Рішення № 138608014, 28.07.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/981/26

Провадження 2/193/660/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 липня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ТОВ «Юніт Капітал» до відповідача ОСОБА_1 згідно вимог якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200769 від 16.09.2025 у розмірі 22556,99 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 16.09.2025 ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 200769 на суму 13514,00 грн. у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора 0de1abdf. Кредитор своє зобов`язання виконав надавши кредитні кошти відповідачу. Однак відповідач належним чином не виконав своїх обов`язків щодо повернення коштів, тому за ним рахується заборгованість у розмірі 24656,99 грн, із яких 13514,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 8441,99 грн заборгованості за відсотками, 601,00 грн заборгованості за комісією, 2100 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи). При цьому, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах позову позивачем не заявляються, у звязку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22556,99 грн. .

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу № 10102025, згідно з яким перший відступив останньому право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно вказаною ухвалою витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, у володільця АТ КБ «Приватбанк», щодо належності банківського рахунку відповідачу, та переказу грошових коштів на його рахунок тощо.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з`явилася, поважність причин своєї неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву не скористалася.

Відповідно до ст. 191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 16.09.2025 ОСОБА_1 в електронній формі уклав з ТОВ "ФК "Кредіплюс" договір про споживчий кредит №200769, який підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0de1abdf, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6 договору, який становить 98 днів, з 16.09.2025 по 23.12.2025, надати позичальнику грошові кошти в сумі 13 514,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6 договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором (п. 2.1). Кредит надається не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: у розмірі 6516,70 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №194927 від 05.08.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 3483,66 грн. на №рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3513,64 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3). Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. (п. 2.4). Комісія за надання кредиту становить 3513,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору… (п. 2.5).

Денна процентна ставка 11962,63 грн./13514,00 грн/98 днів*100%= 0,9033%/день. (п. 2.7.1). Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 31300,48 % річних. (п. 2.8).

Про те, що картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 свідчить повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 24.07.2026. Згідно якого повідомлено, що 16.09.2025 було зарахування коштів на суму 3483,66 грн.. В підтвердження надано виписку по № картки НОМЕР_2 за період з 16.09.2025 по 21.09.2025.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором №200769 від 16.09.2025 утворилась заборгованість у ОСОБА_1 , яка утворилась станом на 01.05.2026 та становить 24656,99 грн., із яких 13514,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8441,99 грн. заборгованість за відсотками, 601,00 грн. заборгованість за комісією, 2100,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 29).

10.10.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу за № 10102025, згідно якого сторони домовились, що ТОВ "ФК "Кредіплюс" зобов`язується відступити ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.1. договору факторингу № 10102025, визначено, що право вимоги переходить від ТОВ "ФК "Кредіплюс" до ТОВ "Юніт Капітал" з моменту підписання ними Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках 3.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" отримав право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №200769, у сумі 24656,99 грн., із яких 13514,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8441,99 грн. заборгованості за відсотками, 601,00 грн. заборгованості за комісією, 2100,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Факт переходу права вимоги ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до відповідача підтверджується самим договором факторингу, актом приймання передачі реєстру прав вимоги та витягом з Додатку № 1 до договору факторингу і платіжною інструкцією.

Виписка з особового рахунку за кредитним договором №200769 від 16.09.2025 вказує на те, що після переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" будь-яких нарахувань не здійснював. Заборгованість нарахована за період з 03.02.2026 по 01.05.2026.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного/неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

З урахуванням описаних вимог законодавства, суд дійшов переконання, що ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит №200769 від 16.09.2025 в електронному вигляді, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.

Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

ТОВ "ФК "Кредіплюс» свої зобов`язання за договором №200769 від 16.09.2025 виконало в повному обсязі, що підтверджується описаними вище доказами та відповідає умовам договору, з якими відповідач погодилася, засвідчивши це своїм електронним підписом.

Як указано вище та підтверджується карткою обліку виконання договору, ОСОБА_1 після перерахування на її користь кредитних коштів не повернула, хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, кредитодавець нараховував позичальнику відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідач погодився.

ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Відповідачем не надано свого контррозрахунку, правом на подання відзиву не скористалася.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови договору про споживчий кредит №200769 від 16.09.2025, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням у розмірі 24656,99 грн., на підставі описаного вище договору факторингу, при цьому представник позивача відмовляється у позовних вимогах в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 2100 грн., тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 22556,99 грн., із яких: 13514,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8441,99 грн. - заборгованість за відсотками, 601,00 грн. - заборгованості по комісії.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Із додаткової угоди №25771533274 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 клієнт доручив, а адвокатське бюро приймає на себе обов`язок надавати юридичну допомогу по Качан Н.С.

Із акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, який підписаний сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт з урахуванням витраченого часу на суму 7000 грн..

За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст.137, 141 ЦПК України суд зважає, що дана справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 536, 549, 598, 599, 610, 611, 624, 625, 629, 1049, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №200769 від 16.09.2025 у розмірі 22 556 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 99 копійок, що складається з 13514,00 грн. заборгованості за тілом, 8441,99 грн. заборгованості за відсотками, 601,00 грн. заборгованості за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти частини позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 28.07.2026.

Суддя Д.А.Кащук