Рішення № 138610735, 30.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/55/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 Справа № 908/1255/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу 908/1255/26

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38)

про стягнення грошових коштів.

Процесуальні дії по справі.

26.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1481/08-07/26 (документ сформований в системі Електронний суд 26.05.2026) Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 105614,02 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.05.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1255/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1255/26, присвоєно справі номер провадження 6/55/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1255/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1255/26 від 01.06.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 01.06.2026 о 12 год. 23 хв. (позивачем) та 01.06.2026 о 12 год. 25 хв. (відповідачем), про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

05.06.2026 до суду від Запорізької міської ради надійшла заява про забезпечення позову (вх. №12302/08-08/26, сформована в підсистемі Електронний суд 04.06.2026), якою позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 37891543, місце знаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла, будинок 244а), а саме: адмінбудівля інв. №4/5 літ. В, площею 147,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубинського Павла, будинок 244а, в межах суми заявлених позовних вимог, а саме:105 614, 02 гривень.

Ухвалою суду від 08.06.2026 у задоволенні заяви Запорізької міської ради (вх. №12302/08-08/26 від 05.06.2026) про забезпечення позову відмовлено.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 01.07.2026 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 30.07.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» є власником нерухомого майна, а саме недобудована прибудова до виробничого цеху А літ. А2, недобудована будівля виробничого цеху літ А1, цілісний майновий комплекс, що включає виробничий цех літ. А, майстерня літ. Б, адмінбудівля інв. № 4/5 літ. В, трансформаторна підстанція інв. № 5/5 літ. Г, склад інв. № 14/5 літ. Д, прохідна інв. № 13/5 лід. Е, склад літ. К, паркан №1, ворота №2,3,4,5,6, естакада №8, залізнична колія №7, навіс літ. О, споруда масло станції літ. У, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павла Чубинського, 244-А. Такі об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці загальною площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, яка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.

Позивач стверджує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (або іншої особи) земельної ділянки загальною 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павла Чубинського, 244-А не зареєстровані.

З урахуванням наведеного, позивач зазначає про безоплатне та безпідставне використання Відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності в період з 01.01.2025 по 24.06.2025.

Відповідно до витягу № НВ-23000369202025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.05.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029, становить 14 530 622,60 грн.

На підставі вказаного витягу Запорізькою міською радою складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування Відповідачем вказаною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2025 по 24.06.2025. Так, за розрахунком позивача, з урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем за користування земельною ділянкою (105080,00 грн), розмір недоотриманих позивачем доходів складає 105 614,02 грн, які просить стягнути з відповідача.

У відзиві (вх. №12446/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 05.06.2026) відповідач визнав позовні вимоги про стягнення недоотриманого доходу в розмірі 105 614,02 грн. Посилаючись на положення ст. 130 ГПК України просив при ухваленні рішення стягнути з відповідача 50% суми судового збору.

Також зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі №908/1619/25 стягнуто з ТОВ «Запорожкранстрой» на користь Запорізької міської ради, дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 в розмірі 1 102 962 грн 33 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 235 грн 00 коп. Постановою Центрального апеляційного господарського суду по справі 908/1619/25 від 18.03.2026 року рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025р. у справі № 908/1619/25 змінено в частині розміру стягнутих сум доходів, отриманих від безпідставно набутого майна на землю та судового збору за подання позову. З ТОВ «Запорожкранстрой» стягнуто на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 в розмірі 1 372 923,04 грн та судовий збір за подання позову у сумі 16 475,08 грн. У подальшому ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі 908/1619/25 від 13.04.2026 заяву ТОВ «Запорожкранстрой» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 по справі № 908/1619/25 задоволено частково. Постановлено розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 по справі № 908/1619/25 в сумі 1 176 791,18 грн терміном на 4 (чотири) місяці, зі сплатою щомісячно рівними частинами. Відповідно до платіжних інструкцій №1421 від 05.05.2026 та №1512 від 04.06.2025 зобов`язання щодо сплати стягнутої за рішенням суду суми боргу відповідачем виконуються належним чином.

