Рішення № 138606273, 29.07.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/21/26

Провадження № 2/364/151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу

за первісним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ( код ЄДРПОУ 35625014, Україна, 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, тел: 0444998590, 0671749102, 06753393863, 35625014eapb@gmail.com, наявний електронний кабінет)

представниця позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400, е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел.: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , наявний електронний кабінет)

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку не зазначено)

про стягнення заборгованості,

за зустрічною позовною заявою

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку не зазначено)

представник позивачки за зустрічною позовною заявою Котелевець Олексій Григорович (адвокат, свідоцтво № 1981/10 від 29.11.2001, адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел.: НОМЕР_5 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний електронний кабінет )

до

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Валова, будинок 11, № тел.: 380342558762, е-пошта: info@idea bank. UA),

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ( код ЄДРПОУ 35625014, Україна, 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, тел: 0444998590, 0671749102, 06753393863, 35625014eapb@gmail.com, наявний електронний кабінет)

про визнання окремого положення споживчого кредитного договору нікчемним та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути кошти.

УСТАНОВИВ:

02.01.2026 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Володарського районного суду Київської області з зазначеним позовом.

У позовній заяві представниця позивача, посилаючись на викладені у позові обставини та на ст. ст. 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 628, 639, 641, 644, 1047, 1049, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 27, 43, 49, 58, 60, 61, 133, 141, 175, 177, 184, 274-279 ЦПК України, просить суд стягнути з ОСОБА_1 :

- заборгованість за кредитним договором № Р24.00600.003865976 від 20.04.2018 у розмірі 75726,06 гривень;

- стягнути з відповідача судові витрати;

- судовий розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

13.01.2026 відкрито провадження у цивільній справі за первісною позовною заявою та призначено до судового розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи без їх виклику в судове засідання, в приміщенні Володарського районного суду Київської області на 13.02.2026 о 09:50. Одночасно суд зобов`язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду справи оригінали документів, які містяться у кредитній справі відповідачки (паперові та електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства).

28.01.2026 ОСОБА_1 подала відзив, яким просила суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з неї заборгованості за комісією у сумі 41581,17 грн, посилаючись на Закон України « Про захист прав споживачів» зокрема статті 1 та 12, зазначаючи, що відповідну до змісту названих статтей п. 1.4 кредитного договору укладеного між нею та ПАТ «Ідея Банк» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним, тому відповідно вимога позивача щодо стягнення заборгованості за комісією у сумі 41581,17 грн є безпідставною (а.с.53-55).

До суду 28.01.2026 надійшла зустрічна позовна заява про визнання окремого положення споживчого кредитного договору нікчемним та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути кошти.

Ознайомившись з зустрічною позовною заявою, суддя залишила її без руху та надала позивачці за зустрічною позовною заявою строк для усунення встановлених недоліків.

29.02.2026 ОСОБА_1 на усунення недоліків долучила до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору та одночасно долучила позовну заяву з додатками у новій редакції ( з уточненими вимогами).

Представник позивача просить суд:

-прийняти зустрічну позовну заяву до свого провадження;

-зобов`язати ПАТ «Ідея Банк» здійснити перерахунок з часу укладення 20.04.2018 кредитного договору Р24.00600.003865976 платежів, зарахувавши сплачену ОСОБА_1 плату за обслуговування банку у розмірі 34 144,89 гривень у рахунок інших платежів (32841,64 грн заборгованість по тілу кредита; 1303,25 грн заборгованість по відсоткам) з огляду на нікчемність п. 1.4 цього договору;

-стягнути з ПАТ «Ідея Банк» кошти у розмірі 46356,80 грн з огляду на нікчемність п. 1.4 Кредитного договору Р24.00600.003865976, укладеного 20 квітня 2018 року укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , як сплачені за обслуговування кредиту по договору.

09.02.2026 представниця ТОВ «ФК «ЄАПБ» подала відповідь на відзив, яким зазначила, що нарахування заборгованості здійснювалося первісним кредитором згідно умов кредитного договору укладеного 20 квітня 2018 року укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , на що вказують долучені до матеріалів справи письмові докази, як то кредитний договір, виписка про рух коштів та розрахунок заборгованості. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі ( а.с. 96-101).

