Ухвала суду № 1386095, 16.01.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому після зміни позовних вимог просив визнати незаконними дії в/ч А-2374 щодо невиплати йому відсоткову надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України, передбачену Указом Президента України № 389/2003 від 05.05.03 р., стягнути з в\ч А-2374, правонаступником якого є в/ч 0704, недовиплачену відсоткову надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України у розмірі 1258,8 грн.

Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 25.05.07 р. по справі № 2-а-1-2007 позов був задоволений, визнані незаконними дії військової частини А-0704 щодо відмови позивачу в зарахуванні до стажу безперервної календарної військової служби строкової служби в період з 11.11.79 р. по 28.09.81 р., відповідач зобов'язувався перерахувати стаж безперервної військової служби для виплати надбавки з урахуванням попередньої військової служби до звільнення в запас. Також на користь позивача стягнуто з військової частини А-0704 Міністерства оборони України, розташованої в м. Васильків-3 Київської області (код 24978957) недосплачену відсоткову набавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірі 1258,8 грн.

Перший відповідач, військової частини А-0704, не погодився з постановою суду і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану постанову і вирішити питання по суті. В чому відповідач вважає вирішення питання по суті в апеляційній скарзі не вказано, але в поясненнях в судовому засіданні представник відповідача визначив, що новим судом рішенням суд апеляційної інстанції має відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Указом Президента України від 05.05.03 р. № 389/2003р "Про надбавки військовослужбовцям ЗС України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", Міністру оборони України було надано право встановлювати умови та порядок виплати надбавки за безперервну військову службу ЗС України. Згідно даного Указу Президента України Міністр оборони України видав Наказ від 26.05.03 р. № 149, який встановлював розмір надбавки за вислугу років. Міністр оборони згідно Указу Президента України визначав розмір виплати надбавки за безперервну військову службу своїми розпорядженнями (телеграмами).

Зазначений наказ, як нормативно-правовий акт Міністерства оборони України, пройшов у Міністерстві юстиції правову експертизу на відповідність чинному законодавству і зареєстрований у Міністерстві юстиції 28.05.03 р. за № 411/7732.

Позивач в період з 11.11.79 р. по 28.09.81 р. проходив строкову військову службу, а в період з 01.06.82 р. по 15.02.06 р. проходив дійсну військову службу. Згідно п. 3.1.6. Інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.03 р., строкова військова служба зараховується до стажу безперервної військової служби для виплати надбавки військовослужбовцям у разі прийняття військовослужбовця на службу за контрактом, або направлення на навчання у військові навчальні заклади, без звільнення в запас.

Другий відповідач, фінансово-економічне управління Повітряних Сил України, підтримав доводи апеляційної скарги. Представник другого відповідача в судове засідання не явився, заявивши клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Третя особа, відділення Державного казначейства в Богодухівському районі Харківської області, своєї думки щодо вимог апеляційної скарги не виказала, її представник в судове засідання не явився.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши судове рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснень представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач з 11.11.79 р. по 28.09.81 р. та з 01.06.82 р. по 15.02.06 р. проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України.

На день прийняття Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.03 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну військову службу» він проходив військову службу у військовій частині А-2374 м. Богодухів Харківської області. Грошове забезпечення за безперервний військовий стаж йому нараховувалось і виплачувалось цією військовою частиною. Правонаступником цієї військової частини є військова частина - А-0704.

Відповідно довідки про виплату розміру відсоткової надбавки за весь період безперервної служби у Збройних Силах України з дня прийняття Указу Президента України позивачу за період з липня 2005 р. по березень 2006 р. була нарахована сума 11090,4 грн., а фактично виплачена сума 9971,76 грн. Різниця становить 1118,64 грн.

В березні 2006 р. позивачу виплачена сума 700,79 грн. - 70% надбавки з розрахунку безперервної військової служби понад 20 років. На березень 2006 р. безперервна служба в нього була понад 25 років. Надбавка повинна виплачуватися у розмірі 90%. Різниця становить 140,16 грн. (20%).

