т.Л. вжити заходів щодо повернення та звернення стягнення на безпідставно перераховані з арештованого рахунку Боржника кошти в загальній сумі 801 677,96 грн.

7. Зобов`язати державного виконавця Манзенко Т.Л. ініціювати притягнення АБ «УКРГАЗБАНК» та його посадових осіб до відповідальності за проведення видаткових операцій за рахунком Боржника за наявності накладеного арешту коштів.

8. Витребувати від Боржника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» (ЄДРПОУ 08680075) документи, що стали підставою для перерахування коштів з арештованого рахунку № НОМЕР_7 , зокрема Договір № 55-26 від 25.02.2026 з усіма додатками, додатковими угодами, специфікаціями та накладними.

9. Витребувати у Боржника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» (ЄДРПОУ 08680075) та його відокремлених підрозділів (філій) документи про передачу, відчуження або продаж майна й активів за період з 01.07.2025 до теперішнього часу, у тому числі первинні документи, акти приймання передачі, договори та рішення щодо такого відчуження по кожній з філій Боржника.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2026 скаргу Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя на бездіяльність головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Манзенко Тетяни Леонідівни у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі № 908/2061/25 скаргу на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2026 строк розгляду скарги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 341 ГПК України продовжений до 15.07.2026, судове засідання відкладалося на 14.07.2026.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.07.2026, про що зазначено в протоколі судового засідання від 14.07.2026.

В судовому засіданні 14.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В судове засідання 20.07.2026 з`явилися представники стягувача (позивача) та органу ДВС, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 20.07.2026 приєдналися представники органу ДВС, представник стянувача (позивача) приймав участь в судовому засіданні безпосередньо в залі суду.

Представник боржника (відповідача) в жодне судове засідання з розгляду скарги не з`явився, про поважність причин неявки суд завчасно не попередив.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, всі ухвали суду у справі № 908/2061/25 щодо розгляду скарги на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 направлялися боржнику (відповідачу) до його Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення боржника (відповідача) про прийняття до розгляду скарги на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 таїї подальший розгляд.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, заслухавши думку представників скаржника та органу ДВС з приводу можливості вирішення скарги по суті в судому засіданні 20.07.2026, суд визнав за можливе вирішити по суті скаргу Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 в судовому засіданні 20.07.2026 за відсутністю представника боржника (відповідача) оскільки його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Подана Приватним підприємством «СТАЛЬ МН» скарга обґрунтована посиланням на норми ст., ст. 339, 339-1, 341, 343 ГПК України, ст., ст. 13, 18, 36, 52, 74, 76 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивована наступними обставинами: на виконанні Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Украхни (далі за текстом скорочено Вільнянський ВДВС) у головного державного виконавця Манзенко Тетяни Леонідівни перебуває виконавче провадження № 79758984 (Ідентифікатор доступу: 60ГАГГ979736), відкрите щодо примусового виконання наказу Господарського суду запорізької області від 02.12.2025 № 908/2061/25 про стягнення з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» на користь ПП «СТАЛЬ МН» 2 284 878 грн. 24 коп. основного боргу та 27 418 грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви. Скаржник зазначає, що державним виконавцем свідомо не вживається весь комплекс виконавчих дій, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», для забезпечення примусового виконання зазначеного судового наказу та реального стягнення активів боржника. Так, скаржник стверджує, що державний виконавець безпідставно не виставив платіжні інструкції до АТ «ПУМБ» та АБ «УКРГАЗБАНК» для списання 11,8 млн.грн., акумульованих на транзитних рахунках боржника у зв`язку з початком процедури припинення діяльності боржника, що є порушенням ч. 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, скаржник зауважує, що на рахунки боржника, відкриті в АБ «УКРГАЗБАНК», у тому числі на рахунок № НОМЕР_7 , накладено арешт постановою державного виконавця про арешт коштів боржника. Проте, за даними банківських виписок після накладення арешту за зазначеним рахунком проведено чотири банківські операції з призначенням платежу: «Сплата заборгованості за графіком згідно з Договором № 55-26 від 25.02.2026, Додаток 1», кожна у сумі 200 419,49 грн. (у тому числі ПДВ 20 % 40 083,90 грн.), на загальну суму проведених операцій 801 677,96 грн. Проведення зазначених банківських операцій за рахунком боржника за наявності накладеного на цей рахунок арешту є грубим порушенням ч. 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», що в умовах ліквідації боржника створює реальну загрозу втрати активів та невиконання рішення суду. Також державний виконавець ухиляється від виконання можливих примусових дій, передбачених статтями 18, 36 та 56 Закону України «Про виконавче провадження» по вилученню транспортних засобів (TOYOTA LAND CRUISER 200, МАЗ 54323, RENAULT DUSTER), які перебувають у розшуку з 02.09.2025. Згідно з офіційною відповіддю ГУНП в Запорізькій області від 02.03.2026 № 29168-2026 вказані транспортні засоби з 02.09.2025 і дотепер мають активний статус за категорією «Розшук ТЗ боржника державним виконавцем». Будь-яких постанов від державного виконавця про припинення розшуку цих автомобілів до органів поліції не надходило, що підтверджує тривалість та чинність їхнього розшуку. Попри це державний виконавець не вживає жодних реальних заходів для координації дій з органами поліції щодо їхнього фактичного затримання та вилучення. За наявною у скаржника інформацією, вказаними автомобілями (зокрема RENAULT DUSTER) продовжують відкрито та безперешкодно користуватися посадові особи боржника та системи Міністерства юстиції для особистих потреб, повністю ігноруючи їхній статус як арештованого майна. Крім того, державним виконавцем свідомо не застосовано положення ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на майно відокремлених підрозділів (філій) боржника. Разом із тим, наразі відбувається активне виведення ліквідного майна та фінансових активів боржника та його філій на загальну суму близько 2 млрд.грн. З урахуванням викладених обставин, на підставі ст. 18 та ст. 339-1 ГПК України, ст. 129-1 Конституції України, положень Закону України «Про виконавче провадження» скаржник просить суд скаргу на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 задовольнити, визнати бездіяльність державного виконавця протиправною; зобов`язати виконавця направити платіжні інструкції до банківських установ та ініціювати примусове списання коштів, вилучити транспортні засоби, накласти арешт на активи філій боржника та витребувати відповідні документи; вжити заходів щодо повернення та звернення стягнення на безпідставно перераховані з арештованого рахунку Боржника кошти в загальній сумі 801 677,96 грн.; зобов`язати державного виконавця ініціювати притягнення АБ «УКРГАЗБАНК» та його посадових осіб до відповідальності за проведення видаткових операцій за рахунком боржника за наявності накладеного арешту коштів.

