Рішення № 138606862, 30.07.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/792/26

Провадження № 2-а/550/10/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши в залі суду в селищі Чутове за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Хворост Дарією Михайлівною,

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Хворост Д.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову вказала, що постановою серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 ОСОБА_1 було притягнуто адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 начебто керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , у якому номерний знак був закритий стороннім предметом, а саме решіткою. Із відповідною постановою він не погоджується, оскільки будь-якого порушення правил дорожнього руху він не допускав. Звертає увагу суду, що, як вбачається з оскаржуваної постанови, інспектор відділу поліції, який виносив дану постанову, не вказав, будь-які дані про проведення фіксації, які б підтверджували нечитабельність номерного знака саме з відстані 20 метрів. Крім того наголошує, що реєстраційний номерний знак транспортного засобу у постанові серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 не збігається зокрема: у графі «Транспортний засіб» зазначено « НОМЕР_2 », а в описовій частині постанови «ВІ 5713 ВК».

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 03 липня 2026 року позивачу запропоновано в 7-денний строк висловити думку щодо заміни первісного відповідача (Департамент патрульної поліції) належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області.

13.07.2026 до суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Хворост Д.М. про заміну первісного відповідача на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

Ухвалою від 16.07.2026 за клопотанням представника позивача проведено заміну неналежного відповідача на належного - Головне управління Національної поліції в Полтавській області, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме 07.06.2026 року по вул. Миру с. Никонорівка Полтавського району Полтавської області останній керував транспортним засобом ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , у якому номерний знак був закритий стороннім предметом, а саме решіткою, чим порушив п. 2.9.В ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КупАП. Крім того, представник відповідача посилається на фрагменти відеозапису № 00000000_00000020260607113846_0003, який додано до відзиву на адміністративний позов та яким підтверджується дане правопорушення. З цих підстав представник вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Судом встановлено, що 7 червня 2026 року інспектором СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7329970.

Згідно з вказаною постановою 07.06.2026 року об 11 год 38 хв по вул. Молодіжна, буд. 5 в с. Никонорівка Полтавського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , де при повороті ліворуч не ввімкнув світловий покажчик відповідного напряму, не був пристебнутий ременем безпеки; здійснював рух на транспортному засобі з номерним знаком, який був закритий стороннім предметом, а саме решіткою; не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; керував легковим автомобілем під час надання послуг з перевезення пасажирів (вантажів) з метою отримання прибутку, при цьому транспортний засіб не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п.п. 9.2б; 2.3в; 2.4; 2.9в та 31.3б ПДР; відповідно до ст. 36 КУпАП правопорушення об`єднано; - чим порушив п. 2.9в та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КупАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 121-3 КУпАП встановлено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно з п. 2.9.В Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Так, відповідачем до наданого відзиву було долучено відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейського з місця події. На відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля DDPAI від 07.06.2026 зафіксовано, як поліцейський автомобіль їде за транспортним засобом, який об 11 год. 38 хв. зупинився біля будинку за адресою: вул. Миру, буд. 5, с. Никонорівка, Полтавський район, Полтавська область. На відео чітко зафіксовано, що за кермом автомобіля був ОСОБА_1 , який встав з водійського сидіння та підійшов до автомобіля збоку.

На відео з бодікамери поліцейського, яке розпочинається 07.06.2026 року об 11 год. 39 хв., зафіксовано, як поліцейський підійшов до водія, представився, повідомив, що ведеться відео фіксація та запитав, чи дійсно ОСОБА_1 викликав поліцію та чи керував останній транспортним засобом, на що ОСОБА_1 не заперечив. Крім того, на фрагменті відео 04 хв. 20 сек. ОСОБА_1 вказує: «Я тут проїхав 20 метрів».

Таким чином, досліджені судом відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом до його зупинки, а тому доводи позивача про недоведеність факту керування транспортним засобом є необґрунтованими. Крім того, твердження позивача про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу спростовуються матеріалами справи, оскільки працівники поліції прибули за викликом позивача.

Доводи позивача про відсутність у матеріалах справи доказів того, що державний номерний знак його транспортного засобу був нечитабельним з відстані 20 метрів, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом із відеореєстратора службового автомобіля DDPAI. Із зазначеного відеозапису на 00 хв. 40 сек. вбачається, що під час руху службового автомобіля поліцейські не мали можливості прочитати державний номерний знак транспортного засобу позивача, а його символи стали розбірливими лише після наближення до автомобіля, що підтверджує нечитабельність номерного знака з відстані 20 метрів.