Загальна сума, яку позивачу повинен виплатити відповідач, становить 1258,8 грн.

Як випливає з пояснень позивача і це не заперечувалося представником першого відповідача, зменшення суми виплати виникло у зв'язку з незарахуванням до безперервного стажу період строкової військової служби з 11.11.79 р. по 21.09.81 р. Тому безперервний стаж було зменшено військовою частиною .

Колегія суддів погоджується з посиланнями суду першої інстанції на те, що згідно Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.03 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України... за безперервну військову службу» Міністерству оборони України надано право встановлювати надбавку за безперервну службу в залежності від стажу служби. Ця надбавка повинна сплачуватись з 1 травня 2003 року (ст. 2 Указу) за рахунок та в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України. При цьому встановлений граничний розмір цієї надбавки, а саме: при стажі служби понад 5 років - до 10%; понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90 відсотків до грошового забезпечення. Тобто Міністром оборони України в телеграмах, згідно яких виплачувалась надбавка позивачу, вказаний розмір надбавки в межах, передбачених Указом Президента.

Відповідно п. 3.3 Інструкції «Про порядок і умови виплати що місячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.03 р. в редакції, що діяла станом на січень 2005 р., стаж безперервної календарної військової служби військовослужбовців, звільнених у запас, обчислюється з урахуванням попередньої служби до звільнення у запас, якщо військовослужбовці прийняті (призвані) повторно на військову службу не пізніше ніж через один рік після звільнення в запас.

Згідно витягу з послужного списку ОСОБА_1 після звільнення в запас 28.09.81 р. він був знову прийнятий на службу з 01.06.82 р., тобто перерва в службі становить 8 місяців, а тому строк служби з 11.11.79 р. по 28.09.81 р. повинен зарахуватися до безперервного стажу для виплати надбавки військовослужбовцям.

Крім того, за даними наказу № 7пм від 15.02.06 р. безперервний стаж (пільговий) позивача на вказану дату становить 26 років 8 міс. Тобто нарахування надбавки військова частина за період з 1 липня 2005р. по 31 березня 2006р. повинна була нараховувати із розрахунку безперервного стажу понад 25 років, а не понад 20 років.

Згідно рішення Міністра оборони України, яке доведено до військ телеграмою від 30.03.05 р. № 248/8/99, за березень-листопад 2005 р. щомісячна надбавка за безперервну військову службу особам зі стажем служби понад 25 років виплачувалась в розмірі 85%, а з грудня 2005 р. згідно рішення Міністра оборони України, доведеного до військ телеграмою від 27.12.05 р. № 248/9/384 - в максимальних розмірах.

До матеріалів справи позивачем надана копія довідки № 78 від 09.03.06 р., в якій вказано, що позивачу за січень та лютий 2006 р. надбавка за безперервний стаж служби виплачувалася в розмірі 90%.

Представник першого відповідача наполягав на тому, що дана довідка є недійсною, оскільки від цієї ж дати існує інша довідка, в якій ці виплати вказані в розмірі 70%. Проте суд не приймає як доказ дані твердження, оскільки першим відповідачем всупереч приписам п. 2 ст. 71 КАС України не доведено належним чином законність вказаної довідки, датованої тою ж датою і зареєстрованої за № 79. Також представником першого відповідача не надані пояснення наявних розбіжностей в довідках і їх документальне обґрунтування.

В зв'язку з вищевикладеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що недоплата позивачу військовою частиною А-2374 суми 1258,8 грн. є незаконною та вказана сума підлягає стягненню з військової частина А-0704, яка є правонаступником і відповідає в повному обсязі за всі майнові зобов'язання ліквідованої військової частини А-2374.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, підстав для скасування постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 25.05.07 р. по справі № 2-а-1-2007 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 164, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А-0704 на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 25.05.2007 року по справі № 2-а-1-2007р. - залишити без задоволення.