Вільнянським ВДВС подані суду Заперечення на скаргу (вх. № 14956/08-08/26 від 09.07.2026 і вх. № 15586/08-08/26 від 16.07.2026), в яких державний виконавець проти скарги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» заперечує, вважає доводи, наведені в скарзі, безпідставними та необґрунтованими та просить суд в задоволені скарги відмовити. Свої заперечення мотивує наступним: на примусовому виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 79758984 за наказом Господарського суду Запорізької області № 908/2061/25 від 02.12.2025 про стягнення з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально виконавчої служби України (№ 55)» на користь ПП «СТАЛЬ МН» коштів у загальній сумі 2 312 296,77 грн. Виконавче провадження № 79758984 перебуває в складі зведеного виконавчого провадження № 78989715 та на теперішній час є 56-м у черзі задоволення вимог юридичних осіб. Станом на 09.07.2026 за виконавчим провадженням № 79758984 кошти не стягнуті, хоча державним виконавцем проводяться всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані у повному обсязі на фактичне виконання, при проведенні яких жодній зі сторін зведеного виконавчого провадження перевага не надається. Так, до складу зведеного виконавчого провадження входило 11 виконавчих проваджень, про стягнення на користь ПП «Сталь МН» заборгованості в загальному розмірі 17 022 601,54 грн. Наразі на виконані перебувають 11 виконавчих проваджень на залишок нестягнутої заборгованості на загальну суму стягнення 15 611 885,42 грн., за якими в рахунок часткової сплати заборгованості на користь стягувача стягнуто суму 1 410 716,12 грн. у період з листопада 2025 року по березень 2026 року. Списані 11.03.2026 з рахунків філій боржника кошти в сумі 1 151 443,30 грн. 01.04.2026 розподілені з урахуванням вимог статей 45-47 Закону України «Про виконавче провадження», в результаті чого частково задоволені вимоги ПП «Сталь МН» по 4 виконавчим провадженням на суму 345 567,99 грн. Кошти у сумі 345 567,99 грн. в повному обсязі 01.04.2026 перераховані стягувачу. Також за виконавчим провадженням № 79758984 з виконання наказу № 908/2061/25 від 02.12.2025 винесено ухвалу Господарського суду Запорізької області про забезпечення позову, яка 21.08.2025 надійшла на виконання Відділу та виконана. Державний виконавець зазначає, що 11.12.2025 за вх. № 6213/29.9-36 до Відділу від боржника надійшло повідомлення про відкриття рахунку в АБ «УКРГАЗБАНК», оскільки від АТ «ПУМБ» отримано повідомлення про відмову в підтриманні ділових відносин та від проведення фінансових операцій. 12.12.2025 за вих. № 53524 до АТ «ПУМБ» направлено запит (14.01.2026 за вих. № 694 і 05.02.2026 за вих. № 3167 повторно) щодо руху та залишку коштів на рахунках боржника. На запити державного виконавця від АТ «ПУМБ» надійшла відповідь за вх. № 1/29.9-36 від 04.03.2026, згідно якої з 31.12.2025 рахунок боржника НОМЕР_8 закритий на виконання прийнятого Банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, 26.11.2025 розпорядження про присвоєння діловим відносинам з ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» неприйнятно високого ризику та про відмову від їх подальшого підтримання шляхом розірвання договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів. Арештовані кошти ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» у сумі 11 812 768,27 грн. перенесені на внутрішньобанківський рахунок UA113348510000000029038136237. Ці кошти ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» у сумі 11 812 768,27 грн. арештовані за постановами про арешт коштів боржника Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за 14 виконавчими провадженнями на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області про забезпечення позовних вимог, які надходили на виконання Відділу у період з липня по серпень 2025 року включно. Відповідно, списання арештованих коштів 11 812 768,27 грн. по забезпеченню за зведеним виконавчим провадженням про стягнення коштів не можливе при наявності постанов про арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про забезпечення позовних вимог. 23.06.2026 з метою списання коштів з арештованих рахунків боржника до АТ «ПУМБ та АБ «УКРГАЗБАНК» направлені платіжні інструкції за ВП № 79758984. Списані кошти за зазначеними платіжними інструкціями на депозитний рахунок Відділу не надходили. Для вирішення питання щодо подальших дій виконавець звернувся до Національного банку України за роз`ясненням порядку списання цих коштів. Крім того, в межах зведеного виконавчого провадження, на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання виконавчих документів 22.08.2025, 08.09.2025, 15.09.2025, 16.09.2025, 13.10.2025, 05.12.2025, 12.12.2025, 26.12.2025 державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, які направлені через Систему до банків/надавачів платіжних послуг, які є суб`єктами інформаційної взаємодії за Порядком автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, що затверджений наказом МЮУ від 16.04.2019 № 1203/5, а також на паперових носіях до банків/надавачів платіжних послуг, які не є суб`єктами інформаційної взаємодії. 02.04.2026 до АБ «УКРГАЗБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «МОТОР-БАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Ощадний банк України», АТ «ПУМБ», АБ «Південний», АТ «Банк кредит Дніпро» направлено вимогу про рух коштів боржника за період з серпня по грудень 2025 року та за період з січня по квітень 2026 року. На сьогодні відповідь надано 21.04.2026 АТ «Ощадний банк України», згідно якої інформація щодо відкритих/закритих поточних, вкладних (депозитних) банківських рахунків відсутня. Щодо розшуку транспортних засобів боржника, виконавець посилається на винесення постанови від 02.09.2025 та внесення відповідних відомостей до підсистеми «Гарпун». Станом на час подання заперечень інформація від Національної поліції України про результати розшуку майна до Відділу не надходила. Також, 02.09.2025 з метою забезпечення примусового виконання державним виконавцем винесено постанову про арешт нерухомого майна боржника, відповідні данні відносно боржника внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Державний виконавець також спростовує доводи скаржника про здійснення видаткових операцій на суму 801 677,96 грн. з арештованих рахунків боржника через відсутність таких відомостей у матеріалах провадження. Аналогічно виконавець вказує на непідтвердженість інформації щодо незаконного відчуження майна та активів боржника. При вирішення скарги у справі № 908/2061/25 державний виконавець просить суд врахувати положення ст. 26 Закону України № 2713-IV від 12.09.2005 «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», яка прямо забороняє звернення стягнення на майно підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України. Таким чином, державний виконавець наполягає на тому, що розподіл частково стягнутих сум у зведеному провадженні здійснюється з дотриманням черговості, встановленої статтями 45-47 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем вчиняються всі можливі виконавчі дії для забезпечення реального примусового виконання судових рішень, а тому просить відмовити в задоволенні скарги стягувача у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи № 908/2061/25 і матеріали скарги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» на бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25, дослідивши представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що в липні 2025 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» про стягнення 2 284 878,24 грн. основного боргу за поставлений товар за договором купівлі-продажу № Г4/148-25 від 17.02.2025.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 справу № 908/2061/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 у справі № 908/2061/25 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» на користь Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» 2 284 878 грн. 24 коп. основного боргу та 27 418 грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.