12.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» на виконання ухвали суду від 13.01.2026 надало для огляду (а.с.104-108):

- оригінал кредитного договору Р24.00600.003865976, укладеного 20 квітня 2018 року укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ;

- копію виписки про рух коштів (оригінал у АТ «Ідея Банк»);

- копію договору факторингу №07072023 від 07.07.2023;

- копію платіжної інструкції № 19913 від 11.07.2023;

- копія витягу з реєстру боржників №1- додатку №1 до договору факторингу №07072023.

12.03.2026 суд прийняв до свого провадження зустрічну позовну заяву про визнання окремого положення споживчого кредитного договору нікчемним та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути кошти та об`єднав з первісним позовом про стягнення заборгованості. Перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив справу до спільного розгляду в підготовчому судовому засіданні о 10:40 , 17 квітня 2026 року.

24.03.2026 представниця АТ «Ідея Банк» надіслала заяву, якою просила суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, зазначаючи, що АТ « Ідея Банк» не є належним співвідповідачем, при цьому посилається на безпідставність вимог та на пропущення термінів позовної давності (а.с.164-165).

31.03.2026 на виконання ухвали від 12.03.2026 щодо витребуваних доказів представниця ТОВ «ФК «ЄАПБ» надала письмові пояснення вказала, що надання розрахунку заборгованості за кредитним договором від 20.04.2018 станом на дату 30.04.2026 не отримано відповідь від АТ «Ідея Банк». Щодо надання довідки про сплачену комісію та проведені утримання на підставі виконавчого напису нотаріуса із відображенням залишку боргу у період часу з червня 2018 по грудень 2021 року включно повідомила, що матеріали справи містять копію виписки по кредитному договору № P24.00600.003865976 від 20.04.2018 р. Про надання інформації про сплачену комісію за Кредитним Договором № P24.00600.003865976 від 20.04.2018 р. повідомила, що вищевказана виписка містить інформацію про сплату обслуговування кредиту в графі «Призначення», а саме: «Оплата обслуговування кредиту зг. дог. № P24.00600.003865976 від 20.04.2018» та «Погашення плати за обслуговування по кред. дог. № P24.00600.003865976 від 20.04.2018, кл. ОСОБА_1 », на загальну суму 93098,88 грн в період з 20.04.2019 по 22.12.2021 р.

В даній виписці, а саме починаючи з сторінки 6, міститься інформація від 20.07.2020, в якій відображено проведені утримання на підставі виконавчого напису нотаріуса, що були отримані і зараховані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № P24.00600.003865976 від 20.04.2018 р при проведенні примусового стягнення з виконання виконавчого напису №704 від 21.04.2020 (ВП №62202463).

Дані повернення кредитних коштів здійснювались з липня 2020 року по грудень 2021 року, та у вищевказаній виписці зазначені в графі «Призначення», як «згідно з виконавчим написом №704 від 21.04.2020 р. (ВП №62202463) без ПДВ», «згiдно з Виконавчий напис №704, виданого 21.04.2020 р. ВП 62202463».

Звернула увагу суду, що платежі за ВП №62202463 було враховано позивачем при складанні позовної заяви, визначенні заборгованості за кредитним договором, тобто позивачем подано позовну заяву на залишок заборгованості. Отже, в даній виписці міститься інформація про щоденний рух коштів на рахунку відкритому згідно Кредитного Договору № P24.00600.003865976 від 20.04.2018 р., зокрема про сплачену комісію та проведені утримання на підставі виконавчого напису нотаріуса із відображенням залишку боргу в період з червня 2018 року по грудень 2021року. Просила, розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

01.06.2026 виконання вимог ухвали Володарського районного суду Київської області від 12.05.2026 по справі № 364/21/26 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А. надав копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 62202463 від 29.05.2020, роздруковані із автоматизованої системи виконавчих проваджень АСВП, зазначивши, що виконавче провадження звершено 21.12.2021 та відповідно до термінів зберігання архіву (3 роки) - знищено.

04.06.2026 суд закрив підготовче провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про визнання окремого положення споживчого кредитного договору нікчемним та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути кошти, призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026 о 12 годині.

23.06.2026 у судовий розгляд справи учасники провадження не з`явилися. Про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про що свідчать роздруківки про доставку судових повісток в електронні кабінети сторін. Суд відклав судовий розгляд справи на 09.07.2026.

