Рішення № 138608012, 29.07.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/795/26

Провадження 2/193/575/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 липня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов представника позивача Усенко М.І., який діє в інтересах ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до відповідача ОСОБА_1 згідно вимог якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1911596 від 23.12.2019 у розмірі 15015 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 23.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1911596, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

27.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, у відповідності до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель Заборгованості). Таким чином ТОВ ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 15015 грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7515,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 2500 грн. - заборгованість по штрафах/пені.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справи у спрощеному позовному провадження з викликом сторін. Відповідно до клопотання представника позивача витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 5000,00 грн. в період з 23.12.2019 по 30.12.2019. (а.с.31).

16.06.2026 від представника відповідача, адвоката Радзимінського Г.В., надійшов відзив на позовну заяву згідно якого вказав, що відповідач не визнає позовні вимоги в частині нарахування процентів поза межами строку кредитування, штрафних санкцій , а також заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з огляду на їх повну безпідставність, незаконність та невідповідність законодавству України. Щодо незаконності нарахування процентів поза межами строку кредитування зазначає, що відповідно до п.1.3 та п.1.4 кредитного договору, кредит надавався строком на 30 днів, а кінцевим терміном (датою) повернення кредиту та сплати процентів визначено 22.01.2020 року. Позивач просить стягнути 15,00 грн. відсотків за користування кредитом на протязі 30-ти календарних днів від дати його видачі, а також 7500,00 грн. процентів за прострочення користування кредитом (користування понад договірний термін кредитування), здійснюючи нарахування за базовою ставкою 2,5% за день протягом 60 днів після закінчення строку дії договору (згідно п.2.2.3 Договору). Вказані дії позивача грубо порушують норми матеріального права. Таким чином, після 22.01.2020 року ТОВ «Мілоан» втратили право застосувати будь-яку договірну процентну ставку (2,5 % за 1 день користування кредитом за межами його надання, п.1.6 Договору). З урахуванням цього, законними та обґрунтованими є лише проценти, нараховані в межах строку кредитування (з 23.12.2019 по 22.01.2020), що становлять 15,00 грн. Відповідач просить повністю відмовити у стягненні пені/штрафу у розмірі 2500,00 грн.. Відповідач також не не погоджується із заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу 8000,00 грн., вважає їх штучно завищеними, неспівмірними та такими, що не відповідають критеріям реальності та розумності. Крім того, представник відповідача просив стягнути з ТОВ ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

22.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

29.06.2026 від представника відповідача, адвоката Радзимінського Г.В., надійшли заперечення на відповідь на відзив, просив у задоволенні позовних вимог ТОВ ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення процентів, нарахованих поза межами строку кредитування (після 22.01.2020 року) у розмірі 7500,00 грн., та в частині стягнення пені у розмірі 2500,00 грн. відмовити в повному обсязі. У задоволенні вимог позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. відмовити або зменшити їх розмір до мінімально символічного з огляду на критерії розумності та недоведеності.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, направив до суду клопотання згідно просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Радзимінський Г.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі анкети-заяви на кредит та згідно умов кредитного договору №1911596, укладеного 23.12.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , ТОВ «Мілоан» зобов`язувалося надати відповідачу на картковий рахунок кредит в сумі 5000,00 грн., строком на 30 днів з 23.12.2019, а позичальник зобов`язався до 22.01.2020 року повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, й виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, що визначені в договорі: комісія за надання кредиту складає 00,00 грн.; проценти за користування кредитом 15,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом згідно п. 1,6 та 2.2.3 договору.

Відповідно до платіжного доручення №9292674 від 23.12.2019 року відповідачу було перераховано 5 000,00 грн. з поміткою призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору №1911596.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є набувачем права вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за цим кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги № 48-МЛ від 27 березня 2020 року.

Згідно з частиною першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Судом установлено, що відповідно до п. п. 6. 1 та 6.2 кредитного договору №1911596 сторони дійшли згоди, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладання (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через веб сайт або у смс-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер НОМЕР_2 . Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлене позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству. Згідно з п. п. 6. 4, 6. 5 сторони погодили, що укладений кредитний договір після його підписання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є таким, що укладений у письмовій формі.