З урахуванням положень ст. 331 ГПК України відповідач просить суд врахувати майновий стан, який встановлений ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2026 у справі №908/1619/25 та відстрочити виконання рішення в даній справі до 07.09.2026.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 476943713 від 13.05.2026) Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» є власником нерухомого майна, а саме: недобудована прибудова до виробничого цеху А літ. А2, недобудована будівля виробничого цеху літ А1, цілісний майновий комплекс, що включає виробничий цех літ. А, майстерня літ. Б, адмінбудівля інв. № 4/5 літ. В, трансформаторна підстанція інв. № 5/5 літ. Г, склад інв. № 14/5 літ. Д, прохідна інв. № 13/5 лід. Е, склад літ. К, паркан №1, ворота №2,3,4,5,6, естакада №8, залізнична колія №7, навіс літ. О, споруда маслостанції літ. У, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павла Чубинського, 244-А, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 4226 від 16.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В.

Нерухоме майно, належне відповідачеві, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029, площею 2,8958 га.

Власником такої земельної ділянки є Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 445022288 від 25.09.2026), за відповідачем 30.06.2025 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 на підставі договору оренди від 25.06.2025, строк: 9 років 11 місяців 3 дні, дата закінчення дії: 28.05.2035.

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

28.11.2018 Запорізькою міською ради прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Відповідно до п. 15 Додатку до такого рішення річний розмір орендної плати за використання інших земельних ділянок м. Запоріжжя, не змінився та встановлений у 3% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з Витягом від 30.05.2025 № НВ-2300369202025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 складає 14 530 622,60 грн.

За інформацією Департаменту фінансової та бюджетної політики (лист №06.1-14/1866 від 23.09.2025), за період з 01.01.2025 по 31.07.2025 ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» до бюджету Запорізької міської територіальної громади в цілому сплачено загальну суму 105 080,00 грн, а саме: 17.01.2025 - 13 500,00 грн, 03.03.2025 - 15 116,00 грн, 31.03.2025 рік - 15 116,00 грн, 30.04.2025 рік - 15 116,00 грн, 29.05.2025 рік - 15 116,00 грн, 27.06.2025 рік - 15 116,00 грн, 29.07.2025 рік - 16 000,00 грн.

За розрахунком Запорізької міської ради, орендна плата за землю за період 01.01.2025 24.06.2025 складає 210694,02 грн: за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 181 632,78 грн; за період з 01.06.2025 по 24.06.2025 29061,24 грн.

Ураховуючи часткову оплату відповідачем грошових коштів у спірному періоді в загальній сумі 105 080,00 грн, недоотриманий дохід за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» земельною ділянкою площею 2,8958 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0029, за адресою: м. Запоріжжя, Павла Чубинського, 244-А, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2025 по 24.06.2025 за розрахунком позивача складає 105 614,02 грн (181 632,78 грн + 29 061,24 грн 105 080,00 грн).

Доказів перерахування грошової суми, заявленої до стягнення, матеріали справи не містять.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 загальною площею 2,8958 га, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Павла Чубинського, буд. 244а, цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобний і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як установлено судом, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павла Чубинського, 244-А на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 4226 від 16.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції станом на 16.12.2011) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З матеріалів справи судом установлено, що у спірний період (з 01.01.2025 по 24.06.2025) між відповідачем та Запорізькою міською радою договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 не був укладений.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат, він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Відтак, у період з 01.01.2025 по 24.06.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 площею 2,8958 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Павла Чубинського, буд. 244-А перебувала у користуванні відповідача у зв`язку з розташуванням на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності.

Ураховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у вказаний період за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення у спірний період позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 284 Податкового кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування уповноважені встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів.

ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3).

В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить три відсотки.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

З наведеного вбачається, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 не змінився та становить три відсотки від нормативної грошової оцінки. З прийняттям рішення Запорізької міської ради №103 від 04.12.2024 «Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», річний розмір орендної плати за користування іншими земельними ділянками м. Запоріжжя не змінився та так само становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.