09.07.2026 представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , просив суд провести судовий розгляд справи за його відсутності та без участі його довірительки. Надав суду пояснення ( т.2 а.с. 113). ТОВ ФК « ЄАПБ» та АТ «Ідея Банк» своїх представників у судовий розгляд справи не направили. Суд відклав судовий розгляд справи на 20.07.2026 на 09 годину.

20.07.2026 представник позивачки за зустрічною позовною заявою просив суд судовий розгляд провести без його участі. У своїй заяві зазначив , що підтримує позовні вимоги за зустрічною позовною заявою , у задоволенні первісного позову просив відмовити, про що надав до канцелярії суду письмову заяву ( т.2 а.с. 115).

ОСОБА_1 просила суд провести судове засідання без її участі. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримує, про що надала заяву ( т.1 а.с. 203).

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «ЄАПБ» у судове засідання свого представника не направили. Матеріали справи містять заяву, якою просять суд провести судовий розгляд справи за її відсутності (т. 1 а.с. 197-198).

ТОВ «Ідея Банк» свого представника у судове засідання не направили. На адресу суду подали заяву, якою просили суд провести судовий розгляд справи без участі їх представника (т. 1 а.с.164-165).

Наведене свідчить, що учасники провадження належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проходив за відсутності учасників справи.

Ознайомившись з первісним позовом та зустрічною позовною заявою, взявши до увагу позицію позивача викладену у позовній заяві, заперечення відповідачки, викладені обставини за зустрічною позовною заявою, оглянувши надані позивачем ТОВ ФК ЄАПБ оригінали письмових доказів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні всі підстави для відмови у задоволенні первісного позову та для задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством "Ідея Банк" кредитний договір P24.00600.003865976 від 20 квітня 2018 року.

Відповідно до п.1.1 договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 67 759,00 гривень, а позичальник зобов`язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентна надбавка та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами договору. Кредит надався строком на 60 місяців. З урахуванням утримання страхової суми, кошти в сумі 56 231,54 гривень були отримані позичальником 28 квітня 2018 року.

Відповідно до п.5.7 вказаного договору, даний договір відноситься до споживчих кредитів. Згідно п.1.4 за обслуговування кредиту банком включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних засобів зв`язку; надання інформації по рахункам позичальника з електронного зв`язку, опрацювання запитів позичальника. використанням позичальник сплачує плату за обслуговування кредитних зобов`язань щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором (п.7.4 графіку погашення плати (плата за обслуговування). Відповідно за отриманий кредит в розмірі 67 759,00 грн, ОСОБА_1 повинна була сплатити кошти згідно графіка.

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 07072023 , відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р24.00600.003865976 від 20 квітня 2018року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників №1 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р24.00600.003865976 від 20 квітня 2018 року, в сумі 75 726,06 грн, з яких:

- 32 841,64 грн -заборгованість за основним боргом;

- 1 303,25 грн -заборгованість за відсотками;

- 41 581,17 грн - заборгованість за комісіями.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися. Згідно п. 5.1. Договору факторингу Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язань передбачених п. 4.1. цього Договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України зазначені обставини не потребують доказування, оскільки визнаються всіма учасниками справи, про що зазначали учасники провадження у своїх заявах та суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступних міркувань.

Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно із положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судовим розглядом встановлено, що факт укладення кредитного договору № Р24.00600.003865976 від 20 квітня 2018 року та виникнення на його підставі кредитних правовідносин сторонами не оспорюється. Водночас наявність підпису позичальника та погодження ним умов договору не виключає необхідності перевірки відповідності окремих його положень імперативним вимогам законодавства про споживче кредитування, оскільки нікчемність правочину чи його окремої частини встановлюється законом і не залежить від визнання такого правочину недійсним судом.

ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.

Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачкою без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилась з його умовами, визнала умови договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб невід`ємною складовою кредитного договору № Р 24.00600.0033865976 від 20 квітня 2018 року та зобов`язалась виконувати їх.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надана банком виписка за рахунком позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості за платою за обслуговування кредиту та доводів зустрічного позову щодо нікчемності відповідної умови кредитного договору суд зазначає наступне.

Так, згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемність правочину чи окремої його умови виникає в силу прямої вказівки закону та не залежить від волевиявлення сторін або встановлення її судовим рішенням.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 359/12165/14-ц звернув увагу на те, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, а суд, встановивши нікчемність правочину, має враховувати її з власної ініціативи.