02.12.2025 Господарським судом Запорізької області на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 у справі № 908/2061/25 видано відповідний наказ.

Статтями 129, 129-1 Конституції України передбачено, що обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства.

Вказані конституційні положення знайшли свою реалізацію у Господарському процесуальному кодексі України, а також Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, частиною першою статті 18 ГПК України та частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зокрема передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суди, здійснюючи відповідний контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації принципу обов`язковості судового рішення.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 названого Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

У частині 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з ч., ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт (ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»)

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

При цьому у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»)

Згідно з абз. 1, 3 п. 1 розділу VII Інструкції № 512/5 стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок). Основна та додаткова винагороди приватного виконавця перераховуються на рахунок приватними виконавцями для зарахування винагороди.

Крім того, відповідно до ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Як вбачається з вищенаведених положень Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із тим, що Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» в добровільному порядку не виконувало наказ Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 по справі № 908/2061/25, Приватне підприємство «СТАЛЬ МН» звернулося до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 по справі № 908/2061/25.

12.12.2025 головним державним виконавцем Вільнянського ВДВС Манзенко Тетяною Леонідівною на підстав ст., ст. 3, 4, 24 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79758984 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 по справі № 908/2061/25 про стягнення з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» на користь Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» 2 284 878 грн. 24 коп. основного боргу та 27 418 грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.

На теперішній час виконавче провадження ВП № 79758984 перебуває в складі зведеного виконавчого провадження ВП № 78989715 та, з урахуванням завершених виконавчих проваджень, станом на 16.07.2026 знаходиться у черзі на виконання 56-м серед юридичних осіб - стягувачів.

Постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП № 78989715 винесена державним виконавцем 02.09.2025. Останнє виконавче провадження приєднано до складу зведеного виконавчого провадження ВП № 78989715 23.06.2026.

Виконавче провадження за наказом у справі № 908/2061/25 ВП № 79758984 приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП № 78989715 постановою від 12.12.2025.

Станом на час постановлення судом даної ухвали за виконавчим провадженням ВП № 79758984 кошти з боржника не стягнуто.

З наданих державним виконавцем суду пояснень та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 78989715, боржником за яким є Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» (ЄДРПОУ 08680075), відкрито 99 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості на користь юридичних осіб, які відносяться до п`ятої черги задоволення вимог стягувачів, на загальну суму стягнення, з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, 47 080 374,68 грн., з яких:

- 62 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості у загальному розмірі 41 563 115,03 грн., з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, на користь юридичних осіб, які на цей час перебувають на примусовому виконанні у Відділі, та за якими частково стягнуто заборгованість в розмірі 6 447 429,29 грн.;

- 37 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 517 259,65 грн., з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, на користь юридичних осіб, які в жовтні та листопаді 2025 року завершені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Залишок нестягнутих коштів у зведеному виконавчому провадженні ВП № 78989715, з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, становить 34 989 255,85 грн.

Стягувачами за зведеним виконавчим провадженням є ПП «МЕТ ТЕХ КОМПАНІ», ПП «СТАЛЬ МН», ТОВ «Переробна компанія «Екомайстер», ВЧ НОМЕР_9 та Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО».

