Рішення № 138609334, 27.07.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/99/26

Номер провадження № 2/699/528/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

У січні 2026 року акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2020 року між сторонами укладено кредитний договір № 20117285051, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов вказаного договору виникла кредитна заборгованість, що станом на 24.11.2025 року складає 31 316,79 грн, з яких: 18 939,17 грн заборгованість за кредитом; 12 377,62 грн заборгованість процентами.

09.02.2022 року між сторонами укладено кредитний договір № 1002089965001, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 29 900,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов вказаного договору виникла кредитна заборгованість, що станом на 24.11.2025 року складає 37 754,73 грн, з яких: 25 950,22 грн заборгованість за кредитом; 6,84 грн заборгованість за процентами; 11 797,67 грн заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) ОСОБА_1 на адресу місця проживання, яку вона зазначила в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість нею погашена не була.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами у розмірі 69 071,52 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає. Зазначає, що працівник банку під приводом з`єднання двох кредитів дала їй на підпис папери з кредитом у розмірі 29 900,00 грн, про які вона не знала, грошові кошти з картки не знімала. Щодо договору від 07.11.2020 року, то не знала про підвищення кредитного ліміту, тому кошти витрачала і повертала за можливості. При цьому надала виписку про рух коштів на рахунку.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

07.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою № 20117285051 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої підтвердила, що прийняла публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 12).

На виконання умов договору відповідачу на відкритий у банку рахунок встановлено кредитний ліміт у розмірі 3 000,00 грн, який у подальшому неодноразово збільшувався, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту (а.с. 23).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами, строк кредитування 12 місяців з правом продовження, стандартна процентна ставка складає 47,88 %, реальна річна процентна ставка складає 47,88 (а.с. 13).

Відповідно до виписки по особовому рахунку за період з 07.11.2020 року до 13.07.2026 року ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами (а.с. 70).

09.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою

№ 1002089965001 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої підтвердила, що прийняла публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 10).

На виконання умов договору відповідачу надано кредит в розмірі 29 900,00 грн на споживчі цілі строком на 24 місяці зі сплатою 0,010 % річних та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22 %.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами, процентна ставка відсотків річних складає 0,010 %, реальна річна процентна ставка відсотків річних 55,7218 % (а.с. 11 ).

Позивач АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 29 900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.55851859.72730.8810 від 09.02.2022 року (а.с. 24).

Відповідач, в свою чергу, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, наслідок чого виникла кредитна заборгованість, що станом на 24.11.2025 року за договором № 20117285051 від 07.11.2020 року складає 31 316,79 грн, з яких: 18 939,17 грн заборгованість за кредитом, 12 377,62 грн заборгованість процентами; за договором № 1002089965001 від 09.02.2022 року складає 37 754,73 грн, з яких: 25 950,22 грн заборгованість за кредитом, 6,84 грн заборгованість за процентами, 11 797,67 грн заборгованість за комісією.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 було надіслано письмову вимогу (повідомлення) про наявну заборгованість в розмірі 69 071,50 грн та про добровільне виконання зобов`язань, яка залишена останньою без реагування (а.с. 21).

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга статті 642 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Встановлено, що кредитор виконав свої зобов`язання згідно з умовами кредитного договору, однак, як вбачається з досліджених доказів, відповідачем умови кредитного договору не виконані, в передбачений кредитним договором строк грошові кошти не повернуто.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 20117285051 від 07.11.2020 року складає 31 316,79 грн, з яких: 18 939,17 грн заборгованість за кредитом, 12 377,62 грн заборгованість процентами (а.с. 26).

Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1002089965001 від 09.02.2022 року складає 37 754,73 грн, з яких: 25 950,22 грн заборгованість за кредитом, 6,84 грн заборгованість за процентами, 11 797,67 грн заборгованість за комісією (а.с. 24).

Таким чином, всупереч умов кредитних договорів відповідач свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 11 797,67 грн суд зазначає наступне.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначений правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно із заявою № 1002089965001 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідачу надано кредит в розмірі 29 900,00 грн на споживчі цілі строком на 24 місяці зі сплатою процентів у розмірі 0,010 % річних, комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22 %.

При цьому в договорі № 1002089965001 від 09.02.2022 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу, та за які АТ «ПУМБ» встановлена щомісячна комісія за управління кредитом.

Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг та погодження їх зі споживачем при укладенні договору № 1002089965001 від 09.02.2022 року, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом (обслуговування кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи вищевикладене, возовні вимоги в частині заявлених вимог про стягнення комісії в розмірі 11 797,67 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості за кредитними договорами в розмірі 57 273,85 грн суду не надано, заперечення відповідача щодо позовних вимог в цій частині не спростовують наданих позивачем доказів, тому суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 96 від 14.01.2026 року.

У зв`язку з частковим задоволенням позову (82,92 %), на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 207,66 грн.

На підставі статей 204, 525, 526, 536, 626-629, 634, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитними договорами

№ 20117285051 від 07.11.2020 року та № 1002089965001 від 09.02.2022 року в розмірі 57 273,85 грн (п`ятдесят сім тисяч двісті сімдесят три гривні вісімдесят п`ять копійок).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 207,66 грн (дві тисячі двісті сім гривень шістдесят шість копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ 04070; номер засобів зв`язку: (044) 231-7199.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст рішення суду складено 30.07.2026 року.

СуддяМельник А.В.