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номер телефону, електронна пошта. Аналогічні дані відповідача містяться в анкеті-заяві на кредит, де також вказано дату народження, вік, освіту, соціальний статус, місце роботи, майновий стан (щомісячний дохід), IP адресу з якої подано заяву.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора Z53536, сформованого 23 грудня 2019 року о 11:37 годині і який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який відповідає номеру, вказаному ним в анкеті-заяві.

Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування кредитних грошових коштів, номер телефону, адреса реєстрації місця проживання, адреса електронної пошти, банківського рахунку) були використані товариством чи іншими особами для укладення кредитних договорів від його імені, відповідачем до суду не надані, як і не надано доказів того, що він звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження правомірності укладеного договору.

Реквізити банківського (карткового) рахунку, зазначеного позичальником в анкеті-заяві, та, відповідно, у кредитному договорі, відповідають номеру рахунку, на який товариством здійснено переказ кредитних коштів, що підтверджується також наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ «Перший український міжнародний банк» №КНО-07.8.5/9895БТ від 04.06.2026 року, з якої вбачається факт перерахування коштів ОСОБА_1 23.12.2019 року в сумі 5000,00 грн. Належність відповідачу карткового рахунку підтверджується інформацією АТ «ПУМБ» наданою на виконання ухвали суду в частині про витребування доказів.

Зважаючи на вказане, підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає. У кредитному договорі кредитор та позичальник узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000,00 грн. підтверджено графіком розрахунків, анкетою-заявою на кредит, випискою з особового рахунку за кредитним договором, копією реєстру боржників.

Разом з тим, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором про надання споживчого кредиту №1911596 від 23.12.2019 в розмірі 7515 грн., виходячи з таких мотивів.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами кредитного договору №1911596 від 23.12.2019 сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 22.01.2020 року, включаючи дату отримання та повернення позики.

Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 15 грн. за період з 23.12.2019 по 22.01.2020, що підтверджується також умовами договору.

Доказів пролонгації договору суду, як і доказів користування кредитом відповідачем після терміну його закінчення, стороною позивача до суду не надано, а пунктом 2.3.2 договору встановлено, що волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору. При цьому, згідно наданої виписки з особового рахунку ОСОБА_1 не сплатив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості.

У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути непогашену заборгованість за кредитним договором №1911596 від 23.12.2019 в розмірі 7515 грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2500,00 грн. - сума заборгованості по штрафах/пені.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу надав договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладена між позивачем та АО «Апологет», акт №Д/23748 наданих послуг від 14.04.2026, згідно якого сторонами узгоджено суму послуг у розмірі 8 000 грн., детальний опис наданих послуг до акту №Д/23748 від 14.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, відповідно до якого зазначено перелік послуг, зокрема адвокатом проведено усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта та подання заяви до суду від імені клієнта (а.с.25-27).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, яка є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, зокрема те, що надання правової допомоги полягало у складанні позовної заяви та додатків до неї, надання усної консультації, тому суд доходить висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн., та є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., як такий, що відповідатиме принципу співмірності із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 662,40 грн., сплаченого при подачі позову до суду, тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати виходячи з пропорційності розміру задоволених вимог: 7515,00 грн. (сума боргу, задоволена судом) * 2 662,40 грн. / 15015,00 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення) = 1332,53 грн.

Стороною відповідача заявлено до стягнення суму понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., однак на обґрунтування зазначених витрат не надано жодного доказу, окрім ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1459242 від 02.06.2026 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Радзимінського Г.В., тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з підстав їх недоведеності.

Керуючись ст. 11, 509, 512-514, 525-527, 530, 610, 611, 615, 1077, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-296, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №1911596 від 23.12.2019 у розмірі 7515 (сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок та складається із наступного: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5000,00 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків - 15,00 грн., заборгованості по штрафах/пені - 2500,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит Капітал» судовий збір у розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 53 копійки, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 79029.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 29.07.2026.

Суддя Д.А.Кащук