З досліджених судом матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що до його складу входило 11 виконавчих проваджень про стягнення на користь Приватне підприємство «СТАЛЬ МН» коштів в загальному розмірі 17 022 601,54 грн. На даний час перебувають на виконанні 11 виконавчих проваджень на залишок нестягнутої заборгованості на загальну суму стягнення 15 611 885,42 грн., за якими в рахунок часткової сплати заборгованості на користь стягувача стягнуто суму 1 410 716,12 грн. у період з листопада 2025 року по березень 2026 року.

Списані 11.03.2026 з рахунків філій боржника кошти в сумі 1 151 443,30 грн. 01.04.2026 розподілені з урахуванням вимог статей 45-47 Закону України «Про виконавче провадження», в результаті чого частково задоволені вимоги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» по 4 виконавчим провадженням на суму 345 567,99 грн. Кошти у сумі 345 567,99 грн. в повному обсязі 01.04.2026 перераховані стягувачу.

Вказане свідчить про те, що державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження вчиняються виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на фактичне та повне виконання відповідних судових рішень, при проведенні яких жодній зі сторін зведеного виконавчого провадження перевага не надається.

Зокрема, за зведеним виконавчим провадженням ВП № 78987915, до складу якого входили виконавчі провадження, які на сьогодні завершено відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», за якими на запити в АСВП отримано інформацію, що становить банківську таємницю стосовно наявності та/або стану рахунків/ електронних гаманців, встановлено діючі банківські рахунки боржника, до банку направлено платіжні інструкції, з метою списання коштів на погашення боргу. Кошти які надійшли на рахунок з обліку з депозитних сум Відділу стягнуто шляхом списання з арештованого рахунку боржника за платіжними інструкціями, розподілені та перераховані в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 78989715.

Також судом встановлено, що на електронний запит державного виконавця (у ВП № 78921967) до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів від 22.08.2025 встановлено інформацію, що за боржником зареєстровано транспортні засоби.

З метою забезпечення примусового виконання судових наказів державним виконавцем 02.09.2025 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме:

1) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

2) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ;

3) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 ,

на яку накладено електронний підпис об 14:32 годині відповідно до Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством юстиції України 05.02.2018 за № 140/31592, та постанову про арешт рухомого майна боржника, відповідні данні відносно боржника внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

06.03.2026 за вих. № 60 державним виконавцем до Відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області направлено запит щодо внесення відомостей про розшук відповідних транспортних засобів за постановою про розшук від 02.09.2025 до підсистеми «Гарпун».

У відповідь на лист виконавця № 60 від 06.03.2026 Запорізьке районне управління поліції відділення № 2 листом від 24.03.2026 повідомило, що вказані транспортні засоби згідно бази даних «Гарпун» перебувають у розшуку з 02.09.2025. Інформація щодо результатів здійснення розшуку від поліції до Відділу не надходила.

Отже, вказаним спростовуються доводи скаржника щодо невжиття державним виконавцем заходів по розшуку автотранспортних засобів, належних боржнику.

Також в межах виконавчого провадження ВП № 78921967, яке також входить до складу зведеного виконавчого провадження ВП № 78989715, постановою від 02.09.2025 державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме майно за зведеним виконавчим провадженням ВП № 78989715.

Крім цього, після отримання інформації від ПП «МЕТ ТЕХ КОМПАНІ» щодо наявного майна боржника державним виконавцем вживалися заходи щодо розшуку та арешту такого майна боржника за адресами його філій, про що свідчать Доручення від 23.10.2025 у ВП № 79324412 щодо проведення відповідними територіальними органами Державної виконавчої служби перевірок майна боржника за адресами його філій «Кагарлицька (№ 115)», «Полтавська (№ 9)», «Полтавська (№ 29)», його опису та арешту. Відповіді на доручення державного виконавця не теперішній час до Відділу не надходили.

Судом встановлено, що сам боржник 19.11.2025 направляв скаргу на дії державного виконавця Т.Манзенко на адресу начальника відділу С.Усенко, в якій зазначав, що державним виконавцем стягнуто грошових коштів за виконавчими провадженнями на виконання рішень господарського суду з рахунків боржника у банках на загальну суму 10 917 138,34 грн. Вказане безумовно свідчить про вжиття державним виконавцем передбачених законом заходів для виконання відповідних судових рішень в межах зведеного виконавчого провадження.

Листом від 27.02.2026 боржник повідомляв орган виконання про те,що його майно перебуває у державній власності та використовується виключено для виконання його завдань. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається в силу приписів Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», а тому примусова реалізація цього майна суперечитиме чинному законодавству України, у зв`язку з чим вважав здійснене виконавцем накладення арешту на це майно не відповідатиме завданням виконавчого провадження та просив зняти раніше накладені арешти в межах зведеного виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем з метою забезпечення виконання виконавчих документів винесено постанови про арешт коштів боржника від 22.08.2025, 03.09.2025, 08.09.2025, 15.09.2025, 16.09.2025, 13.10.2025, 05.12.2025, 12.12.2025, які направлені стягувачам, боржнику та до установ банків для виконання.

26.12.2025 з метою забезпечення виконання рішення суду винесено постанови про арешт коштів Філії «Запорізька (№ 1) державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55), Філії «Полтавська (№ 9) державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55), Філії «Полтавська (№ 29) державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55), Філії «Кагарлицька (№ 115) державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55), Філії «Чайка» державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55), Філії «Біленьківська (№ 99) державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55), які направлені через Систему до банків/надавачів платіжних послуг, які є суб`єктами інформаційної взаємодії за Порядком автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, що затверджений наказом МЮУ від 16.04.2019 № 1203/5, а також на паперових носіях до банків/надавачів платіжних послуг, які не є суб`єктами інформаційної взаємодії, з посиланням накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках,що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

26.12.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника за 58 виконавчими документами за зведеним виконавчим провадженням

Крім того, державним виконавцем неодноразово направлялися запити до установ банків, зокрема до АБ «УКРГАЗБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «МОТОР-БАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Ощадний банк України», АТ «ПУМБ», АБ «Південний», АТ «Банк кредит Дніпро», щодо отримання інформації, яка становить банківському таємницю: листи за однаковим номером: ЗВП № 78989715 від 12.12.2025, 05.02.2026, 02.04.2026, щодо руху та залишку коштів і рахунків, що належать боржнику, за період з серпня по грудень 2025 року та за період з січня по квітень 2026 року.