За даними витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-2300369202025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029 становить 14 530 622,30 грн.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).

Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-2300369202025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 30.05.2025 відповідає додатку 17 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147.

З урахуванням вищенаведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:044:0029, площею 2,8958 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Павла Чубинського, 244-А, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2025 по 24.06.2025.

Згідно з указаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2025 по 24.06.2025 з урахуванням часткової оплати складає 105 614,02 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.

У даній справі господарським судом установлено, що ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2025 по 24.06.2025 за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила грошові кошти у вигляді орендної плати, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача.

У відзиві на позов (вх. №12446/08-08/26 від 08.06.2026) ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» визнав позовні вимоги в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 105 614,02 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

З положень ч. 4 ст. 191 ГПК України вбачається, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відзив, в якому зазначено про визнання позову в сумі 105614,02 грн підписано представником відповідача адвокатом Швецем Дмитром Івановичем, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 23.06.2025 серія АР №1223223, виданого згідно договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.01.2025. В ордері зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Суд уважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ». З урахуванням наведеного, суд на підставі ч. 2 ст. 46, ст. 191, ч. 6 ст. 236 ГПК України дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем, а саме про стягнення суми 105 614,02 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, визнання позову відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до 07.09.2026 суд зазначає таке.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ч. ч.1, 3-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що питання про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Підставою для відстрочення, розстрочення зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення / відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тобто, можливість розстрочення / відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому судове рішення про розстрочення / відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Оскільки заборгованість, яка стягується судовим рішенням на користь позивача, становить «майно» останнього у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд у кожному конкретному випадку повинен встановити, чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем не надано належних доказів, які свідчать про наявність особливих та виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, як визначено статтею 331 ГПК України.

Подані відповідачем докази (постанова Верховного Суду від 06.05.2026 у справі №908/1619/25, ухвала Господарського суду Запорізької області від 13.04.2026 у справі №908/1619/25, платіжні інструкції про часткове погашення суми боргу, стягнутої за рішенням суду по справі №908/1619/25) не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту утруднення або неможливості виконання рішення суду в цій справі, оскільки наведені позивачем підстави для відстрочення виконання рішення суд має оцінити у кожній справі індивідуально.

Так, викладені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про надання відстрочення виконання рішення суду (сплата на користь позивача отриманого безпідставно набутого майна за період користування землею з 03.04.2017 по 31.12.2024 в розмірі 1 176 791,18 грн) не є винятковими та такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у даній справі.

Відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; доказів, що вказують на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду, або інших належних доказів неможливості сплати грошових коштів на користь позивача в строк до 07.09.2026.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів винятковості обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, суд уважає, що відстрочення виконання рішення у даному випадку суперечитиме завданням господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» про відстрочення виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення не перешкоджає відповідачеві повторно звернутися до суду з таким клопотанням після усунення обставин, що зумовили відмову у його задоволенні, або клопотанням про розстрочення виконання судового рішення.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи, що відповідач у поданому відзиві до початку розгляду справи по суті визнав позов про стягнення суми 105614,02 грн в повному обсязі, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого при поданні позову судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, враховуючи приписи статті 129 ГПК України, інша частина судового збору в розмірі 1331,20 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи 37891543) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 206, отримувач ГУК у Зап. Обл/ТГ м.Запоріжжя/24060300, код отримувача 37941997, Банк отримувача Казначейство України, код платежу 24060300 «Інші надходження», номер рахунку (IBAN) UA318999980314090544000008479) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2025 по 24.06.2025 в розмірі 105 614,02 грн (сто п`ять тисяч шістсот чотирнадцять гривень 02 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖКРАНСТРОЙ» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи 37891543) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 206, код отримувача 02140892, Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок (IBAN) UA058201720344270024000034816) судовий збір за подання позову в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 206) з Державного бюджету України суму 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 коп.) судового збору, перерахованого за платіжною інструкцією № 759 від 22.05.2026 на суму 2662,40 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 30.07.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Федько О.А.