Судом встановлено, що кредитний договір № Р24.00600.003865976 укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 20 квітня 2018 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 5.7 кредитного договору він належить до договорів споживчого кредиту, а тому правовідносини сторін, зокрема щодо встановлення та справляння платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, регулюються положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, зокрема проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Таким чином, саме по собі встановлення кредитодавцем комісії за послуги, пов`язані з обслуговуванням споживчого кредиту, законом не заборонено. Водночас правомірність відповідного платежу залежить від того, за які саме послуги його встановлено та чи не покладається таким чином на споживача обов`язок оплачувати послугу, право на безоплатне отримання якої прямо передбачене законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку (рахунків) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законом та договором про споживчий кредит.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зі змісту укладеного сторонами кредитного договору та договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що за обслуговування кредитної заборгованості передбачена щомісячна плата у строки та розмірах, визначених графіком платежів.

Зокрема, відповідно до умов договору до такого обслуговування віднесено надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, направлення повідомлень щодо суми платежу та зарахування платежу на погашення заборгованості, надання інформації щодо рахунку позичальника засобами електронного зв`язку, а також опрацювання запитів позичальника, направлених банку з використанням різних каналів зв`язку.

Отже, передбачена договором щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості встановлена, зокрема, за надання позичальниці інформації про стан її кредитної заборгованості та здійснені платежі, право на безоплатне отримання якої не частіше одного разу на місяць прямо гарантоване статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому матеріали справи не містять доказів надання ОСОБА_1 за встановлену щомісячну плату інших самостійних додаткових чи супутніх послуг, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, а також доказів того, що позичальниця зверталася до банку за отриманням відповідної інформації частіше одного разу на місяць.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблено висновок про те, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача за такою інформацією. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності цим Законом, щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримати безоплатно, є нікчемною відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Подібний підхід щодо оцінки умов договору про щомісячну плату за обслуговування кредиту застосовано Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що умова кредитного договору № Р24.00600.003865976 від 20 квітня 2018 року, якою на ОСОБА_1 покладено обов`язок щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості за наведені вище послуги, обмежує права споживача порівняно з правами, гарантованими Законом України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до частини п`ятої статті 12 цього Закону є нікчемною.

Та обставина, що ОСОБА_1 підписала кредитний договір та погодилася з його умовами, не спростовує зазначеного висновку, оскільки нікчемність відповідної умови встановлена законом, не залежить від волевиявлення сторін та не потребує визнання такої умови недійсною судом.

Відтак нарахована на підставі нікчемної умови договору заборгованість за платою за обслуговування кредиту у розмірі 41 581,17 грн, яка увійшла до складу заборгованості, право вимоги за якою було відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ», не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Разом із тим встановлення нікчемності зазначеної умови має значення не лише для вирішення вимоги про стягнення нарахованої, але не сплаченої плати за обслуговування кредиту, а й для оцінки правомірності зарахування банком раніше здійснених позичальницею платежів у рахунок погашення такої плати.

Оскільки нікчемна умова договору не породжувала для позичальниці обов`язку сплачувати відповідну плату, кошти, фактично сплачені нею та зараховані банком у рахунок плати за обслуговування кредитної заборгованості, не могли бути правомірно спрямовані на виконання зобов`язання, яке в силу закону не виникло.

Тому при визначенні фактичного розміру невиконаних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, суд враховує здійснені нею платежі, які банк зарахував у рахунок плати за обслуговування кредиту, та перевіряє, чи існує після їх належного врахування заборгованість за основною сумою кредиту та процентами, заявлена ТОВ «ФК «ЄАПБ» до стягнення.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 07 липня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 75 726,06 грн, з яких 32 841,64 грн - заборгованість за основним боргом, 1 303,25 грн - заборгованість за процентами та 41 581,17 грн - заборгованість за комісіями.

Таким чином, сукупний розмір заявленої позивачем заборгованості за тілом кредиту та процентами становить: 32 841,64 грн + 1 303,25 грн = 34 144,89 грн.