Листом АТ «ПУМБ» від 19.02.2026 № КНО-07.8.5/2648БТ повідомив орган виконання про статус рахунків боржника ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» та порядок списання коштів, вказавши, що рахунок боржника було закрито 31.12.2025 за ініціативою банківської установи як суб`єкта первинного фінансового моніторингу у зв`язку з присвоєнням діловим відносинам неприйнятно високого ризику. Арештований залишок коштів у розмірі 11 812 768,27 грн. перенесено на внутрішньобанківський рахунок банку. Вказані кошти обтяжені арештами згідно з 16 постановами органу державної виконавчої служби. З них 14 постанов винесено на виконання ухвал суду про забезпечення позову в інтересах окремих стягувачів. Також банк повідомив про наявність відкритих рахунків відокремлених підрозділів боржника (філій «Запорізька (№ 1)» та «Біленьківська (№ 99)»), на які накладено арешт. На рахунку філії «Запорізька (№ 1)» наявні кошти в сумі 1982,51 грн., на рахунку філії «Біленьківська (№ 99)» залишок відсутній. Банк вказав, що у 14 судових справах, де застосовувалися заходи забезпечення позову, ухвалено рішення по суті та відкрито нові виконавчі провадження, за якими до банку надійшли нові постанови про арешт тих самих коштів. З огляду на дублювання обтяжень, АТ «ПУМБ» зобов`язує державного виконавця перевірити чинність первинних постанов про забезпечення позову та зняти попередні арешти перед тим, як направляти нові платіжні інструкції про примусове списання коштів.

21.04.2026 АТ «Ощадний банк України» надав державному виконавцю відповідь, згідно якої інформація щодо відкритих/закритих поточних, вкладних (депозитних) банківських рахунків боржника відсутня.

Листами від 14.04.2026 № 9555 та від 16.04.2026 Вільнянський ВДВС звертався до Національного банку України із ідентичними за змістом запитами про надання роз`яснень щодо визначення порядку (механізму) примусового списання державним виконавцем грошових коштів боржника Державного підприємства Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» в сумі 11 812 768,27 грн., які акумульовані та перенесені на внутрішньобанківський рахунок АТ «ПУМБ» НОМЕР_10 . Орган державної виконавчої служби зазначав, що вказані кошти обтяжені попередніми арештами, накладеними в межах 14 виконавчих проваджень на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області про забезпечення позову в період з липня по серпень 2025 року. За інформацією банківської установи від 04.03.2026 списання цих коштів за платіжними інструкціями виконавця у зведеному виконавчому провадженні ВП № 78989715 є неможливим за наявності арештів, застосованих як захід забезпечення позову. Державний виконавець просив регулятора роз`яснити порядок дій для здійснення списання вказаної арештованої суми для задоволення вимог стягувачів з огляду на те, що у відповідних господарських справах вже ухвалені судові рішення по суті та видані накази про стягнення.

У відповідь на вказане звернення органу виконання НБУ листом від 16.04.2026 № 9692 надав відповідь, в якій констатував відсутність компетенції щодо надання роз`яснень органам державної виконавчої служби з питань, які виникають у сфері виконавчого провадження. Вказаний висновок обґрунтовано положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України щодо меж повноважень органів державної влади та статтями 6, 7 Закону України «Про Національний банк України», які визначають вичерпний перелік функцій регулятора. Правовий режим обтяжених коштів визначено приписами ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якими накладення та зняття арешту здійснюється виключно за постановою державного чи приватного виконавця або за рішенням суду. Відповідно до пункту 80 розділу V вказаної Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг № 163, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022, використання арештованих коштів забороняється до моменту надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався відповідний арешт, або до отримання належних документів про зняття арешту. Згідно з пунктами 12, 27 розділу І Інструкції № 163, у разі надходження платіжної інструкції за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для виконання якого накладено первинний арешт, надавач платіжних послуг відмовляє у її прийнятті до виконання за умови відсутності на рахунку інших (неарештованих) коштів. Відповідно до частин першої та другої статті 44 Закону України «Про платіжні послуги», про факт відмови у прийнятті платіжної інструкції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно повідомити ініціатора із обов`язковим зазначенням причин та посиланням на відповідні норми законодавства.

