Ухвала суду № 138608686, 29.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2612/26

провадження № 6/619/289/26

УХВАЛА

іменем України

29 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 02.06.2026 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.06.2026, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором позики №74648775 в розмірі 24 114,70 грн.; сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

До суду звернулась з заявою відповідачка ОСОБА_1 , у якій просить суд розстрочити виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 червня 2026 року у справі за позовом ТОВ «ДЕАЛФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості строком на 12 (дванадцять) місяців. Встановити графік погашення заборгованості у загальному розмірі 29 777,10 грн рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) наступних місяців, починаючи з липня 2026 року (перший платіж) та закінчуючи червнем 2027 року включно, шляхом щомісячної сплати у розмірі 2 481,43 грн до 25 числа кожного місяця. Вказуючи на те, що згідно з офіційними відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків від 24.06.2026 та відомостями з довідок ОК-5 і ОК-7 від 23.06.2026, її загальний нарахований дохід (заробітна плата) за весь 2025 рік становив 119 267,55 грн, а чистий дохід (після вирахування податків та зборів) склав лише 91 698,17 грн. Таким чином, середньомісячний чистий дохід становить близько 7 641,00 грн. У 2026 році матеріальний стан істотно не змінився: за період з січня по квітень 2026 року нарахований дохід склав 58 258,31 грн. Вказує, що за такого рівня доходів одноразове стягнення суми 29 777,10 грн. є абсолютно неможливим, оскільки її офіційний дохід не дає можливості цього зробити.

Сторони у судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно, причини неявки суду не відомі.

Вирішуючи питання про можливість розгляду заяви за відсутністю учасників провадження суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце судового засідання, встановлений ч. 2 ст. 435 ЦПК України десятиденний строк розгляду заяви, положення ст. 223 ЦПК України, а також те, що неявка учасників провадження не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в України.

Частиною першою статті 18 ЦПК передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 3 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 435 ЦПК, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

У відповідності до ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч.7 ст.435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені підстави для розстрочення виконання судового рішення, з урахуванням долучених доказів на підтвердження майнового стану заявниці, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та наявність підстав для розстрочення виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02.06.2026 у справі за №619/2612/26 строком на один рік, починаючи з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2481,43 гривень з дати набрання ухвалою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.267,435 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 02.06.2026 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Розстрочити виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02.06.2026 у справі за №619/2612/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, строком на один рік, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили, рівними частинами щомісячними платежами 2481 грн. 43 коп. щомісячно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. В. Калиновська