Представник позивачки за зустрічною позовною заявою долучив до зустрічної позовної заяви виписку з рахунку ОСОБА_1 за період часу з 20.04.2018 по 07.07.2023 ( т. 1 а.с. 80-83), яка вказує, що всього було сплачено в 2018 році в сумі 21 150,00 грн., із яких утримано на погащення: - основного тіла кредиту в сумі 4574,39 грн. - обслуговування банку в сумі 19 998,02 грн., із них: 08.06.2018 р. сплачено 3400,00 грн. : тіло кредиту в сумі 487,01 грн. обслуговування банку 1011, 56 грн. 1747,25 грн. 12.07.2018 р. сплачено 3350,00 грн.: 24.07.2018 п сплачено 330,00 грн. тіло кредиту в сумі 504,47 грн. обслуговування банку 1060,00 грн 529,30 грн. 1878,42 грн. 1721,49 грн. 996,69 грн. 13.08.2018 р. сплачено 3350,00 грн. тіло кредиту в сум 546,87 грн. обслуговування банку 1044,32 грн. 1653,50 грн. обслуговування банку 1036, 45 грн. 05.10.2018 р. сплачено 3350,00 грн. тіло кредиту в сумі 568, 12 грн. 586,63 грн. 1641,05 грн. 17.10.2018 р. сплачено 3350,00 грн тіло кредиту 586,63 обслуговування банку 974,30 грн. 1682,87 30.11.2018 р. сплачено 3500,00 грн. тіло кредиту в сумі 617,07 грн. обслуговування банку 26.12.2019 р. сплачено 3350,00 грн. Тіло кредиту 635,60 грн. обслуговування банку 927,22 грн. 1657,12грн. 1020,71 грн. В 2019 році було перераховано 24 500 грн., із яких на погашення тіла кредиту в сумі 4 756,82 грн та обслуговування банку в сумі 18 465,32 грн., а саме: 21.01.2019 р. в сумі 3350,00 грн., із них утримано: тіло кредиту в сумі 653,50 грн. обслуговування банку 1591,21 грн. 28.02.2019 р. в сумі 3500,00 грн., і них утримано: 1004,98 грн. тіло кредиту в сумі 674,93 грн. обслуговування банку 1578,75 грн. 29.03.2019 р. місяці в сумі 3350,00 грн., із них утримано: тіло кредиту в сумі 706,54 грн. обслуговування банку 772,91 грн. 1734,11 грн. 18.04.2019 р. в сумі 3350,00 грн., із них утримано: тіло кредиту в сумі 717,93 грн. обслуговування банку 1553,83 грн. 981,37 грн. 16.05.2019 р. в сумі 500, 00 грн. тіло кредиту - 500,00 грн. обслуговування кредиту 401,00 грн. 05.06.2019 р. сплачено 3350,00 грн. тіло кредиту 742,77 грн. обслуговування банку 1592,76 грн. 521,12 грн. 591,69 грн. 22.07.2019 р. сплачено 3700,00 грн. тіло кредиту 761,05 грн обслуговування банку 907, 21 грн. 31.05 грн. 373,94 грн. 1528,92 грн. 28.08.2019 р. сплачено 3400,00 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 814, 52 грн. 949,89 грн. 1535,96 грн. Таким чином, на протязі 2018 року, а також в 2019 році ОСОБА_1 було сплачено 50 650,00 грн. Окрім того, з ОСОБА_1 проводилось стягнення на підставі виконавчого провадження ВП 62202463 від 29.05.2020 р. приватного виконавця Сидорчука А.А. щодо примусового виконання виконавчого напису № 704 виданого 21.04.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в сумі 81 202,09 грн., а саме: 10.07. 2020 р. стягнуто : тіло кредиту - - грн. обслуговування банку 381,82 грн. 629,51 грн. В серпні місяці стягнуто 1277,60 грн. : тіло кредиту 1277,60 грн. грн. обслуговування банку 720,32 грн. 17.07.2020 р. стягнуто 381, 82 грн.: тіло кредиту 381,82 грн. обслуговування банку - 30.07.2020 р. стягнуто 629, 51 грн. стягнуто: тіло кредиту 629,51 грн. обслуговування банку - 17.08.2020 р. стягнуто 381,20 грн. тіло кредиту 381,20 грн. обслуговування банку - 28.08.2020 р. стягнуто 720,32 грн. тіло кредиту 720,32 грн. обслуговування банку - 17.09.2020 р. стягнуто 300,00 грн. тіло кредиту 300,00 грн. обслуговування банку - 16.10.2020 рю. Стягнуто 381,82 грн. тіло кредиту 381,20 грн. обслуговування банку - 