Також в матеріалах справи наявний лист Національного Банку України від 02.07.2026 № 14-0006/62042, адресований адвокату Гусельникову М. О. (представнику стягувача у даній справі) за наслідками розгляду низки його скарг, в якому НБУ роз`яснив, що він, реалізуючи компетенцію, визначену статтями 7, 55 Закону України «Про Національний банк України» та статтею 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. Відповідно до приписів Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.12.2017 № 276, та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, звернення або скарги адвокатів не належать до визначених нормативно-правовими актами підстав для проведення інспекційних перевірок банківських установ чи для застосування до них заходів впливу. Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника та реалізації заходів щодо арешту коштів регламентується розділами IV та V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163. Згідно з пунктом 82 розділу V вказаної Інструкції, арешт, накладений на кошти, не припиняється у разі закриття рахунку за ініціативою платника або надавача платіжних послуг. За умови надходження платіжної інструкції на примусове списання коштів з рахунку, за яким раніше обліковувалися арештовані кошти і який було закрито, надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити виконання такої платіжної інструкції. Норми пункту 12 розділу І Інструкції № 163 зобов`язують надавача платіжних послуг приймати до виконання платіжну інструкцію за умови її належного оформлення та відсутності законних підстав для відмови у прийнятті. Надавач платіжних послуг наділений правом відмовити у прийнятті до виконання платіжної інструкції за наявності таких умов: заповнення обов`язкових реквізитів з порушенням вимог законодавства або внутрішніх правил платіжної системи; відсутність передбачених законодавством супровідних документів; подання інструкції з порушенням законодавства України або неможливість її виконання відповідно до чинного законодавства. У разі відмови у прийнятті платіжної інструкції надавач платіжних послуг несе обов`язок негайно повідомити про це ініціатора із обов`язковим зазначенням причин відмови та посиланням на відповідні норми законодавства України. Інформування ініціатора щодо невиконання інструкції здійснюється в електронній формі засобами дистанційної комунікації. Приписи Закону України «Про виконавче провадження» наділяють виконавців повноваженнями щодо вжиття заходів притягнення до відповідальності посадових осіб банків у разі невиконання ними законних вимог виконавця. Вирішення спорів, а також оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб банківських установ підлягає розгляду виключно у судовому порядку згідно зі статтею 55 Конституції України та статтями 15, 16 ЦК України.

Також матеріали зведеного виконавчого провадження містить чисельні скарги адвоката Гусельникова М.О., як представника стягувачів на бездіяльність державного виконавця, адвокатські запити та щодо вчинення тих чи інших виконавчих дій на адресу керівника Вільнянського ВДВС, Міністерства юстиції України, яким надавалися відповіді щодо стану здійснення виконавчих дій та не встановлено суттєвих порушень.

З іншого боку матеріали зведеного виконавчого провадження містять також і відомості про відкриття кримінальних проваджень слідчими органами на підставі звернень боржника за фактом вчинення безпідставного стягнення державним виконавцем коштів з його рахунків на суму 10,9 млн. грн.

Підсумовуючи викладене суд констатує, з 31.12.2025 рахунок боржника в АТ «ПУМБ» НОМЕР_8 закритий на виконання прийнятого Банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, 26.11.2025 розпорядження про присвоєння діловим відносинам з ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» неприйнятно високого ризику та про відмову від їх подальшого підтримання шляхом розірвання договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів. Арештовані кошти ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» у сумі 11 812 768,27 грн. перенесені на внутрішньобанківський рахунок UA113348510000000029038136237. Ці кошти ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» у сумі 11 812 768,27 грн. арештовані за постановами про арешт коштів боржника Вільнянського ВДВС за 14 виконавчими провадженнями на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області про забезпечення позовних вимог, які надходили на виконання Відділу у період з липня по серпень 2025 року включно.

Виконавець вчиняв дії, спрямовані на списання вказаних коштів, шляхом направлення платіжних інструкцій до АТ «ПУМБ» та АБ «УКРГАЗБАНК» (банківської установи, в якій боржником в грудні 2025 року відкрито рахунок), зокрема 23.04.2026 та 23.06.2026. Зазначені платіжні інструкції відхилені банківськими установами. Відхилення інструкцій АТ «ПУМБ» мотивовано наявністю на рахунку коштів, арештованих за іншим документом про арешт, який у порядку надходження до банку є першим у черзі.

Таким чином, неможливість списання коштів зумовлена наявністю пріоритетних арештів у порядку забезпечення позову та застосуванням банком норм фінансового моніторингу, а не пасивністю виконавця.

Отже, доводи стягувача щодо повної бездіяльності державного виконавця щодо вчинення дій по примусовому списанню коштів з банківських рахунків боржника для погашення заборгованості за виконавчим провадженням ВП № 79758984 у справі № 908/2061/25 спростовуються фактом направлення державним виконавцем платіжних вимог та запитів про рух коштів до установ банків, зокрема до АБ «УКРГАЗБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «МОТОР-БАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Ощадний банк України», АТ «ПУМБ», АБ «Південний», АТ «Банк кредит Дніпро», запитів до Національного банку України щодо роз`яснення порядку списання вказаних коштів.

Разом із тим, в матеріалах справи також наявна відповідь АТ «ПУМБ» від 10.07.2026 № КНО-56.3.2/51022, адвокату Гусельникову М. О. (представнику стягувача у даній справі) за наслідками розгляду низки його звернень, в якій Банк роз`яснив наступне: належні ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» кошти у сумі 11 812 768,27 грн. перенесені на внутрішньобанківський аналітичний рахунок №UA113348510000000029038136237 разом з усіма арештами, що перебувають на виконанні Банку згідно з постановами про арешт коштів Боржника, прийнятих Вільнянським ВДВС. 23.04.2026 до Банку через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП) надійшла платіжна інструкція Вільнянського ВДВС про списання 35 229 418,47 грн. з внутрішньобанківського аналітичного рахунку №UA113348510000000029038136237, на якому зберігаються належні ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» кошти на суму 11 812 768,27 грн. У реквізити «Призначення платежу» цієї платіжної інструкції Вільнянського ВДВС зазначено, що примусове списання коштів здійснюється за виконавчим провадження ВП №79324412, відкритим на підставі наказу Господарського суду Запорізької області, виданого 16.09.2025 у справі № 908/1678/25. 24.04.2026 вказана платіжна інструкція Вільнянського ВДВС на примусове списання коштів повернута без виконання у зв`язку з тим, що Банк вже арештував належні Боржнику 11 812 768,27 грн., що знаходяться на внутрішньобанківському рахунку № НОМЕР_10 , для забезпечення виконання постанов про арешт, прийнятих виконавчою службою за іншими виконавчими провадженнями. Причини та правові підстави повернення без виконання платіжної інструкції Вільнянського ВДВС кошти на рахунку арештовані за іншими документами про арешт, які у порядку надходження до Банку є першими у черзі, і на рахунку немає інших, крім арештованих коштів (пункт 8 розділу І, пункт 69 розділу IV та пункт 80 розділу V Інструкції НБУ № 163 від 2907.2022).

