Рішення № 138606836, 30.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 541/941/26

номер провадження 2/546/523/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

встановив:

У березні 2026 року представниця позивача Бутенко Марія Олегівна звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 лютого 2025 року між ПрАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «Агроресурс» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого були майнові інтереси страхувальника щодо транспортного засобу Opel, н.з. НОМЕР_1 .

26 березня 2025 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ, н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення з транспортним засобом Opel, н.з. НОМЕР_1 у зв`язку з чим постановою суду ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивачем були здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 329278,99 грн на користь страхувальника. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.

У зв`язку із зазначеним позивач отримав право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за завдану шкоду внаслідок ДТП.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування 329278,99 грн. Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору в розмірі 3951,35 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 66000,00 грн.

23 березня 2026 року ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області було постановлено передати дану справу за підсудністю до Решетилівського районного суду Полтавської області.

14 квітня 2026 року справа надійшла до Решетилівського районного суду та була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді від 29 квітня 2026 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 04 червня 2026 року.

04 червня 2026 року ухвалою суду справу було призначено до судового розгляду по суті на 30 липня 2026 року.

У судове засідання 30 липня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 97, 88, 89).

У позовній заяві представниця позивача просила розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують та проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с. 1-5).

04 червня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 81).

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 26 березня 2025 року о 07 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ ВАЗ 210994-20, н.з. НОМЕР_2 , рухаючись на а/д М03 Київ-Харків-Довжанський 317 км зі сторони м. Решетилівка в сторону с. Циганське, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та допустив зіткнення з ТЗ Opel Combo Van, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП Т3 отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п. 12.1,Правил дорожнього руху. Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

30 квітня 2025 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 12 травня 2025 року (а.с. 29).

Транспортний засіб Opel Combo Van, н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «Агроресурс», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Згідно з копією договору страхування наземного транспорту № 3116/245/008997 та додатками до вказаного договору транспортний засіб Opel Combo Van, н.з. НОМЕР_1 , був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна». Строк дії договору з 16 лютого 2025 року по 15 лютого 2026 року (а.с. 12-28).

25 квітня 2025 року представник ТОВ «Агроресур» звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 10).

До позову були додані копії: акта огляду транспортного засобу Opel Combo Van, н.з. НОМЕР_1 , складеного 21 квітня 2025 року ТОВ «Автосервіс-Альянс», в якому зазначені пошкодження вказаного автомобіля та копії фотокарток, на яких зображені дані пошкодження (а.с. 30-31, 32-40).

Відповідно до копії аварійного сертифікату за результатами проведеного дослідження обставин та причин настання події, що має ознаки страхового випадку, та страхового акту № G-30417-1 щодо ТЗ Opel Combo, н.з. НОМЕР_1 , загальний розмір страхового відшкодування складає 329278,99 грн (а.с. 46, 47).

Згідно з копією рахунку на оплату № 204 від 03 квітня 2025 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість ремонту становить 447305,00 грн. Покупцем послуг зазначене ТОВ «Агроресурс» (а.с. 45).

Відповідно до копії платіжної інструкції № 17267 02 травня 2025 ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило перерахування коштів в сумі 329278,99 грн на користь ТОВ «Агроресурс». У призначенні платежу зазначено: страхове відшкодування ТОВ «Агроресурс», Opel Combo, н.з. НОМЕР_1 , згідно СА G-30417-1 (а.с. 48).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до вимог частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування лише у разі, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом (частина друга статті 1166 ЦК України).

Таким чином, частиною другою статті 1166 ЦК України установлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести наступні факти: неправомірність поведінки особи, тобто будь-якої поведінки, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди: втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є підставою для відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди) страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень частини першої статті 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Оскільки відповідальність ОСОБА_1 на момент виникнення ДТП (26 березня 2025 року) не була застрахована у даному випадку саме на відповідача має бути покладений обов`язок з відшкодування шкоди, завданої ним. Доказів зворотного відповідачем надано не було.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб у зв`язку з чим визнання позову ОСОБА_1 слід прийняти.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «Універсальна» слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 329278,99 грн, що становить суму виплаченого страхового відшкодування.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з копією платіжної інструкції № 44845 від 12 листопада 2025 року та копією платіжної інструкції № 59427 від 20 лютого 2026 року ПрАТ «СК «Універсальна» сплатило 3951,35 грн судового збору за звернення до суду із даним позовом (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 60, 90).

Приписами частини першої статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заяву про визнання позову ОСОБА_1 подав до початку розгляду справи по суті.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, ураховуючи положення статті 142 ЦПК України, позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову за ставками, передбаченими статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на зазначене та у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі в розмірі п`ятдесяти відсотків, що становить 1975,68 грн (3951,35 грн х 50%) на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правничої допомоги № 15/01/25 від 15 січня 2025 року (далі Договір) (а.с. 50-55); додаткової угоди № 3 від 03 листопада 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 15/01/25 від 15 січня 2025 року (а.с. 56); копію додатка № 1 до додаткової угоди № 3 від 03 листопада 2025 року (звор. а.с. 56 а.с. 57)

Відповідно до Договору, укладеного між ПрАТ «СК «Універсальна» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» (адвокатське об`єднання), за цим договором адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта зобов`язується здійснити представництво, захист або надати інші види правничої допомоги клієнту, що вказані в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги у розмірі та в строки встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. Договору за надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням клієнт сплачує гонорар (винагороду) за умови надходження на рахунок клієнта сум заборгованості, які поступили за звітний місяць від боржників за переданими адвокатському об`єднанню справами згідно з реєстром боржників незалежно від того чи спір урегульовано (заборгованість стягнуто) в досудовому порядку або судовому порядку, або на стадії виконавчого провадження в розмірі 18,00% від загальної суми грошових коштів, які стягнені адвокатським об`єднанням при здійсненні своїх повноважень та перераховані на рахунок клієнта на судовій стадії та стадії виконання рішень незалежно від статусу боржника. Розмір гонорару (винагороди) може також визначатися додатковими угодами до даного договору (пункт 3.2. Договору).

Згідно з копією додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої допомоги № 15/01/25 від 15 січня 2025 року клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити представництво інтересів клієнта у справах, визначеним відповідно до переліку (додаток 1 до додаткової угоди № 3), який є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди. У додатку № 1 до додаткової угоди № 3 від 03 листопада 2025 року зазначена справа № G-30417 (страховий акт № G-30417-1), сума виплаченого страхового відшкодування 329278,99 грн, гонорар 66000,00 грн.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вищевказаний висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що дана справа не є складною, розгляд справи відбувався за відсутності сторін, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення виплаченого страхового відшкодування, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.

З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатським об`єднанням юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково, а саме на суму 10000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 12, 76-83, 128, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 329278 (триста двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 99 копійок.

Повернути позивачу Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Універсальна» п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, що становить 1975 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 68 копійок, за платіжною інструкцією № 44845 від 12 листопада 2025 року та платіжною інструкцією № 59427 від 20 лютого 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» судові витрати по справі, які складаються із судового збору у розмірі 1975 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 68 копійок та витрат на професійну правничу допомогу 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходження: б-р Лесі Українки, 9, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи 20113829.

Представниця позивача Бутенко Марія Олегівна, адреса: вул. Малопідвальна, 10, оф. 2, м. Київ, 01001, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В. Зіненко