29.10.2020 р. стягнуто 6890,68 грн. тіло кредиту 6890,68 грн. 19.11.2020 р. стягнуто 381,20 грн. тіло кредиту - 0 Обслуговування банку 282,10 грн. 30.11.2020 р. стягнуто 781, 61 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 407,38 грн. 277,83 грн. 14.12.2020 р. стягнуто 381, 82 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 282,16 грн. 28.12.2020 р. стягнуто 1123,18 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 382,03 грн. 644, 64 грн. Всього було стягнуто в 2020 році 14 970,12 грн., із них на погашення тіла кредиту в сумі 11 682,65 грн., обслуговування банку в сумі 3287,47 грн. В 2021 році були проведення слідуючі стягнення коштів: 19.01.2021 р. було стягнуто 381,82 грн.: тіло кредиту -0 обслуговування банку 282,26 грн. 29.01.2021 р. стягнуто 937, 93 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 564,64 грн. 273,85 грн. 19.02.2021 р. стягнуто 381,82 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 288,80 грн. 26.02.2021 р. стягнуто 937,93 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 322,20 грн. 516, 39 грн. 23.03.2021 р. стягнуто 400,00 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 303, 82 грн. 30.03.2021 р. стягнуто 937, 93 грн. тіло кредиту-0 обслуговування банку 130,31 грн. 708,18 грн. 14.04.2021 р. стягнуто 400,00 грн тіло кредиту - 184, 64 грн. обслуговування банку 215,36 грн. 07.05.2021 р. стягнуто 1143,82 грн тіло кредиту - 0 обслуговування банку 467,84 грн. 580,62 грн. 18.05.2021 р. стягнуто 400,00 грн. тіло кредиту - 400,00 грн. обслуговування банку --- 29.06.2021 р. стягнуто 1441, 09 грн. тіло кредиту 1067, 25 грн. обслуговування банку 373,84 грн. 15.07.2021 р. стягнуто 400,00 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 30,63 грн. 275,34 грн. 19.07.2021 р. стягнуто 426, 33 грн. тіло кредиту 426,33 грн. обслуговування банку - 13.08.2021 р. стягнуто 400,00 грн тіло кредиту 400,00 грн. обслуговування банку - 01.09.2021 р. стягнуто 937,93 грн. тіло кредиту 263,06 грн. обслуговування банку 594, 61 грн. 80,27. 29.09.2021 р. стягнуто 400, 00 грн тіло кредиту-0 обслуговування банку 309,44 грн. 30.09.2021 р. стягнуто 937, 93 грн. тіло кредиту 937,93 грн. обслуговування банку - 20.10.2021 р. стягнуто 400,00 грн. тіло кредиту 176,06 грн. обслуговування банку 223,94 грн. 01.11.2021 р. стягнуто 937, 93 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 853,10 грн. 29.11.2021 р. стягнуто 400,00 грн. тіло кредиту 400,00 грн. обслуговування банку 30.11.2021 р стягнуто 1371,79 грн. тіло кредиту 733,74 грн. обслуговування банку 35,88 грн. 602,17 гр. 20.12.2021 р. стягнуто 400,00 грн. тіло кредиту - 0 обслуговування банку 12,93 грн. 308,38 гр. 22.12.2021 р. стягнуто 51376,30 грн. тіло кредиту - 1158,31 грн. обслуговування банку 1279, 74 грн. 1178,15 грн. 1283,77 грн. 1200,39 грн 1292,20 грн. 1229,15 грн. 1317,12 грн. 1245,15 грн. 1342,03 грн. 1269,59 грн. 1348,14 грн. 1290, 06 грн. 1354,49 грн. 1314,43 грн. 1373,89 грн. 1379,41 грн. 1403,06 грн. 1404,33 грн. 1412,52 грн. 1428,77 грн. 1429,25 грн. 1438,26 грн. 1514,50 грн. 568,20 грн. 664,61 грн. 728,33 грн. 743,24 грн. 776,78 грн. 780,51 грн. 792,52 грн. 795,41 грн. 797,10 грн. 808,25 грн. 816,12 грн. 817,77 грн. 831,86 грн. 832,68 грн. 847,60 грн. 855,47 грн. 871,21 грн. 886,94 грн. 902,68 грн. 1229,90 грн. 1254,82 грн. 1258,03 грн. Всього в 2021 р. станом на 22.12.2021 року було утримано 53 635, 48 грн. із яких на погашення тіла кредиту - 14 874,60 грн., на обслуговування банку - 38 760,88 грн.