З комплексного аналізу законодавчих та регуляторних положень, які закріплені, зокрема, у статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», пункті 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, а також у статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункті 8 розділу І, пункті 69 розділу IV та розділі V Інструкції НБУ № 163 від 29.07.2022, слідує, що у процедурах накладання арештів та примусового списання коштів з рахунків боржників за виконавчими провадженнями, банківські установи реалізовують виключно технічні функції. Банки накладають арешти на кошти клієнтів боржників на підставі постанов органів державної виконавчої служби, що приймаються у межах відповідного виконавчого провадження. Після накладання арешту банки зобов`язанні забезпечити примусове списання коштів саме за тим виконавчим провадженням, по якому власне і був накладений арешт. Кошти, арештовані на рахунку боржника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тією ж постановою про арешт, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання від органів виконавчої служби постанови про зняття арешту з коштів. Банки у разі надходження платіжної інструкції стягувача за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на рахунку немає інших, крім арештованих, коштів зобов`язаний відмовити в прийнятті такої платіжної інструкції до виконання.

З наявної Зведеної відомості про усі постанови Вільнянського ВДВС про арешт коштів ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)», що перебувають на виконанні Банку з зазначенням сум арештованих коштів по кожній постанови про арешт. У цій зведеній відомості про стан виконання Банком постанов про арешт коштів ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» чітко слвдує, що належні Боржнику кошти на суму 11 812 768,27 грн., що знаходяться на внутрішньобанківському рахунку № НОМЕР_10 , арештовані для забезпечення виконання постанов про арешт Вільнянського ВДВС лише за наступними виконавчими провадженнями: ВП № 78785933 (справа № 908/2091/25); ВП № 78743149 (справа № 908/1386/25); ВП № 78722638 (справа № 908/1413/25); ВП № 78722751 (справа № 908/1354/25); ВП № 78722860 (справа № 908/1415/25); ВП № 78784088 (справа № 908/1420/25); ВП № 78783428 (справа № 908/2071/25); ВП № 78782636 (справа № 908/2071/25); ВП № 78785836 (справа № 908/1355/25); ВП № 78921417 (справа № 908/2093/25); ВП № 78921169 (справа № 908/2070/25).

Для виконання всіх інших постанов Вільнянського ВДВС про арешт по іншим виконавчим провадженням належних Боржнику коштів на суму 11 812 768,27 грн., що зберігаються на внутрішньобанківському рахунку №UA113348510000000029038136237, недостатньо.

Банківські установи можуть приймати платіжні інструкції виконавчої служби на примусове списання коштів боржників лише по тим виконавчим провадженням, по яким вже був накладений арешт. Банківські установи згідно з пунктом 8 розділу І, пункту 69 розділу IV та пункту 80 розділу V Інструкції НБУ № 163 від 29.07.2022 не мають права приймати до виконання платіжні інструкції виконавчої служби для примусового списання коштів боржників по іншим виконавчим провадженням, по яким арешти не були накладені внаслідок відсутності коштів на рахунку боржників.

Саме тому у разі надходження платіжних інструкцій Вільнянського ВДВС про примусове списання коштів Боржника, що зберігаються на внутрішньобанківському рахунку №UA113348510000000029038136237, по іншим виконавчим провадженням, ніж ті, по яким накладені арешти, Банк вимушений повертати такі платіжні інструкції без виконання.

Банк повернув без виконання платіжну інструкцію Вільнянського ВДВС від 23.04.2026 про списання 35 229 418,47 грн. за виконавчим провадження ВП № 79324412 з внутрішньобанківського аналітичного рахунку №UA113348510000000029038136237, оскільки на цьому рахунку зберігаються належні ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» кошти на суму 11 812 768,27 грн., які арештовані на підставі постанов Вільнянського ВДВС для забезпечення виконання інших виконавчих проваджень, а саме: ВП78785933, ВП78743149, ВП78722638, ВП78722751, ВП78722860, ВП78784088, ВП78783428, ВП78782636, ВП78785836, ВП78921417 та ВП78921169.

Враховуючи все вище викладене у сукупності суд дійшов висновку, що доводи скаржника про невчинення виконавцем дій із примусового списання коштів у розмірі 11 812 768,27 грн. з рахунків боржника в АТ «ПУМБ» є частково обґрунтованими з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.08.2025 у справі № 908/2061/25 в забезпечення виконання рішення суду по справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 284 878 грн. 24 коп.

18.09.2025 на адресу господарського суду від Вільнянського ВДВС надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 78921340 від 09.09.2025, згідно якої накладено арешт на грошові кошти ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 284 878 грн. 24 коп. на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.08.2025 у справі № 908/2061/25.

Отже, виконання судового рішення у справі № 908/2061/25 забезпечене накладеним арештом, а тому державний виконавець має вчинити всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для забезпечення списання грошових коштів з внутрішньобанківського аналітичного рахунку №UA113348510000000029038136237, оскільки на цьому рахунку зберігаються належні ДП «Підприємство ДКВС України (№ 55)» кошти, які арештовані на підставі постанов Вільнянського ВДВС для забезпечення виконання рішень суду.