Також, судом встановлено, що на відрізку відео 10 хв. 50 сек. 11 хв. 00 сек. ОСОБА_1 свою вину не заперечує та погоджується з вчиненим адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Крім того, суд відхиляє доводи адвоката Хворост Д.М. щодо порушення права на захист з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що в постанові про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 у графі 8 міститься підпис ОСОБА_1 , який підтверджує його ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Крім того, з відеозапису нагрудної бодікамери на 08 хв. 50 сек. чітко вбачається, що поліцейський під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зачитав права та обов`язки ОСОБА_1 відповідно до ст. 268 КУпАП.

Таким чином, працівниками поліції були дотримані вимоги ст. 268 КУпАП, зокрема було повідомлено позивача про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, роз`яснені його права та обов`язки.

Щодо доводів позивача про розбіжність у відтворенні державного номерного знака транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).

Судом встановлено, що у постанові серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 у графі 5 «Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність)» зазначено державний номерний знак « НОМЕР_2 », тоді як у графі 6 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» вказано державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Разом з тим, з матеріалів відеозапису, дослідженого у судовому засіданні, на 07 хв. 25 сек та 15 хв. 30 сек. чітко ідентифікується державний номерний знак « НОМЕР_2 ».

Та обставина, що у оскаржуваній постанові невірно зазначено державний номерний знак, а саме у графі 6 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» постанови серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 зазначено державний номерний знак « НОМЕР_1 », сама по собі не свідчить про невідповідність вказаної постанови вимогам ст. 283 КУпАП, як зазначає представник ОСОБА_1 адвокат Хворост Д.М., оскільки, як вже було зазначено, і в графі 5 оскаржуваної постанови, і на відеозаписі чітко зафіксовано номерний знак транспортного засобу, під час керування яким позивачем скоєно інкриміноване адміністративне правопорушення, а саме « НОМЕР_2 ». При цьому, будь-яких інших порушень при винесенні зазначеної постанови працівниками поліції, які б унеможливлювали встановлення обставин адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Слід зазначити, що сам по собі факт наявності окремої технічної описки чи неточності у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не є безумовною підставою для визнання її протиправною та скасування. Під час вирішення питання про законність притягнення особи до адміністративної відповідальності суд повинен оцінювати всі наявні у справі докази в їх сукупності. Якщо зібрані докази, зокрема відеозапис та інші матеріали справи, достовірно підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення, окрема технічна описка у постанові не спростовує встановлених обставин та не свідчить про незаконність прийнятого рішення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.12.2018 року у справі № 286/648/17.

Таким чином, технічна помилка, допущена поліцейським у графі 6 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» під час складання постанови серії ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 при зазначенні державного номерного знака транспортного засобу ВАЗ 2121, ніяким чином не спростовує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, що підтверджується наданими відповідачем доказами, дослідженими судом в їх сукупності та взаємозв`язку.

Надавати оцінку всім іншим твердженням сторони захисту стосовно подальших дій учасників події, суд не вбачає необхідності, оскільки судом не було констатовано порушення процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Зокрема, інформація, що міститься в оскаржуваній постанові щодо порушення ОСОБА_1 також п.п. 9.2б; 2.3в; 2.4 та 31.3б ПДР та об`єднання їх з правопорушенням за п. 2.9в ПДР відповідно до ст. 36 КУпАП, жодним чином не вплинула на кваліфікацію правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (за порушення п. 2.9в ПДР) та призначення за нього покарання.

Тобто, жодних негативних наслідків для ОСОБА_1 зазначення такої інформації у оскаржуваній постанові не спричинило. Отже, вказана підстава не може слугувати підставою для визнання постанови протиправною та її скасування судом.

Як вже зазначалося, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину (правопорушення).

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, судом встановлено, що постанова серія ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 року ґрунтується на достовірних доказах та підтверджує вчинення адміністративного правопорушення, тобто відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови.

З огляду на вищенаведене, в ході судового розгляду судом встановлено, що дії відповідача під час винесення оскаржуваної постанови серія ЕНА № 7329970 від 07.06.2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП були обґрунтованими, законними та правомірними. Оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Із врахуванням встановлених судом обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях, однак виключно у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.11.2025 року та звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір за подання даного адміністративного позову компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 121-3, 245, 251, 252, 266, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 12, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відмовити.

Відповідно до ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління поліції в Полтавській області, адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 83, ЄДРПОУ 40108630.

Суддя В.В. Литвин