Відповідно за отриманий кредит в розмірі 67 759 грн ОСОБА_1 повинна була сплатити згідно графіка платежів за кредитним договором слідуючі кошти: - в сумі 67 759,00 грн за тіло кредиту; - в сумі 4 081,08 грн відсотки ; - в сумі 129 548,43 грн за обслуговування кредиту. Загальна сума становила 201 308,51 грн. Фактично сплачено та утримано приватним виконавцем на погашення тіла кредиту в сумі 35 888,36 грн, на обслуговування банку 80 501, 69 грн.

Перевіривши наведений представником відповідачки за первісним позовом розрахунок у сукупності з наявними у матеріалах справи доказами щодо здійснених платежів та їх зарахування банком, суд вважає його обґрунтованим та таким, що узгоджується з установленими судом обставинами справи. При цьому, враховуючи нікчемність умови кредитного договору щодо плати за обслуговування кредиту, кошти, зараховані банком на погашення такої плати, підлягають врахуванню при визначенні належного виконання позичальницею зобов`язань за основною сумою кредиту та процентами.

З урахуванням наведеного сума 34 144 грн 89 коп. підлягає зарахуванню в рахунок заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32 841 грн 64 коп. та процентами в розмірі 1 303 грн 25 коп., що свідчить про відсутність непогашеної заборгованості за цими складовими у розмірі, заявленому позивачем за первісним позовом.

За результатами такого перерахунку, суд встановив, що коштів, які були сплачені ОСОБА_1 та неправомірно зараховані банком у рахунок плати за обслуговування кредиту, достатньо для погашення заявленої ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за основним боргом у розмірі 32 841,64 грн та процентами у розмірі 1 303,25 грн, усього 34 144,89 грн.

Отже, після належного врахування здійснених позичальницею платежів заявлена позивачем за первісним позовом заборгованість за тілом кредиту та процентами відсутня, а заборгованість за платою за обслуговування кредиту у розмірі 41 581,17 грн виникла на підставі нікчемної умови договору та стягненню не підлягає.

Позивач за первісним позовом свого контррозрахунку суду не надав. Суд витребовував такий розрахунок від первісного кредитора та від позивача за первісним позовом, однак вимога суду не була виконана.

За таких обставин правові підстави для задоволення первісного позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором відсутні.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Щодо вимоги зустрічного позову про стягнення з АТ «Ідея Банк» коштів, сплачених за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, умова кредитного договору № Р24.00600.003865976 від 20 квітня 2018 року щодо обов`язку позичальниці сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемною в силу закону, а тому не породжувала для ОСОБА_1 обов`язку зі сплати відповідних платежів.

Разом із тим з наданого стороною відповідачки за первісним позовом розрахунку та досліджених судом доказів щодо здійснених платежів вбачається, що АТ «Ідея Банк» фактично отримувало та зараховувало частину внесених ОСОБА_1 коштів у рахунок плати за обслуговування кредиту.

Враховуючи нікчемність умови договору, на підставі якої здійснювалося таке зарахування, отримані банком кошти не можуть вважатися належним виконанням позичальницею обов`язку зі сплати плати за обслуговування, оскільки такого обов`язку в силу закону не виникло.

При цьому, як установлено судом за результатами перерахунку, частина таких коштів у розмірі 34 144 грн 89 коп. підлягає врахуванню в рахунок належних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, а саме: 32 841 грн 64 коп. - у рахунок погашення основного боргу та 1 303 грн 25 коп. - у рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Водночас після такого перерахунку кошти у розмірі 46 356 грн 80 коп., які були отримані АТ «Ідея Банк» як плата за обслуговування кредиту, не можуть бути зараховані в рахунок інших непогашених зобов`язань позичальниці за кредитним договором, оскільки наявність таких зобов`язань у відповідному розмірі матеріалами справи не підтверджена.

Отже, утримання АТ «Ідея Банк» коштів у сумі 46 356 грн 80 коп., отриманих на виконання нікчемної умови кредитного договору, після врахування належних зобов`язань позичальниці не має відповідної правової підстави, у зв`язку з чим зазначені кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 216 ЦК України: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов`язаних із його недійсністю; у разі недійсності кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні все одержане на виконання такого правочину.