Проте, в матеріалах справи наявна виставлена державним виконавцем АТ «ПУМБ» платіжна інструкція № 5653 від 23.06.2025 на суму 2 284 878,24 грн. про стягнення належних боржнику коштів з призначенням платежу: «Стягнення; виконання виконавчого документа, наказ № 908/2061/25, виданий Господарським судом Запорізької області».

За зазначеною платіжною інструкцією кошти на рахунок Вільнянського ВДВС не надійшли. Згідно повідомлення Банку та журналу результату опрацювання платіжних інструкцій виконавчого провадження (списання) - «кошти на рахунку арештовані за іншим документом про арешт, який у порядку надходження до банку платника є першим у черзі, і на рахунку немає інших, крім арештованих, коштів.»

Не зважаючи на те, що виконання судового рішення у справі № 908/2061/25 забезпечене накладеним арештом на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.08.2025 у справі № 908/2061/25, державним виконавцем не вчинені необхідні дії для з`ясування причин не списання Банком належних боржнику коштів за забезпеченим виконавчим документом та забезпечення реального виконання наказу суду у справі № 908/2061/25.

Щодо доводів скаржника про невжиття заходів із вилучення транспортних засобів боржника суд зазначає, що виконавцем 02.09.2025 винесено постанову про розшук вказаного майна, відповідні дані внесено до бази даних «Гарпун». Станом на час розгляду скарги інформація від органів Національної поліції щодо результатів розшуку та виявлення транспортних засобів до відділу державної виконавчої служби не надходила. У межах виконавчого провадження фактичне вилучення транспортного засобу виконавцем можливе виключно після його виявлення та тимчасового затримання поліцейськими. Відсутність результатів розшуку з боку уповноважених органів Національної поліції не утворює складу протиправної бездіяльності державного виконавця.

Доводи скаржника про не звернення стягнення на активи відокремлених підрозділів (філій) боржника спростовуються наявними у матеріалах зведеного виконавчого провадження постанов від 26.12.2025 про арешт коштів філій

Разом з тим, звернення стягнення виконавцем на майно підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України прямо заборонено положеннями статті 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», а тому вимоги стягувача про зобов`язання виконавця накласти арешт на техніку, обладнання та інші активи філій боржника суперечать законодавству України.

Твердження скаржника про незаконне здійснення видаткових операцій з арештованих рахунків боржника на суму 801 677,96 грн. та відчуження активів не підтверджені будь-якими належними, достовірними та допустимими доказами, а тому є безпідставними та необґрунтованими.

Заявлені у скарзі вимоги щодо зобов`язання державного виконавця вжити конкретних виконавчих дій, в тому числі ініціювати притягнення посадових осіб АБ «УКРГАЗБАНК» до відповідальності та витребування від боржника первинної бухгалтерської документації за договорами, витребування реєстраційних документів, що стали підставою для внесення змін до ЄДР щодо припинення діяльності боржника (які не є обов`язковими заходами примусового виконання рішення про стягнення коштів у розумінні статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») виходять за межі повноважень суду в порядку контролю за виконанням судових рішень, оскільки суд не може підміняти державного виконавця у виборі конкретних заходів примусового виконання, якщо виконавець діє в межах законодавства.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України», від 27.07.2004 по справі «Ромашов проти України», від 19.03.1997 «Горнсбі проти Греції» зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15.10.2009).

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

З вище викладеного вбачається, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних («Артіко проти Італії», рішення від 13.05.1980). Особливо це стосується права на доступ до правосуддя в світлі того демократичному суспільстві право на справедливий суд, а саме: не сподівання, що справа не лише буде розглянута, але й державна влада буде дотримуватися прийнятого судом у відповідній справі остаточного рішення, буде діяти з урахуванням встановлених в ньому юридичних фактів і прав осіб та забезпечуватиме таким чином виконання рішення суду.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття «майна» охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (Постанова Європейського Суду у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

Таким чином, матеріалами зведеного виконавчого провадження підтверджується здійснення державним виконавцем певної сукупності передбачених Законом виконавчих дій: накладення арештів на рахунки боржника та його філій, виставлення платіжних інструкцій, ініціювання розшуку майна. Однак, державним виконавцем не вжито всього передбаченого Законом комплексу заходів примусового виконання рішення суду.

З огляду на те, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, беручи до уваги ненадання органом ДВС доказів вчинення всіх дій, необхідних для виконання рішення суду у справі № 908/2061/25, суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості скарги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН».

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» у справі № 908/2061/25 та вважає, що найбільш ефективним способом захисту права скаржника на виконання судового рішення в даному випадку буде саме зобов`язання державного виконавця вжити заходів по примусовому списанню коштів боржника в АТ «ПУМБ» в рахунок погашення заборгованості за наказом Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 по справі № 908/2061/25 у сумі 2 284 878 грн. 24 коп. основного боргу та 27 418 грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, забезпечених на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.08.2025 по справі № 908/2061/25.

Керуючись ст., ст. 234, 235, 342-343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Скаргу Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя на бездіяльність головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манзенко Тетяни Леонідівни у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 задовольнити частково.

2. Зобов`язати головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манзенко Тетяну Леонідівну вжити заходів по примусовому списанню коштів боржника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)», (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 08680075) в АТ «ПУМБ» в рахунок погашення заборгованості за наказом Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 по справі № 908/2061/25 у сумі 2 284 878 грн. 24 коп. основного боргу та 27 418 грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, забезпечених на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.08.2025 по справі № 908/2061/25.

3. В іншій частині в задоволенні скарги Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя на бездіяльність головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Манзенко Тетяни Леонідівни у виконавчому провадження № 79758984 у справі № 908/2061/25 відмовити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Вільнянському відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання. (ст. 345 ГПК України)

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46. «Гаряча» телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2026.

Суддя Н.Г. Зінченко

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.