З огляду на положення статей 215, 216, 217 ЦК України та встановлену судом нікчемність умови кредитного договору щодо плати за обслуговування кредиту, кошти, одержані банком на виконання такої умови та які після здійснення перерахунку не підлягають зарахуванню в рахунок інших дійсних зобов`язань позичальниці, підлягають поверненню останній. Відтак вимога зустрічного позову про стягнення з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 46 356 грн 80 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як убачається з виписки за кредитним договором № Р24.00600.003865976 від 20.04.2018 (а.с. 17- -20, 80-83), яка була долучена до матеріалів справи позивачем за первісним позовом на підтвердження заявлених вимог та також долучена представником ОСОБА_1 до зустрічної позовної заяви, за період виконання кредитного договору банком здійснювалося зарахування сплачених позичальницею коштів, зокрема, в рахунок плати за обслуговування кредиту, що безпосередньо відображено у виписці із зазначенням відповідного призначення платежів. Згідно з наданим представником Клименко В. І. розрахунком загальний розмір коштів, зарахованих банком у рахунок плати за обслуговування кредиту, становить 80 501 грн 69 коп. Вказаний розрахунок узгоджується з відомостями банківської виписки, а його правильність та розмір відповідачами за зустрічним позовом не спростовані, іншого розрахунку суду не надано.

За розрахунком фактично на обслуговування кредиту було спрямовано 80 501,69 грн. І виписка це змістовно підтверджує: у ній систематично містяться операції з призначенням «оплата/погашення плати за обслуговування кредиту», у тому числі значний масив таких операцій 22.12.2021. Загальний розрахунок також прямо визначає: фактично сплачено та утримано на погашення тіла 35 888,36 грн, а на обслуговування банку - 80 501,69 грн, тобто 80 501,69 грн ? 34 144,89 грн = 46 356,80 грн, це саме той залишок саме залишок неправомірно отриманої плати за обслуговування після того, як із загальних 80 501,69 грн - 34 144,89 грн зараховуються на погашення законних складових кредитної заборгованості:

Враховуючи встановлену судом нікчемність умови кредитного договору щодо плати за обслуговування кредиту, частина зазначених коштів у розмірі 34 144 грн 89 коп. підлягає зарахуванню в рахунок належних зобов`язань позичальниці за кредитним договором, а саме: 32 841 грн 64 коп. - у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та 1 303 грн 25 коп. - у рахунок погашення заборгованості за процентами.

Отже, після такого зарахування сума коштів, сплачених на виконання нікчемної умови договору та яка не підлягає зарахуванню в рахунок інших належних зобов`язань позичальниці, становить 46 356 грн 80 коп. (80 501 грн 69 коп. - 34 144 грн 89 коп.).

За таких обставин, оскільки правова підстава для одержання банком зазначеної плати за обслуговування кредиту відсутня внаслідок нікчемності відповідної умови договору, а частина отриманих коштів у розмірі 34 144 грн 89 коп. підлягає зарахуванню в рахунок належних зобов`язань позичальниці, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги зустрічного позову щодо стягнення з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 решти сплачених коштів у розмірі 46 356 грн 80 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог. Водночас, з огляду на нікчемність умови кредитного договору щодо плати за обслуговування кредиту та враховуючи результати перерахунку здійснених ОСОБА_1 платежів, за яким сплачені нею кошти є достатніми для погашення заявленої заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заявленої ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості, а тому первісний позов задоволенню не підлягає.

Окрім наведеного, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні первісного позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовлено повністю, понесені позивачем за первісним позовом витрати зі сплати судового збору покладаються на нього та відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 не підлягають.

Водночас, з огляду на повне задоволення зустрічного позову, понесені ОСОБА_1 та документально підтверджені судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні первісної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зустрічний позов ОСОБА_1

до

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»

про визнання окремого положення споживчого кредитного договору нікчемним та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути кошти - задовольнити повністю.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, здійснити перерахунок здійснених з часу укладання 20.04.2018 кредитного договору Р24.00600.003865976 платежів, зарахувавши сплачену ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , плату за обслуговування банку у розмірі 34 144 гривень 89 копійок у рахунок інших обов`язкових платежів за кредитним договором (32 841 гривня 64 копійки - у рахунок заборгованості за тілом кредиту та 1 303 гривні 25 копійок - у рахунок заборгованості за відсотками).

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , кошти в сумі 46 356 гривень 80 коп., сплачені за обслуговування кредиту за кредитним договором Р24.00600.003865976, укладеним 20 квітня 2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Повний текс судового рішення складено 29.07.2026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун